У філософії – «духовна культура – частина культури, до складу якої входять мистецтво, релігія, філософія.

До духовної культури належить сфера інтелектуальної і творчої діяльності та її результати, тобто наука, мораль, виховання й освіта, право, філософія, мистецтво, фольклор, релігія.

Пам'ятка — предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об'єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність.

Духовна культура — це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості. Завдяки закріпленню в знаках, символах, організаційних формах, комп'ютерній техніці, духовна культура стає відносно самостійною від свого творця, людини.

«Культура, або цивілізація, є складним цілим, що містить у собі знання, вірування, мистецтво, моральність, право, звичаї, вміння та навички, набуті людьми як членами суспільства.»

Духовна культура постає, як система сфер, що взаємодіють між собою і складають єдине ціле. Наука прагне здобути істину — істину факту і системи фактів про об’єктивну дійсність, людину та її свідомість; іноді її відділяють від культури в окреме явище духовного світу людини й …