Через це сперматозоїд не досягає яйцеклітини, тому зачаття не відбувається. Для діагностики даного виду безпліддя може бути використана гістеросальпінгографія (рентгенологічний метод перевірки прохідності маткових труб), ехосальпінгографія (ультразвуковий метод перевірки прохідності маткових труб) і лапароскопія.

Пара вважається безплідною, якщо вагітність у жінки не настає протягом 12 місяців регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції. Тому звернутися до лікаря гінеколога в клініку лікування безпліддя слід уже через рік після безуспішних спроб зачати.

Діагностика безпліддя Жінкам на першому етапі призначають такі дослідження: аналіз крові на рівень гормонів; УЗД органів малого тазу (проводиться на 16-18 день менструального циклу); аналіз прохідності маткових труб (ехосальпінгоскопія).

Діагностується безпліддя у випадках, коли протягом 1 року регулярного статевого життя без контрацептивів у пацієнтки не настає вагітність. Для жінок старше 35 років цей термін скорочується до півроку. Для підтвердження діагнозу проводиться повне обстеження та аналізується гормональний фон жінки.

Виникненню безпліддя сприяє гормональний дисбаланс і порушення менструального циклу, які приводять до відсутності овуляції. Дисбаланс може бути викликаний надлишком пролактину, низьким рівнем прогестерону, полікістозом яєчників.

На основі того, що жінка може завагітніти лише в дні циклу, близькі до овуляції – у середньому 28-денному циклі «небезпечними» днями будуть з 10 по 17 день циклу. Дні з 1 по 9 і з 18 по 28 вважаються «безпечними», тобто теоретично в ці до дні можна не оберігатися.

Лікування призначається кожній парі індивідуально, залежно від причин, що призвели до проблем із зачаттям. Спільними рекомендаціями будуть оптимізація режиму сну, харчування та роботи, відмова від шкідливих звичок. При виявленні патологій ендокринної системи призначається …