Моноцити у дитини: норма, причини підвищення

Дітям усіх вікових категорій належить проходити періодичне обстеження. Робиться це для того, щоб відслідковувати стан здоров’я дитини і своєчасно реагувати, якщо виявлені які-небудь відхилення від норми.

Загальний аналіз крові здають дітки з самого народження, так як цей метод дослідження є найбільш інформативним і важливим при ранньому діагностуванні будь — якої проблеми. Практично кожна доросла людина має уявлення про компоненти і складових крові. Але, коли на руки потрапляє листок з результатом аналізу дитини, де у висновку зазначено будь-яке відхилення показника від норми, багато батьків впадають у паніку.

Так вже трапляється, що за результатами дослідження, виявляються знижені або підвищені моноцитів в крові у дитини. І те, і інше може свідчити про певні порушення в організмі. Але, для початку потрібно по порядку у всьому розібратися.

Роль у моноцитів в дитячому організмі

Моноцити самі найбільші, активні ядерні кров’яні складові, що відносяться до підвиду лейкоцитів. Ці білі (безбарвні) кров’яні клітини утворюються і дозрівають у кістковому мозку, транспортуються по крові всього протягом декількох діб, потім всмоктуються в різні тканини організму. Найбільш функціональними вважаються «молоденькі» клітини відразу після виходу із кісткового мозку.

Моноцити, як і лейкоцити, які відповідають за захист організму, основні їх функції:

• знищення чужорідних елементів і чужорідних клітин;
• очищення крові;
• боротьба з паразитами, бактеріями і мікробами;
• видалення відмерлих клітин;
• забезпечення сприятливих умов для регенерації пошкоджених клітин і тканин.

За безперервне забезпечення чистоти крові, в медицині моноцити отримали жартівливу назву — двірники організму. Тому, якщо моноцити у дитини в нормі, це означає, що ці клітини чудово справляються зі своєю роллю, і немає ніякого ризику зародження в крові будь-яких патогенних організмів.

Норма у дітей

Так як моноцити виступають складовою частиною сімейства лейкоцитів, в клінічному аналізі, їх кількість відображається в процентному співвідношенні від загальної кількості білих кров’яних клітин. Рівень MON (моноцитів) не залежить від статі і практично не залежить від віку людини. Для дорослої людини вважаються нормальними значеннями від 1 до 8 % або 0,04-0,07*109/л у числовому значенні. Моноцити в крові норма у дітей дещо відрізняється від дорослих і коливається в межах

• від 3 до 15% у новонароджених малюків,
• від 2 до 12% у дітей до 12 років,
• і від 3 до 11 % у дітей підлітків.

При настанні 16-18 років норма моноцитів у дітей прирівнюється до дорослої вікової категорії, і рівень цих клітин не повинен бути вище 8% від загального кол-ва.

Якщо за результатами дослідження крові виявлено підвищений вміст моноцитів в крові у дитини, є підстави поставити висновок моноцитоз. Моноцитоз, у свою чергу, підрозділяється на абсолютний і відносний, потрібно розділяти ці поняття.

• Моноцитоз вважається відносним тоді, коли рівень моноцитів не вибивається з нормальних значень, однак по відношенню до інших кров’яним клітинам, їх кількість очевидно більше.
• Абсолютний Моноцитоз сигналізує, що в аналізі число моноцитів збільшено за всіма параметрами. Якщо моноцити абс підвищені у дитини, це досить тривожний знак, такий стан може свідчити про розвиток в організмі підступних інфекцій. І це серйозний привід для проведення невідкладного та ретельного обстеження.

Причини підвищення моноцитів в крові у дитини

Ситуація, коли збільшені моноцитів в крові у дитини, не рідкісний випадок. Так як моноцити виконують захисну функцію, то підвищення показника дають підстави припустити, що в дитячому організмі якісь неполадки, виник запальний процес або розвивається захворювання.

Але, крім цього підвищені моноцити у дитини можуть бути виявлені, якщо напередодні було перенесене важке інфекційне захворювання, і зараз протікає період згасання інфекції і настає одужання. Після хірургічних втручань, після тяжких травм також може спостерігатися підвищений показник. Іноді, у малюків в період прорізування зубів, або у більш старших діток, коли випадають молочні зубки і виростають корінні, в кістковому мозку виробляється більше моноцитів, чим зазвичай. Цей фізіологічний процес є найбільш частим провокатором високих моноцитів, проте списувати цей стан на зуби все ж не варто, і досвідчений педіатр, швидше за все, запропонує вашій дитині дообследоваться, щоб виключити варіант розвитку небезпечних захворювань.

Якщо підвищені моноцитів в крові у дитини, причини можуть бути менш радісні, чим поява нових зубиків. Є перелік хвороб і патологічних станів, які характеризуються підвищенням моноцитів, ось основні з них:

• вірусні, грибкові протозойні ураження;
• зараження паразитами крові;
• туберкульоз;
• малярія;
• виразковий коліт;
• ревматизм;
• сифіліс;
• таксоплазмоз;
• інфекційний мононуклеоз;
• захворювання крові: гострі форми лейкозу і мієлолейкозу;
• іноді, отруєння або інтоксикація організму фосфорними речовинами або тетрахлоретаном.

Високі моноцитів в крові у дитини виробляються у зв’язку з великим напливом шкідливих і хвороботворних частинок, а колишнє кількість «захисних» клітин впорається з ними вже не може.

Ситуація, коли моноцити знижені у дитини, зустрічається набагато рідше, і як правило, це пов’язано з вираженим виснаженням організму або тривалим прийомом глюкокортикостероїдів.

Самостійно визначити справжню причину монозитоза неможливо. Тому слід пройти обстеження і здати ряд аналізів, які покажуть, як діяти далі, а може і те, що приводів для занепокоєння зовсім немає, і система кровотворення скоро прийде в норму.

У дитини підвищені моноцити: 12 причин, результати загального аналізу крові, лікування

Моноцити – це вид білих кров’яних тілець (лейкоцитів), які відповідають за захист людського організму від пухлинних клітин і патогенних мікроорганізмів, а також за розсмоктування і елімінацію відмерлих тканин. Таким чином, ці клітини очищають організм, тому їх ще називають «двірниками».

Клінічне значення показника моноцитів в аналізі крові полягає в тому, що по їх рівню можна припустити наявність того чи іншого захворювання. Фахівці рекомендують як дорослим, так і дітям здавати загальний аналіз крові двічі на рік для профілактики, щоб вчасно виявити відхилення показників від норми.

Сьогодні ми хочемо вам розповісти, чому можуть бути у дитини підвищені моноцити і до кого потрібно звертатися в такому випадку.

Функції моноцитів в організмі

У медичній літературі також можна зустріти інші назви моноцитів, наприклад, мононуклеарние фагоцити, макрофаги або гістіоцити.

Макрофаги є одними з основних клітин імунітету. Їх роль для організму полягає в боротьбі з патогенними мікроорганізмами (віруси, бактерії, грибки), продуктами життєдіяльності мікробів, відмерлими клітинами, токсичними речовинами і онкоклітину.

Макрофаги залишаються працювати в патологічному вогнищі і після нейтралізації чужорідного агента, щоб переробити мертві патогенні мікроорганізми, що розпалися тканини організму, за рахунок чого їх називають «санітарами», «прибиральниками» або «двірниками» організму.

Крім того, макрофаги готують організм до одужання, захищаючи вогнище «валом», який перешкоджає поширенню інфекції на інтактні тканини.

Норма моноцитів в крові у дітей: таблиця

У більшості випадків визначається відносне число моноцитів в крові, тобто кількість даного виду лейкоцитів вказується в процентах (%) по відношенню до інших видів білих кров’яних клітин.

вік дитини

Кількість моноцитів,%

від 0 до 28 днів від 3 до 12 від 1 місяця до року від 4 до 10 від 1 до 15 років від 3 до 9 підлітки від 1 до 8

Як бачите, показники моноцитів в крові змінюються з віком дитини.

Також доктор, який направив на загальний аналіз крові, може зажадати від лаборанта абсолютне число моноцитів, яке також залежить від віку дитини.

вік дитини

Кількість моноцитів, г / л

до 12 місяців від 0,05 до 1,1 1-2 роки від 0,05 до 0,6 3-4 роки від 0,05 до 0,5 Старше 4 років від 0,05 до 0,4

Рівень моноцитів в крові: як визначити?

Зміст моноцитів в крові визначають за допомогою загального аналізу крові. Дане дослідження дозволяє підрахувати загальну кількість всіх білих кров’яних тілець і обчислити лейкоцитарну формулу.

Лейкоцитарна формула – це процентне співвідношення окремих видів білих кров’яних тілець, таких як нейтрофіли, базофіли, лімфоцити, моноцити і еозинофіли. Зміни в лейкоцитарній формулі є маркерами різних захворювань.

Кров для аналізу у дитини забирають з пальця або п’яти, в залежності від його віку, а в окремих випадках – з вени.

Як підготуватися до загального аналізу крові?

Відомий телевізійний лікар-педіатр Комаровський акцентує увагу в своїй передачі про загальному аналізі крові на тому, що від правильності підготовки до дослідження залежить об’єктивність результатів, тому важливо дотримуватися таких принципів:

• кров здається виключно натщесерце, оскільки після прийому їжі підвищуються білі кров’яні тільця в крові. Якщо аналіз крові проводиться немовляті, то інтервал між останнім вигодовуванням і взяттям крові повинен становити не менше двох годин;
• за день до забору крові дитині необхідно забезпечити спокій і захистити його від стресів, а також від фізичних навантажень і активних ігор;
• не рекомендується напередодні здачі аналізу крові давати дитині жирну їжу;
• якщо дитина приймає будь-які ліки, то про це потрібно повідомить доктору, який направив його на аналіз крові, оскільки деякі препарати можуть спровокувати моноцитоз.

Що таке моноцитоз?

Моноцитоз – це підвищення рівня моноцитів в крові, яке можна визначити при загальному аналізі крові.

Моноцитоз є не окремою нозологічною формою, а симптомом багатьох захворювань.

Підвищені моноцити у дитини, в залежності від причин, можуть супроводжуватися різноманітними симптомами, а саме:

Прийнято виділяти абсолютний і відносний моноцитоз.

Абсолютний моноцитоз ставиться в тому випадку, коли в загальному аналізі крові є позначка «підвищені моноцити абс.».

При відносному Моноцитоз присутній підвищення процентного показника моноцитів на тлі нормальної кількості лейкоцитів за рахунок зменшення числа інших видів білих клітин крові.

Підвищено моноцити в крові у дитини: причини

До підвищення моноцитів у дітей можуть призвести такі захворювання:

• інфекційний мононуклеоз;
• бруцельоз;
• малярія;
• токсоплазмоз;
• інвазія аскарид;
• сифіліс;
• лімфома;
• лейкемія;
• ревматоїдний артрит;
• системна червона вовчанка ;
• запалення слизової травного тракту (гастрит, ентерит, коліт та інші);
• інтоксикація фосфором або тетрахлоретаном.

Також моноцитоз може визначатися у дітей, які перенесли інфекційне захворювання, видалення мигдалин, аденоїдів, а також в період прорізування і зміни зубів.

Моноцити підвищені у дитини: приклади трактування результатів загального аналізу крові

Клінічне значення має не тільки підвищений вміст моноцитів в крові, але і поєднання моноцитоза з відхиленнями інших гематологічних показників. Розглянемо приклади.

• Лімфоцити і моноцити підвищені. Поєднання лимфоцитоза і моноцитоза часто можна спостерігати у дітей при гострих вірусних інфекціях, дитячих інфекційних захворюваннях і свідчить про спроможність імунітету. У випадках, коли на тлі підвищених моноцитів лімфоцити знижені, можна припустити ослаблення імунної системи, оскільки ці клітини відповідають за клітинний імунітет.
• Моноцитоз і еозинофіли підвищені. Така комбінація показників характерна для патологічних процесів алергічної і паразитарної природи. Моноцитоз і еозинофілію можна виявити в крові у дітей страждають на атопічний дерматит, поліноз, бронхіальну астму, аскаридоз, лямбліоз та т. Д. В окремих випадках такі зміни можуть виникати внаслідок більш серйозних захворювань, таких як лейкемія і лімфома.
• Базофіли і моноцити підвищені. Основна роль базофільних лейкоцитів – це знищення чужорідних агентів (вірусів, бактерій, грибків), причому цей вид клітин мігрує в очах запалення найпершим. Базофіли і моноцити можуть одночасно підвищуватися при захворюваннях алергічного або аутоімунного генезу.
• Підвищення моноцитів у дитини на тлі високих нейтрофілів. Дана комбінація досить поширена і зустрічається при захворюваннях, викликаних різними бактеріями, а іноді грибками. Також в таких випадках часто спостерігається лімфопенія.
• Збільшено кількість моноцитів і високий ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Еритроцити, або червоні кров’яні тільця, являють собою клітини, які переносять на своїй поверхні кисень від легких до органів і тканин. Різні інфекційні, алергічні або аутоімунні хвороби впливають на осідання еритроцитів, в більшості випадків прискорюючи.

Як проводиться дообследоваться дітей з моноцитозом?

Підвищений рівень моноцитів в крові може бути ознакою досить серйозної патології, тому ні в якому разі не повинен залишатися без уваги. При отриманні результату крові, в якому присутня моноцитоз, необхідно звернутися до лікаря-педіатра для додаткового обстеження.

Діти з підозрою інфекційного захворювання направляються обов’язково на консультацію до лікаря-інфекціоніста.

При симптомах кишкової інфекції дитині призначаються копрограмма, аналіз калу на яйця гельмінтів, бактеріологічне дослідження калу, посів блювотних мас, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, загальний аналіз сечі, а також специфічні серологічні тести для виключення таких захворювань, як сифіліс, бруцельоз, малярія і т . д.

Дітям, у яких присутні ознаки лимфоаденопатии (збільшення лімфовузлів), обов’язково визначають атипові мононуклеари, щоб виключити інфекційний мононуклеоз, або проводять пункцію кісткового мозку при підозрі на лейкемію. В останньому випадку показана консультація лікаря-гематолога.

Якщо моноцитоз поєднується з шумами в серці або болем в суглобах, то таких дітей направляють на огляд до лікаря-кардіоревматології, який може призначити біохімічний аналіз крові і ревмопроби.

При Моноцитоз і болях в животі, нудота і блювота потрібно проконсультуватися у лікаря-хірурга, оскільки це може бути проявом апендициту, виразки шлунка, коліту і т. Д.

Лікування моноцитоза полягає в усуненні його причини.

Підвищені моноцити в крові у дитини – це пряме показання до проведення комплексного дослідження організму, оскільки моноцитоз може бути ознакою гострого або перенесеного захворювання запальної, інфекційної або паразитарної природи.

Визначити, чому підвищена кількість моноцитів в крові у дитини, зможе тільки фахівець – лікар-педіатр. Також може знадобитися консультація суміжних спеціалістів, таких як лікар-імунолог, лікар-гематолог, лікар-інфекціоніст, лікар-хірург, лікар-фтизіатр і ін.

Вміст моноцитів в крові у дитини: норма, підвищені та знижені значення

Щоб судити про стан здоров’я малюка, лікар повинен регулярно контролювати результати дослідження крові маленького пацієнта. Одним з найважливіших показників цього аналізу є співвідношення лейкоцитарних клітин. Моноцити — різновид лейкоцитів, їх рівень в крові здатний багато розповісти грамотного фахівця. Яку кількість моноцитів вважається нормою для дитини і що означає, якщо вони підвищені або знижені?

Моноцити являють собою одну з різновидів лейкоцитів

Функції моноцитів

Моноцити — досить великі клітини крові, які володіють одним ядром, за формою нагадує квасоля. Утворюються вони в кістковому мозку, повністю дозрівають там же, після чого потрапляють у кров. Цикл життя цих клітин у системі кровообігу – три доби, потім вони проникають в тканини і органи, де перетворюються на макрофаги.

Функції моноцитів досить різноманітні, але основна з них – це очищення крові. Доктор Комаровський дуже точно закцентував увагу на цій здатності моноцитів, назвавши їх «двірниками організму». Однак ці клітини виконують і ряд інших завдань:

• борються з шкідливими мікроорганізмами, що потрапили в кров;
• усувають відмерлі клітини з організму;
• беруть участь в розсмоктуванні тромбів;
• готують грунт і умови для народження нових клітин;
• є активним учасником освіти нової крові.

Нормальні значення

Оскільки моноцити є різновидом лейкоцитів, їх значення вираховується у співвідношенні до загальної кількості даного типу клітин. При цьому нормальний відсоток таких частинок змінюється в залежності від віку дитини. Їх кількість в крові немовляти, дошкільника і підлітка від загального числа лейкоцитів має перебувати в таких межах:

• новонароджений – від 3 до 12%;
• діти від 0 до 2 тижнів – 5-15%;
• діти від 14 днів до 1 року можуть мати – 4-10%;
• від 1 року до 2 років – 3-10%;
• від 2 до 16 років – 3-9%;
• підлітки від 16 до 18 років – до 8%.

Необхідний відсотковий показник моноцитів вираховується в залежності від віку дитини

Однак таблиця охоплює лише відносні значення цього показника. В аналізі можуть бути вказані і абсолютні значення вмісту цих клітин по відношенню до загальної кількості крові. У дітей до 12 років значення може коливатися в межах 0.05-1.1*10? на літр. В результаті аналізу ця величина може виглядати, як «моноцити, абс.».

Основні причини зниженого рівня

Про моноцитопении (зниженому кількості моноцитів) говорять тоді, коли у пацієнта їх число дорівнює нулю або воно не перевищує 2 відсотків. Які можуть бути причини зниження рівня цього виду лейкоцитів? Як правило, корінь проблеми криється в пригніченні імунітету, яке провокують різні стани. Моноцити у дитини можуть бути відсутні зовсім або бути нижче норми, якщо:

• малюк виснажений, постійно відчуває нестачу поживних речовин;
• у дитини анемія, обумовлена дефіцитом вітаміну В12;
• пацієнт відновлюється після операції;
• у малюка ГРВІ;
• пацієнт знаходиться в процесі гормональної терапії;
• у малюка глибока рана, є нагноєння, або фурункули;
• пацієнт перебуває у шоковому стані;
• під час лікування хіміотерапією, а також опроміненням;
• у дитини травма;
• малюк переніс глибокий стрес.

Деякі педіатри вважають, що повна відсутність цих клітин в організмі – дуже тривожний симптом. Такий стан може вказувати на важку ступінь лейкозу (продукція клітин зупинена), а також на сепсис, коли організм вже не в змозі очистити кров. Відсутність моноцитів може спостерігатися, якщо дитина перенесла складну операцію

Причини підвищеного рівня моноцитів

Якщо в результатах аналізів зазначений обсяг моноцитів вище 9%, (або вище 11% для дітей до 2 років), можна говорити про моноцитоз – підвищеній кількості цього виду лейкоцитів. Чому виникає моноцитоз? Цей стан може розвинутися внаслідок реакції організму на інфекційне захворювання, а може бути наслідком порушення роботи кісткового мозку, що виникає при деяких гемологічних проблеми.

Моноцитоз може бути відносним і абсолютним. Зрозуміло, що перший діагностується за відносними показниками. Про абсолютний моноцитоз можна говорити, коли однойменні клітини перевищують значення 1.1*10?/л. Відносний характеризується перевищенням цих клітин відносно загального числа лейкоцитів, при цьому абсолютне значення моноцитів залишається в нормальних межах. Така картина означає, що у дитини знижені інші види лейкоцитів – базофіли, лімфоцити, нейтрофіли, еозинофіли. У зв’язку з цим відносне підвищення моноцитів не несе в собі діагностичної цінності, оскільки може означати, що дитина нещодавно отримав травму, переніс ГРВІ.

Однак збільшення вмісту цих клітин лейкоцитарного ряду може бути зумовлене розладами та захворюваннями. З них можна виділити наступні:

• інфекційні захворювання;
• грибкова інфекція;
• наявність в організмі паразитів;
• захворювання ШКТ;
• хвороби аутоімунного характеру;
• захворювання крові;
• інтоксикації;
• різні травми;
• пацієнт в процесі операції або відразу після неї.

До зростання кількості моноцитів можуть призвести деякі захворювання ШКТ

Фахівці відзначають, що підвищення рівня моноцитів обумовлено спробою організму протистояти інфекціям. Такі симптоми найбільш яскраво виражені в період після гострого вірусного захворювання (ГРВІ, скарлатини). Також організм може активізувати вироблення моноцитів в період дентации (прорізування зубів) і під час їх випадання.

Серйозних захворювань, які могли б призвести до зростання моноцитів, досить багато, але вони діагностуються рідко. Незважаючи на це варто обстежити дитину, щоб виключити таку ймовірність.

Педіатри вважають, що абсолютний моноцитоз вказує на те, що організм у даний момент бореться з серйозною інфекцією, яка чревата ускладненнями. При цьому відносний моноцитоз всього лише дає зрозуміти, що дитина перенесла захворювання в недавньому минулому, а зараз лікар бачить лише його наслідки.

Моноцитоз у поєднанні з підвищенням інших показників

Про що може говорити відхилення кількості моноцитів від норми у поєднанні з підвищенням рівня інших показників крові? Грамотний фахівець неодмінно оцінить співвідношення всіх значень аналізу крові – лімфоцитів, еритроцитів, ШОЕ. Наведемо приклади найбільш ймовірних варіантів відхилення від норми тих чи інших показників і розшифруємо їх значення:

• У співдружності з моноцитами часто працюють і лімфоцити. Якщо обидва види цих клітин перевищені, це говорить про те, що організм бореться з інфекцією. Їх зростання також часто супроводжує післяопераційний період, що є хорошим знаком. В цей час лімфоцити можуть досягати 72% у дітей до року і 60% — у тих, хто старше. Однак якщо рівні моноцитів і лімфоцитів збільшені під час вірусного захворювання (кору, скарлатини, краснухи, вітряної віспи), є ймовірність, що до основного захворювання приєдналася бактеріальна інфекція. Це можуть бути запалення в місцях ін’єкцій, гнійне горло, а також всілякі дерматити.

Зростання числа лімфоцитів і моноцитів говорить про те, що організм активно бореться з інфекцією

• Моноцити можуть рости разом з еозинофілами, що вказує на інфекційне захворювання. Мононуклеоз є найбільш імовірною причиною. Така ж картина спостерігається при грибкових і вірусних захворюваннях, а також туберкульозі, сифілісі, саркоїдозі. Разом з тим високі моноцити і низькі еозинофіли характерні в період одужання після важких вірусних захворювань.
• Оцінка кількості лейкоцитарних клітин дозволяє отримати найбільш чітку картину захворювання. Разом з тим лікарю важливо проконтролювати і такий показник, як ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Якщо у педіатра виникли сумніви в тому, чи варто звертати увагу на підвищений рівень клітин лейкоцитарного ряду, завищена швидкість осідання еритроцитів повідомить, що в організмі є запальний процес. Однак цей показник інерційний, він росте тільки через добу після початку захворювання і приходить в норму також через який час після одужання. У зв’язку з цим лейкоцитарні клітини і ШОЕ в комплексі допоможуть спеціалісту поставити вірний діагноз.

Підвищені або знижені моноцити не є єдиним симптомів будь-якого захворювання. У зв’язку з цим лікар повинен брати до уваги й інші ознаки, а також скарги пацієнта, щоб поставити вірний діагноз. Щоб привести в норму цей показник, потрібно визначити основне захворювання, яке послужило причиною подібного стану. Тільки правильне лікування здатне повернути показники крові нормальні межі.