Зимове сонцестояння. Хто його святкує і чому?

Для тих, хто живе на північ від екватора, зимове сонцестояння знаменує добу із найкоротшим світловим днем за рік.

Саме у цей час починається астрономічна зима – на відміну від метеорологічної – і з часів античності ця дата у багатьох культурах світу оповита ритуалами, фестивалями та легендами.

Окрім цього, вона породила велику кількість наукових дискусій.

То що ж таке зимове сонцестояння? Чи завжди це один і той самий день? І головне – хто його святкує і чому?

Коли відбувається зимове сонцестояння?

Автор фото, Getty Images

Для жителів Північної півкулі зимове сонцестояння 2021 року відбудеться у вівторок, 21 грудня, рівно о 17:58 за Києвом.

Саме у цей час Північний полюс спрямований у протилежний від Сонця бік, знаменуючи початок зими у Північній півкулі.

На півночі у цей час Сонце знаходиться у найнижчому положенні на небі, найближче до горизонту за рік – отже, дає найменше годин сонячного світла за день.

Тож якщо йдеться про те, що Земля обертається навколо Сонця, логічно припустити, що це відбувається щороку в один і той самий час, чи не так?

Не зовсім. Це справді відбувається щороку, але точна дата зимового сонцестояння змінюється залежно від того, як ми рахуємо час на Землі.

Існує невелика невідповідність щодо часу, протягом якого Землі робить повний оберт навколо Сонця – приблизно на чверть дня довше тих 365 днів, які ми вважаємо роком. Тому зимове сонцестояння зазвичай припадає на 21 або 22 грудня.

Водночас, у Південній півкулі усе буде навпаки: сонце підніметься на найбільшу висоту і ознаменує початок астрономічного літа у цій половині планети.

Скільки триває найкоротший день?

Автор фото, Getty Images

Знову ж таки, це залежить від того, де ви знаходитесь.

Ящо ви робитимете вимірювання у Гринвіцькій обсерваторії у Лондоні, то побачите, що найкоротший день триває 7 годин 49 хвилин та 43 секунди – це менше половини денного світла, яке ми отримуємо під час літнього сонцестояння!

І цей день стає усе коротшим, чим ближче ви підбираєтеся до Північного полюса: в Ісландії між сходом і заходом сонця проходить лише 2 години 14 хвилин.

Але для тих, хто живе поруч з Екватором, різниця буде майже непомітною.

У Києві сьогодні день триває 8 годин і 19 секунд.

Попри те, що це найкоротший світловий день (у Північній півкулі), цього дня вине побачите ані найбільш раннього заходу сонця, ані найпізнішого його сходу.

Ще понад тиждень після цієї дати ранки ставатимуть усе темнішими, тоді як найбільш ранній захід сонця відбувся більш ніж за тиждень до неї.

Що таке “сонцестояння”?

Автор фото, Getty Images

The way the Earth is tilted and it’s movement around the Sun brings about the seasons

Термін “сонцестояння” використовують тому, що сонце в цей час “стоїть на місці” у точці на горизонті, де воно сходить і заходить.

Уявіть, як Земля нахилена відносно своєї осі: дуга, якою Сонце рухається протягом дня, буде підніматися і спадати протягом року, залежно від того, чи полюс Землі вказує у бік Сонця чи від нього.

Зимове сонцестояння відбувається у мінімальній точці для Північної півкулі, коли Сонце знаходиться найнижче на небі.

У цей час Північний полюс Землі спрямований у протилежний бік від Сонця (саме тому в Північній півкулі стає холодніше і настає зима).

Водночас Південний полюс спрямований у напрямку до Сонця, тому для людей, які живуть у Південній півкулі, починається літо.

Як святкують зимове сонцестояння?

Автор фото, Getty Images

Зимове сонцестояння споконвіку відзначають у багатьох культурах світу.

Традиційно у цей час забивали худобу, варили пиво та робили вино.

Фестиваль Дунчжі (Азія)

Автор фото, Getty Images

Для жителів Східної Азії, особливо китайців, корейців та японців, фестиваль Дунчжі – один з найважливіших у році.

Дунджі означає “пік зими” – саме час святкувати повернення довших днів і, зрештою, збільшення позитивної енергії.

Витоки фестивалю можна простежити до інь і ян – філософії балансу та гармонії у космосі.

Це – час для радості, коли сім’ї збираються разом і готують спеціальні страви.

На півдні Китаю часто роблять і їдять таньюань: кульки (іноді яскраво забарвлені) клейкого рису, зварені в солодкому сиропі або пікантному бульйоні.

“Танець літунів” (Мезоамерика)

Автор фото, Getty Images

Danza de los Voladores або “Танець літунів” – це давня церемонія, яку проводили в Мезоамериці – історичній та культурній області, що простягається від півдня Північної Америки до північних регіонів Коста-Рики.

Вважається, що ритуал зародився у народів Нахуа, Хуастек та Отомі у центральній Мексиці. Ритуальний танець виконують п’ять воладорів або “літунів”,які піднімаються на 30-метровий стовп.

Четверо із них, прив’язані мотузками, пірнають у порожнечу і ніби танцюють у повітрі під час спуску на землю, а п’ятий лишається на стовпі, гупаючи у маленький барабан і граючи на флейті.

Згідно з міфом, це був найкращий спосіб здобути прихильність богів, припинити сильну посуху та забезпечити достаток основного продукту харчування – кукурудзи.

Ялда (Іран)

Автор фото, Getty Images

Шаб-е Ялда (тобто “ніч Ялди”) або Шаб-е Челле (“ніч сорока”) – іранський фестиваль “найдовшої і найтемнішої ночі у році”.

У цей час друзі та родина збираються разом та святкують – із великою кількістю їжі та напоїв, декламуючи до ранку вірші.

Улюблені страви – фрукти та горіхи, а найпочесніше місце на столі займають гранати та кавуни через їхній червоний колір: символ світанку та світла життя.

Чатармас (Пакистан)

Автор фото, Getty Images

Калаші – язичницька меншина, яка мешкає у долинах гір Гіндукуш у Пакистані, неподалік від кордону з Афганістаном.

Кожного грудня вони проводять фестиваль Чатармас – також відомий як Чаомос – для відзначення зимового сонцестояння.

Це час подумати про відродження, родючість та об’єднання – з багаттями, частуванням сухофруктами та танцями.

У цьому обряді ініціації беруть участь як хлопці, так і дівчата.

Сатурналії (Стародавній Рим)

Автор фото, Getty Images

У Стародавньому Римі свято Сатурналій розпочиналося 17 грудня і тривало сім днів.

Як випливає з назви, воно мало на меті вшанувати Сатурна, батька богів, який також дав своє ім’я шостій планеті нашої Сонячної системи.

Люди приносили жертви у його храмах, насолоджувались бенкетом та дарували одне одному подарунки.

Атмосфера свята була дуже невимушеною і більше нагадувала карнавал, а традиційні римські норми на деякий час були забуті: робота та навчання припинялися, на закон і правопорядок дивилися крізь пальці, дозволялися азартні ігри. І навіть рабам давали час на святкування.

Різдво

Автор фото, Getty Images

Хоча Різдво – це квінтесенція християнських святкувань, але насправді – це неймовірне поєднання різноманітних язичницьких та римських свят – і Сатурналії є одним із його найдавніших попередників.

За старим юліанським календарем, який використовували у римські часи, фактичне зимове сонцестояння припадало на 25 грудня.

Але коли наприкінці 1500-х запровадили новий григоріанський календар, у датах почалася плутанина – було складно поєднувати обидва альманахи, тож виникли певні розбіжності, в результаті чого сонцестояння посунулося на 21 грудня.

Водночас християни, котрі протягом століть поглинали традиції та святкування народів, з якими вони стикалися – вирішили дотримуватися початкової дати і продовжували святкувати народження Ісуса 25 грудня.

Йоль (дохристиянська північна Європа)

Автор фото, Getty Images

Йоль – велике язичницьке свято, яке відзначали у сучасній Скандинавії під час грудневого сонцестояння.

У ці дохристиянські часи запалювали багаття, які мали символізувати тепло і світло сонця, яке повертається – попри темряву надворі.

У вогнищі спалювали йольське поліно – як данину скандинавському богу Тору, від якого чекали вигнання злих духів і удачу на майбутній рік.

Багато сучасних різдвяних традицій беруть свій початок саме від цього язичницького свята.

Друїдські та інші язичницькі ритуали (Британські острови та Західна Європа)

Автор фото, Getty Images

Для язичників та друїдів це була найважливіша подія року – навіть більш значна, ніж літнє сонцестояння – тому що вона знаменувала собою повернення Сонця.

Для людей, чиє виживання залежало від землеробства та вирощування домашніх тварин, перспектива довших і тепліших днів мала велике значення.

Сьогодні десятки друїдів та інших вірян досі стікаються до доісторичної пам’ятки Стоунхендж у Великій Британії (побудованої між 3000 та 2000 рр. до н.е.), щоб відсвяткувати перший схід сонця після зимового сонцестояння.

Але справжня магія відбувається на заході сонця: оскільки камені ідеально розташовані відносно сонця, можна побачити, як останні його промені у день зимового сонцестояння опускаються за небокрай через центр кам’яного кола.

В інших язичницьких громадах вваажали священними дуби, а плоди омели, що росла на них, були символом життя у темні зимові місяці – друїдські жерці збирали їх і дарували на знак благословення.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Метеорологический архив Киев

point+ С point+ доступно больше вариантов для данной метеограммы Дополнительная информация

• Temperature, including relative humidity in hourly intervals
• Clouds (grey background) and clear sky (yellow background). The darker the grey background, the more dense is the cloud cover
• Wind speed and direction (in degree 0° = North, 90° = East, 180° = South and 270° = West). In the history archive meteogram, the green line represents wind speed, and the wind rose shows the wind direction.

• Эти данные являются сохраненными компьютерными моделированиями погодных условий, а не точными измерениями для выбранной местности.
• Эти данные не сравниваются с данными метеостанций, (поскольку для 99% земной поверхности такие данные отсутствуют). Данные моделирования могут с высокой точностью заменять измерения. Однако, в отношении местностей и данных с низким уровнем прогнозирования моделированные данные не могут использоваться вместо измерений и, следовательно, не могут считаться фактическими данными.
• Подсчеты, касающиеся движения ветров и температуры воздуха, подсчитываются для средней высоты над поверхностью земли и из-за этого могут быть неточными в приморских и горных районах. Данные о высоте записаны рядом с координатами.
• В 15-дневный график интегрированы почасовые данные. В месячных записях отмечены минимальные, максимальные и средние значения в течение дня. В записях, сокращенных до блоков в 6 месяцев, показаны обобщенные данные каждой недели.
• Мы продаем эти данные. Для более подробной информации просим связаться с нами по адресу ([email protected]

Почасовые исторические данные о погоде с 1940 года для Киев можно приобрести с помощью history+. Загрузите такие переменные, как температура, ветер, облачность и осадки в формате CSV для любого места на Земле.

history+ Analyse historical weather data since 1940 Try it for Basel

“Гаряча” воєнна зима: чи мерзнутимуть українці

“Читайте по губах: Без газу чи без вас? – Без вас. Без світла чи без вас? – Без вас”, – так президент Володимир Зеленський майже поетично відреагував на масований російський обстріл української енергетичної інфраструктури одразу в кількох областях.

Представники місцевої влади оцінюють ситуацію більш приземлено.

“Прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на декілька градусів нижчою за норму”, – заявив нещодавно столичний мер Віталій Кличко.

А мер Львова Андрій Садовий нагадав, що “ще ніхто дрова не скасовував – вони завжди рятують у складний час”.

“Ми готуємося до того, що Росія буде бити по енергетичних об’єктах. І ми готові до того, щоби забезпечити важке, але стабільне проходження зими”, – заявив прем’єр Денис Шмигаль.

Разом із тим прем’єр твердить, що готовність до опалювального сезону нині становить 75%. Минулого мирного року на початок вересня в уряді говорили про 80%.

Що через понад пів року після початку війни можна сказати про підготовку до опалювального сезону, і що змінилося відтоді, як на початку літа президент заявив про очікування “найскладнішої зими за роки незалежності”?

Усі по дрова та інші “різні сценарії”

“Ми живемо в суворих реаліях і маємо прораховувати різні сценарії”, – київський мер Віталій Кличко не приховує, що підготовка до важкої зими проходить важко.

В інтерв’ю “Бабелю” він розповів, що у столиці готують альтернативні до звичних системи постачання енергії. І навіть альтернативні до альтернативних.

“Можуть бути перебої з електрикою. Якщо будуть перебої з електрикою, у нас є генератори. Якщо не буде опалення чи газу не буде, у нас є запаси мазуту”, – розповів Віталій Кличко, пояснивши, що ці варіанти можуть спрацювати лише як тимчасові:

“Певний час ми зможемо функціонувати автономно. Але це досить короткий проміжок часу, який потрібен, щоб вирішити проблему”.

А от у Львові, “західній столиці” України і місті, в якому знайшли притулок багато переселенців із регіонів, де тривають бойові дії та обстріли, роблять ставку на дрова та буржуйки.

Автор фото, Андрій Садовий/Facebook

У відео, записаному на дровітні, мер міста Андрій Садовий розповідає, що у Львові активно і централізовано закуповують дрова, вугілля й печі-буржуйки – “бо вони єдині, що може залишитися, якщо інше не працює”.

І, хоча усі звичні системи енергозабезпечення перевірені та готові до роботи, ніхто не може виключати того, що звичний порядок речей може бути зруйновано одним обстрілом:

“Чи можливі аномальні ситуації у Львові? Думаю, так. Адже коли російські ракети вдарили по трьох підстанціях електропостачання, моментально виникли проблеми”.

Разом із тим, мер Львова радить містянам мати й свої запаси на випадок надзвичайних ситуацій:

• дрова, якщо живете в приватному будинку;
• електрочайник – на випадок, якщо не буде газу;
• електроплиту, щоб готувати їжу без газу;
• світильник на батарейках, якщо не буде електрики;
• сухий спирт, щоб розігріти їжу, якщо немає ні газу, ні електрики.

Чи не вперше за час незалежності свій внесок у підготовку до опалювального сезону робить і Державне агентство лісових ресурсів. Його голова Юрій Болоховець повідомив, що у серпні дровозаготовки вийшли на рекордний рівень.

Автор фото, Андрій Болоховець/Facebook

За його словами, якщо враховувати тимчасову втрату частини лісових масивів Харківщини, Херсонщини, Донеччини, Луганщини та суттєве скорочення використання лісів на Сумщині, Чернігівщині, Київщині через обстріли та мінування, заготівля дров на рівні держави збільшилась чи не на половину.

Керівник Держлісагентства каже, що дрова тепер розбирають “що називається, з пили – моментально”.

Природні ресурси, щоб задовольнити рекордний попит є, запевняє він, а от робочих рук бракує.

Найбільший ризик

Втім, не запаси дров, а також інших, більш “просунутих” видів палива, стануть головним фактором того, як цього разу Україна пройде опалювальний сезон.

Найбільшим ризиком зими у воєнний час і українська влада, і аналітики називають російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

Як це може бути, показали події 11 вересня, коли росіяни завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі одразу в кількох областях – Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Сумській.

Автор фото, Future Publishing

“Опалювальний сезон ще не розпочався, а ворог вже пішов в масову атаку на енергетичні об’єкти”, – заявив міністр енергетики Герман Галущенко, пояснивши, що для протистояння наслідкам таких атак в уряді відпрацьовують механізми резервного живлення та взаємодопомоги всіх компаній.

В уряді говорять про формування “стратегічного запасу матеріальних резервів, який дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- і водопостачання”. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, на це у бюджеті виділили понад 1,4 млрд грн.

“Мова йде про обладнання із простим та швидким розгортанням та обслуговуванням”, – уточнив він, наголосивши, що головна причина, чому цей опалювальний сезон буде “найскладнішим за роки незалежності”, – це “терористичні акти Росії проти критичної інфраструктури”.

Про те, що найбільші ризики цієї зими пов’язані із військовими діями, говорить і голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус.

“Щоб взимку було світло і тепло, треба три речі: запаси палива – газ, вугілля, а також інфраструктура та мережі. Перше і друге можна накопичувати, готуватися до зими, а з останнім складніше, бо можна відремонтувати, а потім підуть якісь військові атаки, які можуть ту інфраструктуру зруйнувати, – пояснює Андрій Герус. – І тут є лише військовий спосіб вирішення цієї проблеми: ПВО та успіхами на фронті відбити бажання атакувати українські об’єкти енергетичної інфраструктури”.

“Основні ризики для опалювального сезону лежать не в сфері забезпечення ресурсами, а у фізичній небезпеці інфраструктури, – йдеться в огляді Центру економічної стратегії, присвяченому опалювальному сезону. – Росія може відновити удари по електричних та теплових станціях, коли вони найбільше потрібні”.

Разом із тим, експерти ЦЕС звертають увагу і на ще один фактор, пов’язаний із війною, – об’єктивно значно менші енергетичні потреби країни – попит на них зменшився на 40%. І це при тому, відзначають в ЦЕС, що накопичення енергоресурсів відбувається приблизно тими ж темпами, що в попередні роки.

“Підприємства зупинилися, деяких підприємств вже не існує, тобто немає тої категорії, яка була платоспроможною, її немає, і ми не знаємо, коли це завершиться, – пояснює Євген Червяченко, консультант Berlin Economics. – Якщо не буде швидкого відновлення економічної активності (а його не буде в цьому році), з точки зору балансу ми сезон проходимо”.

При цьому, каже експерт, найбільшим ризиком є військові дії, що можуть знищити нинішній крихкий баланс:

“При діючому балансі все буде добре. Якщо ж будуть точкові удари по підприємствах генерації, транспортування або навіть по споживанню, то це розбалансує систему, і тоді можуть виникнути проблеми”.

Але що, власне, Україна має у енергетичному балансі зараз?

Вугілля та електрика

У передвоєнному 2021 році близько 42% електроенергії споживала промисловість, 30,5% — населення, 12% — державні установи. За підрахунками ЦЕС, від початку російського вторгнення загальне споживання електроенергії країни знизилося на третину у річному обчисленні. Зокрема, промисловість споживає на 64% менше, а населення – на 24% менше, ніж до війни.

за пів року від початку російського вторгнення

• у промисловості споживання електрики впало на 64%
• населення зменшило споживання електрики на 24%

Найбільшою проблемою минулої зими були запаси вугілля. Газ і рік тому вже був дорогим. Але зменшити його споживання за рахунок вугілля теж не виходило. Після 2014 року Україна втратила майже всі шахти, де видобували антрацитове вугілля. Брак власного видобутку намагалися покрити імпортом. Але коли з імпортом були проблеми (а вони були майже постійними), нестачу викопаних енергоносіїв довелося перекривати виробництвом струму на атомних станціях, – наприкінці січня 2022 року вперше в історії в українській енергосистемі працювали усі 15 наявних атомних блоків.

Але тепер перебування російських військових на найбільшій у Європі Запорізькій АЕС, яка до війни давала до чверті українського струму, ставить під загрозу не лише роботу станції на енергосистему України, але й загрожує ядерною аварією.

Від початку війни і з видобутком вугілля нічого не змінилося у кращий бік – у бюджеті, обтяженому гігантськими витратами на оборону, ще більше бракує коштів і на шахти, і на зарплати шахтарям. А от імпорт цього енергоносія виявився практично недоступним через блокаду українських портів у Чорному морі, – єдиний шлях для вугільного імпорту тепер – це залізниця.

На початок осені на складах було накопичено понад 1,8 млн тонн вугілля, каже Андрій Герус. Потрібні запаси, за його оцінками, становлять 2-2,5 млн тонн.

Чи достатньо цього?

У після кризові нульові роки запаси вугілля у 2 млн тонн вважалися достатніми для проходження зими. Коли економіка була на підйомі, стали говорити про 4 млн тонн.

Планові показники накопичення вугілля, встановлені міністерством енергетики напередодні минулого опалювального сезону становили 3 млн тонн.

І тут варто згадати про ще один фактор, пов’язаний із війною. За час російського вторгнення кілька українських ТЕЦ, що працюють на вугіллі, або опинилися на окупованій території, були пошкоджені чи зруйновані.

За даними міністерства інфраструктури, станом на початок вересня проблеми є із 10 ТЕЦ (6 пошкоджено та 4 зруйновано) та двома ТЕС. На окремих ТЕЦ – Кременчук, Охтирка, Чернігів – руйнування є значними, але уряд вирішив профінансувати ремонт, оскільки альтернативних джерел забезпечення теплом просто немає.

Зруйновані російськими ударами Чернігівську, Охтирську та Кременчуцьку ТЕЦ вирішили відновити

Як запевняє голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, “якщо наступний опалювальний сезон ми проходитимемо в тій конфігурації, що є зараз, то в енергосистемі є достатньо потужностей, щоб покрити те споживання, яке є”.

З моменту російського вторгнення споживання електрики в Україні скоротилося приблизно на третину, нагадує він, а відтак “нинішній склад АЕС, гідро та теплових електростанцій дозволяє покрити сценарні розрахунки по споживанню”.

Але ситуація може швидко змінитися, визнає голова “Укренерго”:

“Ми чудово розуміємо, що в нас є дві великі електростанції, які розташовані на окупованій території (це Запорізька АЕС та Каховська ГЕС). Крім того, є кілька ТЕС, що перебувають поруч із лінією розмежування”.

За словами Володимира Кудрицького, і в національній компанії, і в міненерго моделюють стресові сценарії, “за якими ми втрачаємо частину генеруючих потужностей цієї зими, і як ми можемо покрити споживання в такій ситуації”.

Щодо самої енергетичної інфраструктури, по якій росіяни можуть завдати нових ударів, то тут, як каже керівник “Укренерго”, у компанії вже є сумний досвід відновлення мереж у деокупованих областях – на Сумщині, Київщині, Чернігівщині.

“Ми розуміємо, як магістральні мережі, так і розподільчі будуть мати досить високий ступінь живучості. І ми можемо відновити навіть значні руйнування впродовж кількох тижнів, зарезервувавши споживачів, які живуть на цих територіях, до альтернативних джерел”, – розповів він, додавши, що як “Укренерго”, так і обленерго активно працюють над збільшенням аварійного запасу матеріалів та обладнання, адже “і часу закуповувати їх, часу на логістику не буде – все має бути вже на складі”.

Що ж до альтернативних джерел струму, то, як нагадує керівник “Укренерго”, від середини березня цього року Україна приєдналася до європейської енергосистеми. Наразі Україна експортує струм до Європи, але може й імпортувати:

“Ті обсяги електрики, яких нам не вистачатиме за стресових сценаріїв, ми будемо імпортувати з європейської енергосистеми”.

Втім, він не називає ціну, яку у кризовій ситуації Україна платитиме за європейську електроенергію. Водночас, коли йдеться про нинішній експорт електрики з України, різниця між українськими та європейськими цінами на струм є такою, що дозволила “Укренерго” заробити на цьому 2 млрд грн лише у серпні.

Втім, поки що в Україні розраховують більше на експорт електрики, аніж на імпорт, – наприклад, президент Зеленський повідомив, що Польща звернулася до України з проханням допомогти електроенергією, і що Україна це забезпечить. А на початку вересня європейська мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E трохи збільшила (до 300 МВт) доступну пропускну спроможність для експорту електроенергії з України в ЄС.

Передбачається також, що у випадку “стресового” сценарію доведеться використовувати більше вугілля. За словами голови “Укренерго”, якщо за базового сценарію на кінець зими на складах може бути 0,5 млн тонн, то у випадку стресового – наприкінці осінньо-зимового періоду “будемо працювати практично з коліс” що стосується вугілля, а також “спалимо у 2-2,5 раза більше газу для виробництва електроенергії, ніж за базового сценарію”.

Але чи є цей газ?

Що із запасами газу?

На початок вересня в українських газових сховищах було трохи більше 13 млрд кубометрів газу, повідомив голова оператора ГТС України Сергій Макогон. В інтерв’ю “Інтерфаксу” він розповів, що до 15 жовтня за прогнозними розрахунками там буде приблизно 14,4 млрд кубів газу.

“З такими запасами реально пройти помірну зиму, оскільки на сьогодні споживання газу значно скоротилося”, – заявив керівник ОГТСУ, наголосивши, що власний видобуток газу в Україні, нині є у зоні ризику – значна частка газових родовищ розташовані у Харківській області, поблизу лінії фронту.

Тому, на думку Сергія Макогона, додаткові обсяги імпорту зараз були б дуже доцільні. Але, визнає він, додатково закачати 5 мільярдів кубометрів газу, щоб досягти показника у 19 млрд кубів, поставленого за мету урядом, “є дуже складною місією”.

Автор фото, Getty Images

Росіяни можуть завдавати ударів і по газовій інфраструктурі, як вони вже це робили на Харківщині у березні цього року

Голова енергетичного комітету парламенту Андрій Герус вважає, що у разі, як через бойові дії постраждають газоносні регіони Харківщини, добре було б мати у сховищах саме 19 млрд кубів газу. Але і 15 також може бути достатньо.

Водночас, як вважає аналітик енергетичного сектора інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква, завдання у 19 млрд кубів, поставлене урядом, є нереалістичним, – “навіть з точки зору просто таких фізичних обсягів з Європи зараз”, не кажучи вже про мільярди доларів, які цей газ коштуватиме.

Експерт нагадує, що до війни Україна споживала близько 30 млрд кубів газу. З них до 20 млрд кубів видобувалися в Україні, тож потреба в імпорті становила близько 10 млрд кубів.

Денис Саква також нагадує, що промисловість споживала близько 10 млрд кубів газу, але “з початком війни ми побачили обвал споживання газу промисловістю – в різні місяці від 35 до 45%”.

На кінець року загальне падіння споживання буде десь на чверть, вважає аналітик, а відтак, це дозволяє нам скоротити потребу в імпорті. За нинішніх умов було б достатньо і більш реально імпортувати 1,5 млрд кубів. “Але 3 млрд дозволили б спати спокійніше трохи”, – додає аналітик, і вказує також, що багато чого залежатиме від того, що відбуватиметься із транзитом газу.

Що із транзитом газу?

Як запевняє керівник Оператора ГТС України Сергій Макогон, відсутність транзиту “не несе невирішуваних технічних проблем для української ГТС”. Хоча буде складно, визнає він.

“Наша система вже переходила у реверсний режим у 2006, 2009 та 2019 роках, коли “Газпром” зупиняв транзит. Ми маємо різні сценарії дій та рішень, які застосовуватимуться під час опалювального сезону залежно від ситуації”, – пояснив він Інтерфаксу.

Оскільки Росія значно скоротила обсяги прокачки газу українським маршрутом, це дало можливість “застосовувати нестандартні рішення для забезпечення газом споживачів України та виконання обов’язків по транзиту”.

Автор фото, UNIAN

Якщо Росія припинить транзит свого газу територією України, на реверс доведеться ставити усю систему українських газогонів

Всі реверсні схеми підготовлені, так само, як і персонал, який обслуговує магістральні газогони, запевняють в ОГТСУ.

“Якщо буде достатньо власного видобутку, газу в ПСГ та імпорту, то ми впораємося навіть без суттєвих обмежень споживачів”, – каже Сергій Макогон, але водночас застерігає: повна зупинка транзиту російського газу територією України несе й значні безпекові ризики.

“Якщо на рівні Кремля буде ухвалене політичне рішення про припинення транзиту до ЄС через Україну, є ризик, що наша газотранспортна інфраструктура буде частково знищена агресором, – пояснює він. – Це створить проблеми і для транспортування всередині України, тому що у нас єдина ГТС для транзиту та місцевого транспортування”.

Водночас голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко в інтерв’ю британській Guardian заявив, що “без (західної) фінансової підтримки нам не вистачатиме газу, а це означатиме, що у нас будуть дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми”. При цьому він оцінив потребу у коштах на закупівлю додаткових обсягів газу у 10 млрд доларів (на початку літа йшлося про 8 млрд доларів).

За словами голови “Нафтогазу”, союзники України розуміють цю необхідність, але впевненості у тому, що Україна отримає ці кошти, немає.

Оглядачі ж зауважують, що західна допомога обов’язково буде, але вона буде досить обмеженою, адже скорочення Росією поставок газу до Європи призвело до подорожчання газу у п’ять разів порівняно із минулим роком. Щоб заповнити свої газові сховища цього року європейські країни витратили 50 млрд доларів – у 10 разів більше, ніж у попередні роки.

Тому, як зазначає Денис Саква із Dragon Capital, “Європа зараз дуже обережно підходить до питання споживання газу”. І ніхто не буде надавати Україні мільярди доларів, “щоб ми комфортно прожили зиму”, каже аналітик. А відтак, Україні варто було б нарешті замислитися про справжню економію.

“Прикручувати звички”

“Оскільки Росія не досягає своїх цілей на полі бою і стає все більш ізольованою на світовій арені, президент Путін вдається до грубіших інструментів, щоб спробувати позбавити Україну підтримки”, – таке попередження озвучив нещодавно Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва.

Представник найпотужнішого партнера України попередив, що Росія використовуватиме енергетичну зброю не лише зменшуючи постачання енергоносіїв, але й “збільшуючи витрати сімей, підприємств та цілих країн”.

У Києві роблять інші акценти.

“У нас також все дорожчає, але в нас у той самий час вбивають людей”, – заявила в інтерв’ю ВВС дружина президента Олена Зеленська, відповідаючи на запитання, що б вона сказала британцям, приголомшеним рахунками за тепло і світло, які рекордно подорожчали за час російської агресії проти України.

А радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк написав у твіттері, що найближча зима змусить європейців переглянути свої звички.

“Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія РФ змінює правила гри для всіх європейців”.

Проте виглядає, що європейці вже змінюють свої звички, а уряди багатьох країн переконують громадян поступитися комфортом задля підтримки України і відмови від енергетичної залежності від Росії, тоді як для українців ощадливість виглядає не на часі.

Автор фото, Getty Images

У заможній Європі ще з літа “прикрутили” не лише освітлення на вулицях, але й багато інших комфортних звичок

Ціна цього питання для європейців – десятки, якщо не сотні мільярдів євро, а масштаб – від зупинки Великого адронного колайдера до економії електрики на вивісках та вуличних ліхтарях.

До весни наступного року ЄС планує скоротити попит на газ на 15%. У європейських країнах знизять температуру в офісах та квартирах до 19 градусів, припинять опалення деяких будівель. Окремі країни радять громадянам скорочувати час на прийняття душу і користуватися побутовою технікою вночі, а не в години пікового навантаження.

Литві, яка у квітні 2022 першою з європейських країн повністю відмовилася від російського газу, потрібно близько 1 млрд євро у бюджеті наступного року, щоб частково компенсувати 2,8 млн громадян захмарні енерготарифи.

В Німеччині, яка має найпотужнішу економіку у Євросоюзі, не цураються радити громадянам скоротити час на душ. З 1 вересня і до кінця наступного року в країні запроваджено низку обмежень на підприємствах та у громадських просторах, усі прохідні та технічні приміщення, коридори, фойє в громадських будівлях цієї зими не опалюватимуться, максимально дозволена температура у громадських будівлях становитиме 19°C. Проте антикризові заходи не обмежуються лише змінами у температурному режимі, – загальний пакет заходів на підтримку економіки за умов рекордних цін на енергоносії в Німеччині оцінюють у 65 млрд євро.

Небідна Швейцарія також бере приклад з ЄС і до кінця майбутньої зими хоче скоротити споживання газу на 15%. Уряд країни закликав знизити температуру на промислових підприємствах, у адміністративних будівлях та у сфері послуг. Компаніям рекомендували перевести співробітників на дистанційну роботу, щоб зменшити кількість приміщень, які треба опалювати, а громадян попросили також скоротити енерговитрати, – наприклад, виключати комп’ютери, коли ними не користуються.

У Британії новий прем’єр-міністр Ліз Трасс оголосила про заходи підтримки громадян та бізнесу через енергетичну кризу. Але ця підтримка також не буде безкоштовною – постачальники енергії зможуть брати державні позики для субсидіювання рахунків. Ці позики будуть погашені за рахунок облігацій протягом наступних 10-20 років.

В Україні “заморожують” тарифи на цю зиму. Президент Зеленський підписав закон, який передбачає мораторій на підвищення тарифів на тепло для населення, який діятиме впродовж воєнного стану та 6 місяців після його завершення.

Крім того, як очікують у мінсоцполітики, у новому опалювальному сезоні кількість отримувачів субсидій в Україні може зрости на 10-15% – до 3 мільйонів домогосподарств.

Проте елементарні заходи зі зниження температури в приміщеннях, до яких вдаються європейці, в Україні подають і сприймають радше не як крок до економії, а як вимушений захід, пов’язаний із війною. А тим часом, як зазначає аналітик Денис Саква, “кожен градус температури дає десь 5% економії енергоресурсів – це суттєво”.

Автор фото, Getty Images

Українці поки що не усвідомлюють, як зросла ціна енергоресурсів для європейців, вважають оглядачі

“В Німеччині почали економити ще влітку. А в Україні яка б спека не була, навіть на градус не прикручували температуру гарячої води, яку централізовано підігрівають на газі, – ділиться побутовими спостереженнями виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський. – Ніхто нічого особливо не економить, ніхто не просить, наприклад, перейти на бойлер, поки є профіцит електроенергії”.

Звісно, треба, щоб українці максимально економили, каже голова енергетичного комітету парламенту Андрій Герус. Але на дієві заходи з енергоефективності потрібні роки, а не місяці, твердить він і зазначає, що за нинішніх умов, “враховуючи, якими зараз є ціни на газ, навіть наші іноземні друзі перестали вимагати від нас підвищення тарифів до ринкового рівня”.

Проте повернутися до цього питання, очевидно, доведеться. А для зміни звичок українців та економії нині, можливо, саме слушний час.

Дипломат і радниця міністра енергетики Лана Зеркаль розповіла, як посол Німеччини поділилася враженнями від успішності кампанії зі скорочення часу перебування в душі у себе на батьківщині.

“Німці дуже свідомо ставляться до своїх банних процедур і приймають душ від 2 до 5 хвилин максимум. Нам також треба навчитися ставитися економніше до енергоресурсів, – каже вона. – Ситуацію, що складається зараз, використати для того, щоб провести кампанію і переконати українців в тому, що ми маємо відійти від радянського менталітету безмежності та дешевизни енергоресурсів. Треба зрозуміти, що наше ставлення є нетиповим для європейців. Якщо ми хочемо бути частиною європейської родини, ми також маємо трошки економити і прикручувати свої звички”.

Економісти ж звертають увагу, що рано чи пізно за неощадливість доведеться розплачуватися. Замороження тарифів вже зараз обертаються десятками мільярдів втрат для державних компаній – “Нафтогазу”, “Енергоатому”, “Укренерго”, на яких уряд поклав зобов’язання ПСО – надання енергії за пільговою ціною. Голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко оцінив непрямі субсидії, що надаються через тарифи компанії споживачам, у майже 850 млрд грн, що є у майже 3,5 раза більше, ніж торік, і становитиме близько 15% довоєнного ВВП України у 2021 році.

Є побоювання, що платіжна дисципліна буде погіршуватися, каже Євген Червяченко, консультант Berlin Economics. На думку економіста, поки що українці не розуміють, “що ціна енергії зросла в рази в усіх країнах, які оточують Україну».

“Сезон ми пройдемо, якщо ЗСУ зможуть захистити інфраструктуру, якщо будемо мати не лише фінансову, але й політичну допомогу партнерів, бо без неї залучити додаткові обсяги газу зараз неможливо, – каже Сергій Червяченко. – І після перемоги варто замислитися, чи не забагато Україна споживає енергії і за якою ціною”.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.