Алгоритм приготування бакової суміші

Важко перебільшити економічні переваги використання бакової суміші, якщо не брати до уваги можливі помилки, які можуть звести нанівець всі сподівання. Економію на «лишніх» проходах, синергізм від внесення гербіцидів з фунгіцидами… та деякі інші переваги може знівелювати фітотоксичний вплив бакової суміші, який в кращому випадку «припалить» або «присадить» посів… але навіть не критична фітотоксичність здатна знизити урожайність. Щоправда, говорячи чесно, не всяка фітотоксичність шкодить урожайності, інколи пригнічення точки росту призводить до додаткового гілкування… невеличкі некрози на нижніх листках ніяк не впливають на подальшу вегетацію… затримки в рості на початку вегетації можуть скомпенсуватися затримкою в дозріванні тощо.

Але в цілому, непрогнозований вплив на рослину слід сприймати як шкоду і не намагатися виправдатися перед собою за свої ж помилки. Але в цьому матеріалі я розкажу лиш про те, як фізично приготувати бакову суміш без акценту на сумісність компонентів та на можливі ризики для культури. Іншими словами, ми будемо готувати ефективну та безпечну бакову суміш. Сумісність та ризики, пов’язані з нею, ми розглянемо в іншим разом. Наразі ми виходимо з того, що всі компоненти вибраної бакової суміші сумісні, ефективність доведена… тобто ми будемо акцентувати увагу на можливі помилки в процесі змішування…

Не відкрию нічого нового, якщо скажу що є певний алгоритм приготування бакових сумішей засобів захисту рослин та мінеральних добрив для внесення обприскувачем. Він відомий, часто черговість додавання дещо відрізняється, тому я поясню, чому саме відбувається так, а не інакше.

В кількох словах процес приготування бакової можна розділити на кілька етапів: готуємо себе до безпечної роботи, готуємо воду для приготування бакової суміші і аж останній етап – це власне і є приготування бакової суміші.

1. Одягаємо захисний одяг. Окуляри, комбінезон, гумові перчатки, гумові чоботи тощо.
2. Ретельно перемішуємо ємності з усіма компонентами бакової суміші.
3. Наливаємо воду в бак на 70% від об’єму баку.

Чому саме так? Чому не менше? Відповідь проста. Переважна більшість діючих речовин мають не високу розчинність, тому чим більше води, тим більша впевненість в тому, що продукт розчиниться повністю. Крім того, не забуваємо, що ми готуємо складну бакову суміш і необхідно дати змогу всім продуктам розчинитися, щоб не вийшло так, що перший продукт розчинився, а після додавання другого, перший випав в осад. Тут відразу в пам’яті має спливти шкільне правило з уроку хімії 7 класу, що швидкість реакції прямо пропорційна концентрації та температурі розчину. А продукти в розчині в не значній мірі можуть прореагувати між собою, то фізичне їх розведення у великій кількості води значно знизить ці ризики.

А чому б не налити відразу повну кількість води? Навіть якщо ви розрахуєте необхідну кількість води, врахуєте об’єм всіх продуктів, які необхідно буде додати, все одно в процесі змішування утвориться піна і навіть невелика її кількість почне витісняти робочий розчин через верх. Виключенням з цього правила може бути лиш випадок, коли ви готуєте не повний бак робочого розчину, тоді можна налити всю необхідну кількість води.

4. Готуємо воду

Спочатку додаємо сульфат амонію. Чому зараз, адже всі рекомендації кажуть додавати добрива в кінці… Тут немає ніяких заперечень. Сульфат амонію це не лише добриво, я вже згадував його роль в баковій суміші – це деактивація (зв’язування) іонів кальцію для зменшення негативного впливу жорсткості води. Тому його місце перед основною кількістю засобів захисту. А чому ж інколи рекомендують почати з додавання порошків? Причин, як мінімум дві, перша, порошки, особливо ті, які мають перейти в суспензію, потребують якомога чистішої води, і друга – на них кальцій не впливає, оскільки такі продукти хімічно не взаємодіють з іншими компонентами, вони не переходять в розчин, а без цього реакції не проходять, тому у продуктів з формуляціями WDG, WG та WP не буває хімічної несумісності, зате є імовірність з фізичною несумісністю, якщо порушити порядок змішування.

Мені не вдалося знайти свідчень, що додавання сульфату амонію «заважало» розчинятися порошкам.

Також, за потреби, на початку приготування слід додавати антиспінювачі, якщо потрібно (зазвичай про це виробники пишуть в етикетках чи в рекомендаціях). Інноваційні продукти вже містять всі необхідні додаткові речовини, в тому числі й антиспінювачі.

Але сульфат амонію варто додавати, оскільки виробник ЗЗР не може передбачити жорсткість води в кожному господарстві.

5. Додаємо водорозчинні пакети

Необхідно впевнитися, що вони повністю розчинилися, а їх вміст ретельно перемішався у воді.

6. Додаємо «сухі» формуляції продуктів

Для таких формуляцій, як сполуки міді, водно-дисперсійні гранули (WDG, WG), змочувані порошки (WP) та розчинні гранули (SG) потрібно дати досить часу, щоб вони ввібрали необхідну кількість води, після чого вони починають активно диспергуватися в розчині. Лиш розчинні гранули з перелічених вище, можуть розчинитися повністю, всі інші просто переходять в суспензію і через певний час можуть випасти в осад або забити форсунки. Розчинні гранули, як правило, не випадають в осад.

Ретельно перемішуємо розчин, оскільки порошкам необхідно набрати вдосталь води, щоб якісно розчинитися.

7. Додаємо рідкі формуляції засобів захисту рослин

В цій частині також є свій порядок:

– концентрати суспензії SC;

– капсульовані суспензії CS;

– водорозчинні концентрати SL;

– концентрати, що емульгуються ЕС;

– олійні дисперсії OD…

тут варто пам’ятати, що не зважаючи на те, що перед додаванням кожного наступного компонента, необхідно розмішати попередній. Також не потрібно намагатися прив’язати порядок змішування з видом продукту (гербіцид, фунгіцид чи інсектицид) або з діючими речовинами. Значення має лиш формуляція, адже для її виготовлення використовуються додаткові речовини, які часто бувають дуже активними і легко взаємодіють з іншими додатковими речовинами.

8. Додаємо ад’юванти, серед яких олійні концентрати, метильовані олії, неіонні суфрактанти, прилипачі та речовини, які сприяють розтіканню по листу

9. Додаємо добрива та мікродобрива.

10. Доливаємо воду до заданого об’єму та ретельно перемішуємо бакову суміш

Перемішування – це ще один важливий момент. Скільки часу перемішувати? Регламент, який діє в Україні вимагає 10-15 хв, але на мою особисту думку, він був розроблений досить давно і якщо так робити, то приготування бакової суміші на 5-6 компонентів (а це не межа), займе пів дня, що не прийнятно з практичної точки зору. І тут варто підійти логічно. Спочатку варто визначити, наскільки ефективною є «мішалка» у вашому обприскувачі? Перевірити це дуже легко, перед додаванням компонентів бакової суміші, залийте у чисту воду трохи чорнила і активуйте змішувач… засічіть час. Далі спостерігайте за тим, коли розчин стане більш-менш рівномірно зафарбований, це і буде той оптимальний час. Також слід брати до уваги, що порошки слід вимішувати довше (час оптимального перемішування), ніж рідкі формуляції, а також слід почекати 5-6 хвилин після додавання порошків перед тим, як переходити до рідких формуляцій. Не жалійте часу на перемішування та дотримання порядку змішування продуктів, адже помилки на даному етапі можуть зіпсувати всю суміш.

11. Перевіряємо кислотність.

Контролювати рН розчину після приготування дуже важливо, адже в процесі додавання компонентів цей показник може сильно мінятися, але з практичної точки зору важливим є кінцевий показник, адже в такому стані бакова суміш буде транспортуватися до місця внесення, а також залишатися протягом процесу.

Отже, дотримуючись простих правил, ви значно скорочуєте ризики зіпсувати засоби захисту рослин. Але слід зазначити, що дотримання черговості не означає, що компоненти бакової суміші фізично, фізіологічно та хімічно сумісні. В кожному випадку слід провести аналіз компонентів, розглянути теоретичні принципи поєднання продуктів, а також провести практичні тести. І саме про це буде одна з наступних публікацій.

Олександр Ковтуненко, менеджер напрямку зернових культур BASF Agricultural Solutions

Агроном розповів, як ефективно захистити пшеницю

У господарстві «АФ «Козацька»» для ефективного захисту пшениці застосовують тільки оригінальні ЗЗР і діють превентивно, бо вважають, що краще проблемі запобігти, ніж потім із нею боротися. Працюють згідно з регламентом і обробок не пропускають.

Про це розповів головний агроном ТОВ «АФ „Козацька”» Михайло Ткаченко в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

«Захист починається з протруювання насіння. Обробляємо найкращим протруйником. Маємо власну очисну машину – очищуємо зерно, протруюємо його і пакуємо в біг-беги. Нічого до протруйника не додаємо – ні мікроелементів, ні стимуляторів. І ніхто нас не переконав, що вони покращать розвиток культури. Бо з досвіду знаємо: все залежить від якості відкаліброваного насіння й системи живлення», – зазначив Михайло Ткаченко.

За його совами, якісне протруювання насіння – це надійний захист сходів аж до весни, восени більше жодних обробок не здійснюють.

Навесні з відновленням вегетації у фазу «середина кущення» посіви обробляють баковою сумішшю фунгіцидів, гербіциду, інсектициду плюс карбамід і сульфат магнію. Друга обробка ЗЗР – у фазу «початок виходу в трубку» фунгіцидом, інсектицидом, до яких додають карбамід та сульфат магнію. Третя обробка – у фазу «початок виходу прапорцевого листка» фунгіцидом для боротьби з хворобами листя й колоса зернових культур та інсектицидом плюс карбамід і сульфат магнію.

«Таким чином, завдяки пролонгованій дії усіх фунгіцидів до 40 днів отримуємо надійний захист пшениці», – додав агроном.

Раніше ефективною схемою захисту озимої пшениці поділилися в господарстві «АгроРось».