Названо найефективніші препарати проти яблуневої плодожерки

Основне обмеження популяції яблуневої плодожерки ґрунтується на раціональному застосуванні хімічних засобів захисту. Серед інших методів хімічного контролю цього шкідника найпрогресивнішим є застосування комбінованих інсектицидів: суміші феноксикарбу та люфенурону; хлорантаніліпролу та лямбда-цигалотрину; тіаметоксаму та хлорантраніліпролу; новалурону та біфентрину. У такий спосіб вдається обмежити не лише плодожерку, а й супутніх фітофагів.

Видання зауважує, що обприскування проти яблуневої плодожерки у плодоносних насадженнях виконують щороку, навіть якщо навесні сади не цвіли й урожай відсутній.

«Кількість обприскувань залежить від розміру популяції шкідника та типу діючої речовини інсектициду, – йдеться у публікації. – Ціллю обприскування є знищити гусеницю у період від її відродження з яйця й до занурення в плід. Систему захисних обробітків проти плодожерки складають для конкретного саду».

Під час льоту першої генерації обприскування виконують, якщо протягом 5 днів у пастку впіймалося 5 та більше метеликів.

Під час льоту 2–3 генерації підставою для обприскування є відлов у пастку 3 метеликів протягом 5 днів.

За тривалого льоту, коли інтенсивність відлову метеликів у пастку не нижча ніж 4–5 особин/5 днів, проти кожної генерації виконують два інсектицидні обприскування.

Якщо літ першої генерації розтягується на 60–65 діб, слід виконати додаткове третє обприскування.

Терміни внесення інсектицидів залежать від специфіки дії захисних сполук, на основі яких їх виготовлено.

Інгібітори синтезу хітину і ювеноїди (діючі речовини – люфенурон, дифлубензурон, тефлубензурон) ефективні, якщо їх внести у період ембріонального розвитку шкідника. Вони не викличуть його миттєвої загибелі: інсектицидна дія цих сполук проявиться лише через 2–7 діб після внесення й триватиме 20–30 діб. З яєць, які самки відклали на оброблену інгібіторами синтезу хітину і ювеноїдами поверхню, 98% не відроджується. Це зумовлює термін застосування таких інсектицидів – на самому початку масового льоту метеликів яблуневої плодожерки.

Фосфорорганічні інсектициди (діючі речовини – фозалон, суміш хлорпірифосу та циперметрину, фенотротіон) застосовують дещо згодом – на початку відродження гусениць шкідника. Інсектицид на основі хлорантраніліпролу дієвий проти шкідника і у разі внесення до початку відкладання яєць (стерилізуючий ефект), і на початку відродження гусениць. Овіцидно-лярвіцидна дія настає під час прогризання гусеницею, що відроджується, обробленої поверхні яйця: личинка гине, не вийшовши з яйця. Аналогічний ефект настає й у разі поїдання шкідником оброблених рослинних тканин. Двократне, з інтервалом 14–18 діб, внесення інсектициду на основі хлорантраніліпролу проти другої генерації яблуневої плодожерки дає змогу радикально обмежити популяцію шкідника.

Найпрогресивніший метод хімічного контролю популяції яблуневої плодожерки – застосування комбінованих інсектицидів. У такий спосіб вдається обмежити не лише плодожерку, а й супутніх фітофагів. Ідеться про двокомпонентні препарати на основі: суміші феноксикарбу та люфенурону; хлорантаніліпролу та лямбда-цигалотрину; тіаметоксаму та хлорантраніліпролу; новалурону та біфентрину. Унесення цих продуктів для контролю плодожерки у саду побічно діє на попелиць, довгоносиків, листовійок, молей-мінерів тощо.

У разі розвитку третьої генерації яблуневої плодожерки або якщо літ метеликів другої генерації розтягнений (гусениці другої генерації завдають урожаю найбільше шкоди), на пізніх сортах яблуні застосовують інсектициди з коротким періодом очікування, також і біологічні.

Як очистити сад від плодожерок?

Для успішного захисту рослин від шкідників необхідно знати їх біологію. Ці знання дозволять ефективно і найменш небезпечно для людини використовувати препарати для успішної боротьби з шкідниками. Буває, що іноді как-будто все зроблено згідно з рекомендаціями, а шкідники як і раніше процвітають.

До особливо небезпечних шкідників садів відносяться плодожерки, один з видів яких, яблунева (яблунева), пошкоджує одночасно груші, сливи, яблуні. Сливова плодожерка пошкоджує, крім слив, черешню, вишню, аличу і персик. Грушева плодожерка відноситься до групи спеціалізованих шкідників і пошкоджує тільки грушу.

Східна плодожерка в молодому нектарина. © michiganplum

Біологічний цикл розвитку плодожерок

У циклі розвитку плодожерок найслабшою ланкою і в той же час самим шкідливим є стадія гусениць. Саме їх знищення – найбільш ефективний період боротьби зі шкідником. Відстежити їх появу можна, прорахувавши періоди літа материнських особин, відкладання яєць і розвитку з них гусениць – ненажерливих особин, кожна з яких може пошкодити до 5-6 плодів, а все разом – до 90% врожаю.

Материнська форма плодожерок – метелики, років яких збігається з початком цвітіння відповідних плодових культур.

Східна плодожерка, або плодожерка східна персикова (Grapholita molesta). © Eric LaGasa

Метелики свій цикл розвитку і зимівлю проводять в коконах. Їх розмір коливається від 5-7 мм (сливова) до 2,0 см (яблунева). Всі вони сіро-коричневого забарвлення з малюнками або світлими крайками крил. До масового цвітіння і початку розростання зав’язі самки, у міру звільнення з коконів, відкладають яйця всередину зав’язей, на плоди, листя дерев. Виявити початок літа можна по порожнім коконом на стовбурах дерев, під корою або орієнтовно за часом – жаркий кінець травня. Метелики умовно нешкідливі – вони учасниці циклу розвитку, але самі не шкодять. Вранці метелики відкладають до 200 яєць, розподіляючи їх по кілька штук на листі, зав’язях, плодах. Іноді, піклуючись про виживання покоління, вони прикривають кладку листям, приклеюючи їх до розростається Плодики своїми виділеннями.

Через 7-10 днів відроджуються гусениці харчуються спочатку листям, через деякий час перебираються в зав’язь, вигризають м’якоть, залишаючи в межах своїх екскременти, переповзають в інший плід. Пошкоджені зав’язі і частина молодих плодиков і сформувалися плодів опадають.

У груші гусениці з падалиці, муміфікованих плодів перебираються в грунт, заляльковуються і відпочивають до весни. Навесні наступного року приблизно через днів 35-45 після цвітіння починається років грушевої плодожерки і цикл повторюється спочатку.

Зовнішній вигляд ураженого плодожеркою яблука. © Government of Western Australia

На відміну від грушевих, яблуневі та сливові плодожерки в стадії гусениць, цикл активного життя яких триває від 16 до 45 днів, з падалиці в першу ж добу повертаються в крону дерева. З утримати на дереві пошкоджених плодів і з падалиці, гусениці перебираються в інші плоди, де виїдають формуються насіння, м’якоть. Після досягнення повного розвитку вони залишають плоди, в затишному місці плетуть кокон, в якому формується лялечка, яка через 8-36 днів дасть життя новому поколінню. Цей цикл повторюється 2-3 рази і з настанням осінніх холодних днів останнє покоління гусениць йде з плодів в пошуках зручного місця, де і зимує до наступного року. Наступної весни при прогріванні повітря до стійкої температури + 10ºС, що перезимували гусениці активізуються, плетуть кокон і перетворюються на лялечок, а потім в метеликів, які через 2-3 дня приступають до відкладання яєць.

Отже, метелики відкладають яйця на протязі тривалого часу. Відроджені гусениці ведуть активне життя, посилено харчуючись. Саме вони є слабкою ланкою в циклі розвитку плодожерок, яких легко знищити. Основні моменти їх найбільшого шкідництва:

• вихід гусениць із яєць і їх харчування до укриття в плодах,
• покоління гусениць, які покидають плоди в пошуках зимівлі.

Уражена плодожеркою груша. © Chris R.

За теплий період (травень – середина вересня) в різних регіонах, років метеликів повторюється до 2-х – 4-х разів, іноді перетинаючись (один не закінчився, другий почався), що сприяє одночасному знаходженню в саду всіх стадій розвитку гусениць. Таким чином, одноразової обробкою знищити плодожерок неможливо. У цьому полягає основна помилка садівників. Обробку саду необхідно повторювати кілька разів.

Перша обробка проводиться через 8-10 днів після першого вильоту метеликів, тобто в кінці травня (якщо він сухий і спекотний) – першій декаді червня, друга – через 2-3 тижні і третя ще через 2-3 тижні. На півдні, де теплий клімат більш тривалий, можна провести 4-ю обробку.

Способи визначення плодожерок в саду

Про те, що плодожерка є в саду, можна без зусиль визначити по пошкодженим плодам і вже навесні, знаючи біологію метелики, починати боротьбу з шкідником.

Визначити час першого вильоту метеликів можна по спорожнілих коконом при обстеженні дерев навесні або виставити під деревами баночки, глибокі миски з ароматним квасом. Одна метелик за свій період життя залишає покоління від 40-200 примірників, відкладаючи по 1-2 яйця на лист, зав’язь, плід.

Перша ж ліпша метелик або кладка яєць – сигнал до початку обробок через 8-10 днів.

Гусениця Сливової плодожерки (Grapholita funebrana). © Todd M. Gilligan and Steven C. Passoa Метелик сливової плодожерки (Grapholita funebrana)
. © Donald Hobern Слива уражена плодожеркою. © Patrick Clement

Кількість і терміни обробок саду

У садах з сучасним веденням захисних робіт практично дотримуватися такі строки, використовуючи і хімічні і біологічні препарати:

• перша обробка 1-12 червня парами хімічних препаратів для знищення першого покоління гусениць,
• для знищення другого покоління, відраховують 25-30 днів від першої обробки і приблизно 10 липня (+ . – 3 дні), обробляють дерева вдруге іншим складом хімічних препаратів,
• найбільше скупчення гусениць (кілька поколінь) спостерігається з другої половини липня; тому з 18-20 липня до 1 серпня обов’язково проводять ще 2 обробки, але вже біопрепаратами; в проміжках можна додавати обробки відварами трав (народний метод),

Щоб знизити навантаження кількості обробок на дерево, краще поєднувати обробки від плодожерок (гризуть) з іншими типами шкідників (сисних) в бакових сумішах, перевіривши попередньо сумісність різних препаратів.

Способи захисту саду від плодожерок

Сад від шкідників можна захистити різними способами:

• агротехнічними або фізичними,
• хімічними, із застосуванням отрутохімікатів; але, врахуйте: недорогий і ефективний препарат може завдати шкоди здоров’ю членів сім’ї і тваринам,
• біологічними, використовуючи біоінсектициди, що не шкодять здоров’ю людей, тварин, птахів і природних ворогів плодожерок,
• народними: відварами трав, використанням природних ворогів плодожерок (птахів і корисних комах).

Гусениця яблуневої плодожерки (Cydia pomonella). © Joachim K. Lockener Вид на яблуко уражене плодожеркою в розрізі. © Government of Western Australia Метелик яблуневої плодожерки (Cydia pomonella). © Olaf Leillinger

агротехнічні заходи

Постійне видалення падалиці протягом вегетаційного періоду. Перед збором падалиці дерева струшують, щоб опало хворі пошкоджені плоди.

Восени і навесні огляд і очищення дерев від старої відстає кори (виявлення коконів), забивання ран, видалення хворих, сухих гілок, побілка штамба і скелетних гілок. Якщо при огляді знайдено хоч 1 кокон, через 8-10 днів починають обробки.

Обов’язково на садовий клей потрібно прикріпити ловчі пояси, заправлені отруйним порошком або розчином. Клей не просихає і служить хорошою перешкодою повзучим на дерево гусеницях і інших шкідників. Пояси раз на місяць міняють з весни до пізньої осені. Зняті – спалюють.

Якщо грунт під деревами підтримується в стані пара, обов’язково восени перекопують по радіусу. При радіальної перекопке менше пошкоджуються корені, особливо молоді, всмоктувальні. Починають перекопування від штамба (5-10 см), поглиблюючи до краю крони (15-20 см).

Замість пара під деревами краще розвести дикі газони з полином, пижма, фацелією, семенникамі моркви та інших квітучих трав для залучення природних ворогів плодожерок (наїзників, трихограм, мух-журчалок).

У молодому саду в міжряддях можна вирощувати томати. Плодожерка не виносить їх запах і залишає посадки.

Східна плодожерка в персику. © Clemson University

Використання хімічних препаратів

У домашніх садах можна застосовувати отрутохімікати. Для поспішайок (раз обробив і сад чистий, в тому числі і від господарів) можна порадити купувати тільки препарати з коротким терміном розпаду, найменш токсичні згідно градації по каталогу. Використовувати їх для першої, в епіфітотійного роки – для другої обробки. Потім переходити на біопрепарати.

З хімічних препаратів найменш шкідливі для екології саду хімічні препарати: кінмікс, семпай, банкол, моспілан, сонет, децис, іскра-М, АЛАТАР, інтавір. Більш ефективні сучасні препарати: кораген, матч, інсегар. Доцільно використовувати не окремі препарати, а бакові суміші 2-3 хімікатів. Обприскування проводити у вечірній безвітряний час.

При роботі з отрутохімікатами необхідно ретельно вивчити рекомендації і дотримуватися їх. Збільшення концентрації розчину не поліпшить результатів обробки, але погубить частина корисної фауни. Працювати з отрутами потрібно завжди в спеціальному одязі та, закінчивши роботи, прийняти душ, змінити одяг, випити молока (не провина!).

При обробках складу бакових сумішей потрібно міняти. До деяких отрутохімікатів шкідники швидко звикають і не реагують на обробки.

Клейова пастка від комах шкідників. © pestwizard

біологічні препарати

Біологічні препарати виготовлені на основі позитивної ефективної мікрофлори. Вони не шкодять здоров’ю людини і можуть застосовуватися аж до (а іноді) і під час збирання врожаю. Потрібно врахувати, що біопрепарати працюють тільки при високих температурах + 18 ° С і вище і термін їх дії обмежений зовнішніми впливами. Вони легко змиваються водою при дощах і поливах. Тому кількість обробок збільшується, так як необхідно їх повторення після змиву.

З біопрепаратів ефективні біоінсектициди: фітоверм, лепидоцид, битоксибациллин, актофіт, Акарін, дендробациллин і інші. Приготування розчинів і обробка саду проводиться в суху погоду, у вечірні години. Заходи безпеки при роботі необхідні: рукавички, окуляри.

Організація комплексних робіт

Найбільший ефект забезпечують комплексні заходи захисту від шкідників з дотриманням періодів обробки. Перші 2 обробки проводять баковими сумішами хімічних препаратів, а наступні 2 – біоінсектициди. Використовують лепидоцид з фітовермом, через 2 тижні – битоксибациллин або актофіт. До речі (якщо погода дощова) біопрепаратами можна обробляти сад з інтервалом 7-8 днів і в більш пізні періоди (дозрівання врожаю). Одночасно з біообработкамі (особливо при веденні біологічного землеробства) можна використовувати, крім агротехнічних, і народні методи боротьби з плодожеркою.

Захисний пояс від гусениць плодожерки. © orangepost

Народні методи боротьби з плодожеркою

Для обробки рослин на дачі можна використовувати отруйні рослини. Це ті ж хімічні препарати, якими можна отруїтися. Нижче запропоновані кілька настоїв і відварів з трав з інсектицидними властивостями, які нешкідливі для людини.

Цибуля.

У 10 л води розпустити 30-50 г зеленого господарського мила (можна звичайного без відбілюючих властивостей), додати 100 г подрібнених головок цибулин з бадиллям, настояти 20-24 години і обприскати дерева на початку цвітіння і через 4-6 днів повторювати, поки спостерігається років метеликів.

Гірчиця.

У відрі гарячої води розчинити 100 г порошку гірчиці, добу наполягати і обприскувати дерева в фазі зав’язування і розростання зав’язі через 3-4 дня.

Чорнобривці.

Всю надземну масу чорнобривців подрібнюють і заварюють як чай з розрахунку 500 г / 10 л окропу, фільтрують після охолодження. Обприскують навесні без подальшого розведення, влітку концентрацію зменшують розведенням 1: 3 і восени – 1: 2. Чайна настоянка чорнобривців знищує до 9 найменувань шкідників, в тому числі тих, хто гризе і сисних: мурахи, тля, гусениці, плодожерки, нематоди, ожиновий кліщ та інші.

Бадилля томатів.

З осені готують сухе бадилля томатів. Навесні 2 кг сухої маси заливають на 10 годину відром гарячої води. Фільтрують. Перед обприскуванням розводять в 2 рази. Розчин в закритій тарі може зберігатися до 3-4 тижнів. Одну заготовку концентрату можна використовувати на кілька обприскувань.

Сіно.

Пріле сіно дрібно рубають, заливають окропом і настоюють 2-3 доби. На відро настою необхідно 1/3 відра нарубаного сіна. Перед використанням настій фільтрують, розбавляють 1: 3 і обробляють дерева.

Саморобна феромонна пастка для плодожерок. © Stable Road Homestead

Шановний читачу! Без сумніву, у Вашому арсеналі є й інші способи, засоби для обробки плодових культур від шкідників. Поділіться, будь ласка, Вашим досвідом.