Три компетенції, які має розвивати в собі кожен керівник

Лідер веде людей туди, куди вони хочуть йти. Видатний лідер – туди, куди вони не обов’язково хочуть йти, але де обов’язково хочуть опинитись. Ці слова належать екс-першій леді США Розалін Картер і з тих пір залишаються актуальними.

Хороший лідер точно знає, куди вести свою команду, і може спрямувати шлях навіть через непротоптані до нього складнощі та виклики. Своїм вмінням переконати та знайти підхід лідер щодня надихає на досягнення цілей, професійне та особистісне зростання кожного, хто йде за ним.

Обов’язкові для лідера компетенції в турбулентні часи постійно змінюються. Наполегливість поступається гнучкості.

Емоційний інтелект набув великої ваги і значить вже чи не більше, ніж ерудованість. Ті лідерські якості, які допомагають вдало управляти однією компанією, потребують корегування у разі необхідності керування іншою. Але при цьому залишається ядро компетенцій, які відрізняють справжнього лідера нашого часу та дозволяють йому не втрачати позицій ніде і ніколи.

Вміння відчути іншу людину завжди цінувалось, але зазвичай не було ключовою навичкою лідера. Разом з цим, кожне нове дослідження доводить важливість даної компетенції.

Саме емпатія дає змогу створити дружній та продуктивний колектив. Згідно з дослідженням глобальної некомерційної організації Catalyst, в якому взяли участь 889 найманих працівників, 67% респондентів готові до інновацій в компаніях, якщо їхній лідер здатен проявляти співчуття під час роботи. У компаніях з менш чутливими лідерами до інновацій готові лише 13% працівників.

У компаніях з емпатичним лідером 76% людей стверджують, що відчувають глибшу зацікавленість до робочого процесу. Лише 32% респондентів залучені до своєї роботи повністю, якщо їхній керівник не проявляє співчуття.

Згідно з цим же дослідженням, емпатія керівника в рази підвищує бажання залишатись на своїй посаді в компанії та вдало утримувати work-life баланс.

Велику користь вміння відчувати для співробітників підкреслює дослідження, опубліковане в Evolutionary Biology. Дані стверджують, що саме емпатія підсилює співпрацю в колективі.

2021 рік – рік, у якому працівники та клієнти стають все більш усвідомленими, вміють позначати власні кордони та розуміти потреби.

Робоче місце все частіше слугує не просто способом заробити гроші, але й місцем для зростання, відчуття власної потрібності та приналежності до певної групи людей.

Люди все частіше ставлять власне ментальне здоров’я вище, ніж обов’язок сумлінно виконувати розпорядження керівника. Саме тому емпатія набуває великого значення.

Керівник, який зрозуміє своїх підлеглих та задовільнить їхні потреби, залучиться вдячними, натхненними та ефективними працівниками. Це позначиться на якісному обслуговуванні клієнтів, більшій віддачі та наповненості.

Хибним твердженням є те, що емпатія – це вроджена риса, яку неможливо розвинути. Насправді, емпатія заражає і перебуваючи в колективі з людьми, які проявляють співчуття, інша людина переймає цю навичку. Як лідеру використовувати емпатію у своїй роботі?

• Частіше ставити себе на місце співробітника та ставити собі питання “Що б я відчув на його місці?”.
• Прямо запитувати у працівників про їхнє занепокоєння та прислухатись до відповідей.
• Реагувати на труднощі співробітників та допомагати.

Ефективний лідер є вірним своїм цінностям та принципам у будь-який час. В непевні часи змін, в часи, коли ніхто його не бачить, в часи спокою або стагнації.

Саме цілісність формує характер лідера та його повагу до самого себе. Зазвичай цілісність лідера проявляється в його чесності і надійності.

Мотиваційний спікер та письменник Браян Трейсі запевняє, що під час сесій стратегічних планувань лідери виділяють саме цілісність серед інших чеснот. Трейсі стверджує, що справжні лідери послідовно відстоюють те, у що вірять.

Залишаючись відданим своїм принципам, лідер залишається відданим і своїй компанії, а значить працівники відчувають себе поруч з таким керівником більш захищено, впевнено та надійно. Вони бачать сенс у тому, щоб підтримувати свого керівника, надихаються його рішеннями та беруть приклад.

У часи “культури відміни” та культу особистого бренду ця риса стає все більш актуальною.

Соціум може зняти з рахунку компанію, лідер якої поводиться непослідовно чи, наприклад, демонструє в соціальних мережах нетерпимість.

Сьогодні споживач обирає товари або послуги компанії, аналізуючи не лише якість, але й позитивну репутацію та рівень довіри. А сформувати та зберегти репутацію та довіру може лише цілісній лідер.

Тож керівнику краще не носити маски та не грати в ігри, а просто бути. Бути цілісним, чесним, послідовним. Непослідовного лідера рано чи пізно буде викрито або ж йому доведеться витрачати занадто багато енергії на приховування та зачищення своєї “гріхів”.

Цілісність, як і емпатія, хоча і формується в дитинстві, підлягає розвитку в дорослому житті. Тому керівнику варто:

• чітко сформувати цінності власної компанії, відстоювати та підтримувати їх в будь-який час;
• чміти визнавати помилки;
• бути чесним перед собою, знати свої сильні та слабкі сторони;
• слідкувати, щоб слова та обіцянки не розходились зі справами.

Дивовижним чином дотримання простих принципів чесності поліпшує не лише лояльність клієнтів та ефективність співробітників, але й збільшує інвестиційну привабливість всієї компанії.

Ефективна комунікація

Вміння якісно спілкуватись – важлива навичка для лідера через декілька причин. Керівник має чітко формулювати свої думки, ефективно передавати доручення, стисло та зрозуміло доносити всі деталі завдаеея.

Чіткість заощаджує час працівників та змушує їх негайно приступати до роботи, а не гаяти години, інтерпретуючи, що саме від них хотів бос. Ця риса також допомагає доносити зворотний зв’язок високої якості, що здатен покращити роботу персоналу.

Саме ефективна комунікація дозволяє лідеру вдало вести переговори, обмінюватись досвідом з конкурентами, домовлятись про умови та правила, залучати до співробітництва найкращих працівників.

До ознак хорошої комунікації належить не лише вміння влучно говорити, але й вміння слухати та чути. Адже саме в цьому разі лідер зможе повністю зрозуміти та підібрати найкращі слова, які влучать в серце співрозмовника. Як розвинути в собі навички ефективної комунікації:

• цікавтесь думкою співробітників та уважно вислуховуйте її,
• давайте вказівки чітко та лаконічно,
• будьте відкритим до інших точок зору, ставтесь до них з розумінням та повагою.

Водночас не варто перегинати палку та демонструвати навички ефективної комунікації, влаштовуючи щоденні наради, які лише відривають працівників від виконання їх обов’язків. Комунікація має проявлятись лише тоді, коли вона доречна.

Лідія Білас, співзасновниця мережі шкіл повного дня КМДШ (Креативна Міжнародна Дитяча Школа), спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці “Погляд” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Як поскаржитися керівництву, що ви вже «не вивозите»

Останні кілька років наше життя тече бурхливою річкою: пандемія, повномасштабне вторгнення рф в Україну, робота під час блекаутів, економічна невизначеність, особисті негаразди. Через хронічний стрес ми шалено втомлюємося, що негативно позначається на роботі та якості життя.

Як показало опитування Work.ua, 25% користувачів сайту ніколи не стикалися з вигоранням, 26% не змогли визначитися з відповіддю, тоді як 49% респондентів потерпали чи потерпають від цього явища. Цікаво й те, що 90% учасників опитування ніколи не зверталися по допомогу до керівника чи HR-фахівця, якщо відчували вигорання. А даремно.

Розповідаємо, як визначити, що ви вже «не вивозите», й правильно повідомити про свій стан керівництву.

Як зрозуміти, що ви на межі вигорання — дослухатися до себе

Вигорання — тривалий процес. Воно не виникає раптово, а має здатність накопичуватися й посилюватися. Симптоми проявляються на кількох рівнях. Ось деякі з них:

• Фізичні: втома, навіть після добре проведеного відпочинку, проблеми зі сном, мігрені, головні або інші болі в тілі, зміни харчових звичок, часті хвороби.
• Емоційні: роздратованість, нервовість, ворожість, безпорадність, провина, незадоволення собою, гнів.
• Психологічні: втрата мотивації та ентузіазму, зниження концентрації та уваги, важкість ухвалення рішень, відчуття виснаженості й втрати енергії.
• Соціальні: зменшення інтересу до спілкування та взаємодії з іншими, негативний вплив на відносини з близькими людьми.
• Професійні: втрата креативності, інтересу та задоволення від роботи, зниження продуктивності та якості, занижена самооцінка, затримка дедлайнів тощо.

Дослухайтеся до себе. Якщо ви помічаєте, що деякі з цих симптомів відображають вашу поточну ситуацію, робіть щось. Але не поспішайте писати заяву на звільнення. У більшості випадків із вигоранням можна розібратися, якщо звернутися по допомогу.

Але тут виникають запитання: «Куди й до кого йти?», «Чи не здамся є некомпетентним?», «Чи справді моя проблема така важлива, чи не „відфутболять“ мене з нею?». Ви ніколи не дізнаєтеся про це, якщо не запитаєте.

Кому та як розповісти, що ви на межі вигорання

Чекати, що хтось із колег, ейчар чи керівник помітить ваш стан, настрій і зміни в поведінці — помилкова стратегія. Тож дійте. Поради нижче допоможуть якнайм’якше поскаржитися на перевтому.

1. Для початку вирішіть, до кого звернутися по допомогу. Це може бути HR-фахівець компанії або ж ваш безпосередній керівник. Колеги? Можливо, але вони, ймовірно, поспівчувають, та не зарадять проблемі.
2. Підготуйтеся. Проаналізуйте, що саме стало причиною вигорання, можете навіть скласти список від найвагоміших до менш важливих тригерів. Наприклад: ненормований графік роботи, постійні перепрацювання, велика кількість завдань і жорсткі дедлайни, відсутність кар’єрного чи фінансового зростання, емоційний тиск з боку керівництва, мобінг, токсичний колектив тощо.
3. Домовтеся. Заздалегідь попередьте людину про, те що маєте важливу розмову, та запропонуйте час і місце зустрічі, або запитайте, як буде зручніше для неї. Вести перемовини на делікатні теми на робочому місці або в коридорі не варто, краще зустрітися у переговорній кімнаті, кабінеті керівника чи на нейтральній території, наприклад, у кафе. Також для розв’язання такої справи не підійде листування.
4. Будьте прямолінійними, але ввічливими. Не намагайтеся прикрашати ситуацію або приховувати свої справжні почуття щодо перевтоми, кажіть, як є. Проте не вибухайте праведним гнівом. Замість «Мене все дістало», делікатно зазначте, що останнім часом ви відчуваєте втому і стикаєтеся зі зниженням ефективності — об’єктивно, без звинувачень.

✅ Попросити делегувати частину завдань іншим співробітникам або переглянути функціональні обов’язки.

✅ Визначитися з пріоритетністю проєктів або розділити їх за тематикою й працювати лише над частиною з них, а не розпорошуватися на різні напрямки. Також можна перейти на інший проєкт чи відділ та ін.

✅ Автоматизувати процеси: застосовувати можливості штучного інтелекту, програмне забезпечення, софт, який буде помічний у вашій роботі тощо. Наприклад, ви працюєте рекрутером, маєте велику кількість незакритих вакансій, досі ведете базу даних кандидатів в Excel і відчуваєте, що витрачаєте купу часу на зайві дії, які вас виснажують. Спробуйте полегшити свою рутину за допомогою системи управління наймом (СУН) від Work.ua. З нею ви зекономити час, гроші й будете не так втомлюватися.

✅ Встановити адекватний графік. Якщо ваш ворог — перепрацювання й ненормований робочий день, апелюйте до розпорядку по всій компанії. Або ж попросіть доплату за понаднормову працю.

Піклуйтеся про себе, не ігноруйте перевтому й не соромтеся просити підтримки. Так, може бути складно й неприємно усувати причини вигорання. Але набагато неприємніше жити з вічним відчуттям незадоволеності й роздратування, які з часом можуть лише посилитися та негативно позначитися і на житті, і на роботі.

Читайте також