Туристична діяльність: види договорів туроператора

Це договір на туристичне обслуговування (ст. 20 Закону № 324).

Згідно з ним туроператор (який укладає договір особисто або через турагента) зобов’язується надати за замовленням туриста комплекс турпослуг, а турист зобов’язується його оплатити. До цього договору застосовуються загальні положення договору про надання послуг. Його укладають ув письмовій або електронній формі.

Істотними умовами договору є зазначення в ньому такої інформації:

• терміну перебування в місці надання турпослуг із зазначенням дат початку і закінчення туробслуговування;
• характеристики транспортних засобів, що здійснюють перевезення;
• дати, часу і місця відправлення та повернення, якщо перевезення входить до складу турпродукту;
• готелів та іншіх аналогічних засобів розміщення, їх місця розташування, категорії, терміну і порядку оплати готельного обслуговування;
• видів і способів забезпечення харчування та інших умов.

Слід зазначити, що якщо договір вже укладено, то змінити ціну турпродукту можливо тільки у разі зміни тарифів на транспортні послуги, запровадження нових (підвищення діючих) податків і зборів або зміни курсу гривні до інвалюти, в якій виражено вартість турпродукту.

При цьому змінити ціну туру можна не пізніш як за 20 днів до його початку і не більше ніж на 5 %. У разі підвищення ціни туру на 5 % від початкової його ціни турист має право відмовитися від туру, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути раніше сплачені гроші. Також можливі й інші підстави для розірвання договору (або внесення до нього змін), передбачені ст. 20 Закону № 324.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20 000 євро або 10 000 євро, якщо надаються послуги тільки з внутрішнього та в’їзного туризму.

Договір з іншими СПД

Це так звані прямі договори надання послуг у рамках тур­продукту (проживання, перевезення, харчування, екскурсійного обслуговування тощо). Слід зазначити, що такі послуги СПД надають туроператору в рамках договору туробслуговування, проте можливо формування турпродукту і на підставі посередницьких договорів.

Договір з турагентом

Туроператор співпрацює з турагентом на підставі посередницького договору. Як правило, туроператор укладає з турагентом агентський договір про надання послуг з реалізації тур­продукту.

У даному випадку агентська діяльність — це підприємницька діяльність, яка полягає в наданні турагентом послуг туроператору при здійсненні ним господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інте­ресах, під контролем і за рахунок туроператора, якого він представляє (п. 1 ст. 295 Господарського кодексу).

За агентським договором турагент зобов’язується надати послуги туроператору в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені тур­оператора і за його рахунок (п. 1 ст. 297 ГКУ).

Турагент зобов’язаний повідомляти тур­оператора про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену угоду в інтересах туроператора (п. 1 ст. 298 Господарського кодексу).

За агентським договором турагент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах тур­оператора, в розмірі, передбаченому договором (ст. 301 Господарського кодексу). Винагорода виплачується турагенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною за його посередництвом (якщо інше не передбачено договором). Розрахунок винагороди турагента здійснюється відповідно до розмірів і в терміни, передбачені договором.

Крім того, туроператор може укласти з турагентом договір доручення (глава 68 Цивільного кодексу).

У свою чергу турагент повинен укласти з туристом договір про туробслуговування саме від імені туроператора (а не свого), оскільки турпослуги надає саме туроператор. З цієї причини договір комісії (глава 69 Цивільного кодексу) не діє, оскільки комісіонер укладає договір з покупцем від свого імені.

Договір з іншим туроператором

Тур­оператор може виступати як турагент іншого туроператора з реалізації турпродукту останнього. Таку діяльність туроператор (як турагент) здійснює також на підставі агентського договору або договору доручення з іншим туроператором, але вже як посередник.

Туроператору, який виступає в ролі тур­агента, потрібно укладати договори на тур­обслуговування з туристами від імені того туроператора, який фактично надає турпослуги туристам (а не від свого імені).

Договір на посередницьку діяльність

Крім посередницької діяльності з реалізації турів інших туроператорів, туроператор може надавати посередницькі послуги з реалізації клієнтам проїзних квитків, страхування туристів, бронювання готелів тощо. В таких випадках туроператор (як посередник) укладає агентські договори або договори доручення саме з виконавцями цих послуг.

Довідково

Договір на туристичне або екскурсійне обслуговування може мати форму ваучера, який оформлюють згідно зі ст. 23 Закону № 324 та Інструкції № 50.

консультант з бухобліку та оподаткування

Читайте також:

Турагент на єдиному податку: особливості договірних відносин та визнання доходу

Турагент інколи продає тур за ціною, нижчою ніж встановлена агентським договором. Чи може ДПІ при перевірці вважати це навмисним заниженням оподатковуваного доходу? Чи виникає оподатковуваний дохід у фізособи, якій агент продає тур? Які наслідки виникають, якщо умовами договору передбачено, що у разі продажу туру за більшою ціною, така сума є коштами турагента за консультаційні послуги?

Розглянемо ситуацію: Підприємство-“єдинник” 3 групи зі сплатою податку у розмірі 5% (турагент) співпрацює з туроператором на умовах агентського договору. На практиці виходить, що винагорода, прописана у договорі, інколи не співпадає із фактично отриманою винагородою, адже аби втримати клієнта агент за власним рішенням (це не передбачено у договорах) інколи продає тур за зниженою ціною в рахунок зменшення своєї винагороди. Агент утримує суму винагороди із отриманої від клієнта суми туру, й перераховує туроператору домовлену суму.

Чи має право ДПІ у такому випадку при перевірці, пославшись на умови агентського договору, говорити про навмисне заниження оподатковуваного доходу?

Чи виникає оподатковуваний дохід у фізособи, якій агент продає тур за зниженою ціною?

Які наслідки виникають, якщо умовами договору передбачено, що у разі продажу туру за більшою ціною, така сума є коштами турагента, отриманими за надання консультаційних послуг?

Юридичний аспект

Відповідно до ст. 295, 300, 301 ГКУ турагент, здійснюючи правочини з реалізації туристичного продукту та туристичних послуг, що надають туроператори, діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок такого туроператора, а за таке посередництво отримує комісійну винагороду.

Турагент продає тур за ціною, нижчою ніж встановлена агентським договором

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ч. 2 ст. 297 ГКУ).

Тож якщо умовами договору передбачено, що агент не має право продавати тур за ціною нижчою, ніж певна відповідна ціна, то відповідно, якщо агент продає тур зі знижкою (незважаючи на те, що на суму цієї знижки він зменшить свою комісійну винагороду), то такий агент порушує умови агентського договору.

В частині, яка не врегульована ГКУ або іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, застосовуються положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення (ч. 2 ст. 305 ГКУ).

Відповідно до ст. 1004 ЦКУ повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ повірений зобов’язаний подати звіт про виконання доручення, тобто звіт комерційного агента, або ж такий звіт ще оформлюють як акт виконаних робіт. У цьому акті (звіті), зокрема, можуть зазначатися:

• найменування агента (субагента);
• вартість і кількість реалізованих туристичних послуг й продуктів;
• сума комісійної винагороди агента (субагента).

Як наслідок у разі наявності у договорі заборони продавати тур за зниженою ціною та неповідомлення туроператора про продаж туру за зниженою ціною, турагенту загрожує:

по-перше, розірвання агентського договору,

по-друге, накладення штрафних санкцій.

Адже згідно з ч. 1 ст. 301 ГКУ комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб’єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

Навіть якщо суб’єкт, якого представляє комерційний агент, тобто оператор, не вдасться до розірвання договору або штрафних санкцій після отримання звіту від турагента (або виявлення фактів відображення в такому звіті неправдивих відомостей), залишити або отримати винагороду за надання послуг, передбачену агентським договором, у меншому розмірі (різниці між фактичною ціною продажу та сумою, яку треба перерахувати оператору) не є виходом.

Адже оператор має виплачувати винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін (ч. 4 ст. 301 ГКУ).

Згідно з ч. 4 ст. 1007 ЦКУ оператор зобов’язаний виплатити повіреному – агенту плату, якщо вона йому належить.

Таким чином, виходить, що у разі виплати меншої винагороди, ніж передбачено це договором, оператор формально порушує умови агентського договору, адже не виконує свого обов’язку по розміру винагороди. Навіть якщо утримати таку винагороду згідно умов договору мав сам агент, в нього залишатиметься право вимагати від оператора доплатити за надані послуги відповідно до цін, зазначених в договорі і у актах про надані послуги (!).

Тому, якщо турагент згоден отримати винагороду у меншому розмірі, і оператор не наполягає на інших санкціях, про це має бути укладено додаткову угоду до договору. Відповідно і акт про послуги, надані із таким порушенням, має містити ту суму винагороди, яку турагент фактично отримає від оператора.

Турагент продає тур за ціною, вищою ніж встановлена агентським договором

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 ГКУ).

Тобто в агентському договорі має бути чітко зазначено ціну, нижче якої агент не має права продавати туристичні продукти, і винагороду, яку такий агент отримує (у фіксованій сумі або в проценті від вартості туристичного продукту).

Згідно з ч. 3 ст. 301 ГКУ сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов’язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє.

Згідно з ч. 2 ст.1014 ЦКУ, якщо турагент вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені оператором, додатково одержана вигода належить оператору. А отже така додаткова вигода є заборгованістю перед замовником, погашення якої має відбуватися або перерахуванням замовнику, або утриманням з її суми винагороди за послуги, надані в наступних періодах (залежно від умов агентського договору).

Але, згідно умов питання, у одному із агентських договорів передбачено умову, що суми отримані понад комісійні винагороди є коштами агента, отримані як за надання консультаційних послуг. Оскільки оплата цих послуг приймається від покупця туристичного продукту, то логічно, що отримувачем таких послуг має бути такий покупець. Якщо така ситуація відбувається, то тоді агент, отримуючи кошти від клієнтів має із ними укладати два договори – один на покупку туру, другий – на надання консультаційних послуг, а також по розрахунковим документам мати різні призначення платежу: за тур та за консультаційні послуги.

В протилежному випадку, якщо турагент не має вищенаведеного документального оформлення отриманої плати від клієнтів, то, незважаючи на вказане в агентському договорі, в турагента не буде підтвердження факту надання таких послуг та їх оплати. Кошти, оплачені з призначенням платежу за туристичний продукт, зазначений в агентському договорі, матимуть статус вказаної вище додатково одержаної вигоди, із відповідними наслідками.

Щоб їх уникнути і залишити цю додатково одержану вигоду в себе, як власний дохід, турагенту треба укласти із туроператором додаткову угоду про її долю. В цій додатковій угоді слід зазначити, що додатково одержана вигода вважається або передоплатою за послуги, які надаватимуться турагентом в наступних періодах, або премією (додатковою винагородою) за окремі операції з продажу туристичного продукту.

Податковий облік

Єдиний податок

Згідно з п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу є дата зарахування коштів на рахунок турагента у вигляді комісійної винагороди згідно з п. 292.6 ПКУ. Саме тому в документах на отримання коштів за такими договорами і в самому договорі слід чітко визначити «транзитні» суми (які перераховуватимуться оператору) і суми, які залишатимуться у турагента як його винагорода. Якщо така винагорода утримуватиметься із виручки від продажу туристичного продукту, то датою визнання такого доходу буде дата отримання такої виручки.

ПДФО

Оскільки продаж туристичного продукту є одним з видів діяльності турагента, за які він сплачує єдиний податок, то ПДФО ані «транзитні» суми, ані сума винагороди агента не оподатковуватиметься.

Але якщо виникають знижки, які надаються деяким фізособам-покупцям, то в таких фізосіб виникає оподаткований дохід, який визнається їх додатковим благом.

Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

При цьому, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням натуркоефіцієнту.

З цього приводу в «ЗІР» (підкатегорія 103.02) містяться декілька консультацій, які намагаються розкрити суть даного питання:

1) сума знижки включається до доходу фізособи виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер та не включається, якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною;

2) якщо одержувачами знижки є невизначене коло осіб (тобто невідомо персональні дані фізосіб, які отримали знижку), то сума таких знижок не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Тож, у разі продажу туру за зниженою ціною, надана знижка фізособі, не є її додатковим благом та не оподатковується ПДФО і ВЗ, якщо:

• знижка розповсюджується на будь-якого покупця в межах рекламної акції (відповідно підприємство має забезпечити наявність документів,що свідчитимуть про проведення акції й надання знижки), навіть якщо будуть відомі персональні дані осіб, що скористалися знижкою;
• знижка надається невизначеному колу осіб (тобто, не персоніфіковано). Втім, виконати цю умови навряд чи зможе турагент, який укладає письмові договори із кожним покупцем та має їх персональні дані (ПІП, адресу тощо).

Автор: Катерина Калашян

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ФОП на єдиному податку»

Обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у фізособи-«єдинника», яка не зареєстрована платником ПДВ, зникає в момент вибуття останньої одиниці товару, яка передбачає ведення такого обліку

Після демобілізації ФОПу необхідно подати до ДПС за місцем податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка

Крім декларації з ЄП для 4 групи, фізособа-«єдинник» протягом 40 к. дн. за останнім днем звітного кварталу подання заяви на сплату ЄП для 4 групи подає квартальну декларацію за ту групу, з якої переходить

«Єдинники» І та ІІ груп, які з 1 січня поточного року добровільно змінили групу платника ЄП з І на ІІ або з ІІ на ІІІ, що не пов’язано із перевищенням граничного обсягу доходу, подають річну декларацію, але в межах 40 к.дн.

При переході з ІІІ на І або ІІ групу фізособа-«єдинник», податкову адресу якої вже під час перебування на ІІІ групі було визнано територією бойових дій або ТОТ за Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023

Туроператор і турагент – в чому різниця і що підходить саме вам?

Після відносної стабілізації соціально-економічного стану в Україні, зріс попит на подорожі серед туристів-іноземців, які хочуть відвідати нашу державу та серед українців, які бажають поїхати за кордон.

Дана ситуація зумовила збільшення суб’єктів, які надають туристичні послуги – туроператорів та турагентств. Діяльність туроператорів та турагентств регулює ЗУ «Про туризм» від 15.09.1995 р., який визначає загальні вимоги до суб’єктів з надання туристичних послуг, положення договору про надання туристичних послуг, а також відповідальність за порушення законодавства в сфері туризму.

Однак перед тим, як займатися туристичною діяльністю, туроператор зобов’язаний отримати відповідну ліцензію (ст. 17 ЗУ «Про туризм»). Ліцензування туроператорської діяльності здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 991.

Що стосується турагенств, то наразі їхню діяльність ліцензувати не потрібно.

Це лише одна з суттєвих відмінностей, які існують між туроператором та турагентом.

Задля повного розуміння підприємцям, яка форма ведення туристичного бізнесу підійде саме для них, далі в цій статті розглянемо інші відмінності між туроператором та турагенством.

Хто такий туроператор?

Туроператор – це юридична особа, яка отримала ліцензію на туроператорську діяльність та займається виключно:

• організацією та створенням туристичного продукту;
• реалізацією та наданням туристичних послуг;
• посередницькою діяльністю із надання характерних та супутніх послуг.

Лише юридична особа, яка має ліцензію туроператора, має право включити до своєї назви слово «туроператор». Слід зазначити, що туроператор може здійснювати і турагентську діяльність.

Хто такий турагент?

Турагент – юридична особа або ФОП, яка здійснює посередницьку діяльність з реалізації готового туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності (реалізацію характерних та супутніх послуг).

Суттєвою різницею між туроператором та турагентом є розмір банківської гарантії, яка необхідна для покриття збитків, що можуть бути заподіяні туристу в разі неплатоспроможності турагента чи відкриття процедури про визнання його банкрутом.

• Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20000 євро. Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в’їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро.

Що таке в’їзний та внутрішній туризм?

В’їзний туризм – подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм – подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

• Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не меншеніж2000 євро.

Процес надання туристичних послуг

Туристичні послуги надаються на підставі договору на туристичне обслуговування, сторонами якого можуть бути:

• туроператор та турист, коли реалізація послуги здійснюється без участі турагента;
• туроператор, турагент і турист, якщо реалізація послуги здійснюється через туристичне агентство (турагента).

Перед підписанням договору, туроператор або турагент мають повідомити туристу ряд відомостей про умови надання туристичних послуг. За несвоєчасне надання відомостей, туроператор несе юридичну відповідальність перед споживачем туристичних послуг.

Висновок

Туроператором може бути тільки юридична особа, яка організовує та забезпечує якісний турпродукт; Дана особа може займатися лише туристичною та супутньою діяльністю й обов’язково повинна мати ліцензію туроператора. З цієї причини, до туроператора додатково ставиться ряд вимог, які необхідно виконати для отримання ліцензії.

На відміну від туроператора, турагентом може бути як юридична особа, так і ФОП. Крім туристичної, турагент може здійснювати й інші види діяльності, а також для турагента не потрібно отримувати ліцензію.

Якщо Ви хочете займатися туроператорською діяльністю та не знаєте, з чого почати, можете звернутися до наших фахівців, які допоможуть Вам розпочати туроператорську діяльність “під ключ”. Звернувшись до нас, Ви отримаєте:

• юридичну консультацію щодо особливостей відкриття туроператорської компанії;
• розробку установчих документів та реєстрацію юридичної особи;
• допомогу в отриманні банківської гарантії та страховки;
• оформлення пакету документів для отримання ліцензії та безпосередньо отримання самої ліцензії.

Вам не потрібно буде самостійно контактувати з державними органами, банками чи страховими компаніями. Все перераховане візьмуть на себе наші співробітники, заощадивши Ваш час.

Якщо Ви хочете отримати ліцензію туроператора та ще не визначилися, яку форму ведення туристичного бізнесу вибрати (туроператора або турагента), Ви можете звернутися до юристів нашої компанії.

Ми готові Вам допомогти!

Зв’яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму: