Опис клінічної картини газової гангрени, зроблений М. І. Пироговим, цілком відповідає сучасному її визначенню: утворення газу (тріск, що відчувається під шкірою), набряк тканин, зміни шкіри тощо.

Найчастіше виникає у тому випадку, коли імунітет ослаблений і організм не може захищатися від хвороботворних бактерій, зокрема стрептококів та стафілококів. Особливу небезпечність несе гангрена при цукровому діабеті через ослаблений імунітет, участь у цьому переважно анаеробних патогенних бактерій.

Розвивається досить повільно, іноді кілька років. Виникає сильний біль. Шкіра блідне, потім стає мармуровою, пізніше – коричневою або чорною.

Якщо в найкоротші терміни кровообіг не відновити, у тканинах можуть розвинутися незворотні зміни, а саме – гангрена. На жаль, відновити уражене після розвитку гангрени практично не можливо. Єдиним способом вирішення цієї проблеми, зазвичай, є ампутація кінцівки.

Суха гангрена нижніх кінцівок починається з ішемії (обмеження кровопостачання) та запалення судин. Потім зачіпаються м'які тканини, яких не надходить кров. З'являється чітка межа між пошкодженими та здоровими ділянками.

Найчастіше результатом газової гангрени є смерть. Це пов’язано з ненаданням своєчасно наданій допомозі, або з недостатньою обробкою рани. …