Ендокринні залози (залози внутрішньої секреції) – залози, що не мають вивідних проток.

За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози).

До залоз суто внутрішньої секреції відносяться: підшлункова, статеві, слізні, щитоподібна, вилочкова залоза, паращитоподібна, вилочкова золота, паращитоподібні, гіпофіз, епіфіз.

Перелік

• Сальні залози
• Слинні залози
• Потові залози
• Молочні залози
• Слізні залози
• Мускусні залози
• Печінка
• Залози шлунково-кишкового тракту, що виділяють секрет у порожнину травного каналу.

Теорія: Усі залози нашого організму діляться на три групи: залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції. Залозами зовнішньої секреції або екзокринними залозами називають такі залози, які свої секрети виділяють по протоках у порожнини тіла або на його поверхню.

Гіпофіз називають «диригентом оркестру ендокринних залоз». Більшість гормонів гіпоталамусу — тропні гормони, що регулюють роботу всіх залоз внутрішньої секреції.

Регуляція функцій залоз внутрішньої секреції здійснюється декількома способами: 1. метаболічна регуляція – підвищена або знижена концентрація речовини, що впливає на рівень певного гормону (викид паратгормону залежить від концентрації кальцію в крові); 2. гуморальна регуляція – …