Калла коренева біла догляд

Зміст:

Каллы: выращивание в саду и дома

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 15 ноября 2023 Опубликовано: 09 февраля 2019 Первая редакция: 09 сентября 2014 🕒 10 минут 👀 1607410 раз 💬 29 комментариев

  • Что делать, если калла долго не всходит после посадки?
  • Почему калла начинает «плакать»?
  • Стоит ли высаживать каллы возле крупных кустов и деревьев?
  • Почему каллы могут терять цвет?
  • Как получить ранее цветение калл в саду?

Прослушать статью

Посадка и уход за каллами

  • Посадка: клубни высаживают в начале мая.
  • Цветение: с июня до начала октября.
  • Выкопка: в сентябре.
  • Хранение: в земляном коме в сухом помещении при температуре 5-7 ˚C.
  • Освещение: с утра яркий свет, после полудня – легкая полутень.
  • Почва: хорошо дренированная, плодородная, pH от слабокислого до кислого.
  • Полив: умеренный, но регулярный, в засушливую пору обильный.
  • Подкормки: удобрения в почву вносятся только при посадке.
  • Размножение: вегетативное, в зависимости от вида – клубнями или делением куста. Семенное размножение неэффективно и ненадежно.
  • Вредители: тля, трипсы, медведки, хрущи и проволочники.
  • Болезни: ризоктониоз, корневая гниль, пенициллез, питиум, группа бактерий эрвиния.
  • Свойства: растение содержит ядовитые алкалоиды. Сок при попадании на кожу вызывает раздражение, а при попадании в организм – рвоту, оцепенение и судороги.

Растение калла (лат. Calla), или Зантедеския (лат. Zantedeschia) – род многолетних растений семейства Ароидные, или Аронниковые. Растет цветок калла в сырых местах Южной Америки и в Африке, от Нигерии до Танзании. Является родственником такому растению, как белокрыльник, или калла болотная, единственному представителю своего рода, ареал которого расположен в Северном полушарии. Зантедескию иногда называют каллой эфиопской, или рихардией. Название «зантедеския» цветок получил от немецкого ботаника Курта Шпренгеля, который назвал его в честь своего друга итальянского ботаника Джованни Зантедески, но чаще всего зантедескию все-таки называют просто каллой. Привлекательность этого растения для цветоводов не только в очень крупных эффектных листьях и в необычной форме цветка, но и в том, что выращивать каллу можно как в саду, так и дома, в горшке.

Особенности растения

Выращивание каллы, как и любого другого растения, предусматривает следование правилам агротехники, основная особенность же этих цветов в том, что их выращивают и как садовые каллы – во дворах, и в квартирах, в горшках, как комнатные каллы. Но общие правила выращивания и ухода за каллами, где бы они ни росли, все-таки есть:

  • каллы требуют мелкой посадки, то есть корневища едва присыпают землей, чтобы избежать их гниения;
  • то, что дилетанты называют цветком каллы, на самом деле является кроющим листом или покрывалом, которое обертывает початок соцветия. На самом деле цветки каллы мелкие и невзрачные, хотя очень душистые;
  • после посадки калла не всходит до тех пор, пока не сформирует свою корневую систему, поэтому не стоит нервничать, если всходов не будет месяц;
  • при выкапывании клубней соблюдайте осторожность: они легко повреждаются;
  • калла – живой барометр: на ее покрывале и кончиках листьев перед дождем появляются капельки воды, как слезы;
  • горшок для каллы, особенно эфиопской, предпочтителен пористый, чтобы могла испаряться лишняя влага. Кроме того, калла эфиопская любит уединение и не терпит соседей в собственном горшке;
  • каждый цветок каллы цветет около месяца;
  • время от времени верхний слой в горшке каллы следует осторожно убирать, стараясь не повредить корни, и заменять его свежим питательным субстратом.

Выращивание садовой каллы

Каллы настолько украшают сад своими величественными цветами, что многие цветоводы с удовольствием выращивают их в своем хозяйстве. Полянки, где растут каллы, выглядят как арабская орнаментальная роспись: корневища ежегодно дают молодую поросль листьев, а среди нее возвышаются элегантные стрелы-цветоносы.

Предпочитают каллы открытые просторные участки и плодородные почвы, но желательно затенять их в самые горячие дневные часы: на палящем солнце листья вянут, сгорают и засыхают, поэтому важно, чтобы рядом росли кусты или деревья, которые в послеобеденное время дадут каллам спасительную тень. Почва должна быть кислая или хотя бы слабокислая, требуется хороший дренаж, потому что застой воды в корнях губителен для растения.

Оптимальный состав грунта для каллы: земля, песок, торф и листовой перегной в равных пропорциях.

Посадка каллы и уход в саду

Весенняя посадка

Высаживают садовые каллы в начале мая. Предварительно посадочный материал выдерживают полчаса в растворе марганцовки, затем внимательно осматривают и, по мере необходимости, вырезают подгнившие места до здоровых тканей, а ранки смазывают зеленкой. В грунт на участке вносят комплексное минеральное удобрение из расчета 30-40 г на 1 м², участок перекапывают. Затем клубни погружают в подготовленные лунки на глубину 5-10 см на расстоянии 30-40 см друг от друга (в зависимости от размера луковицы), закапывают, а место посадки хорошо поливают.

Как в саду вырастить канны – с эффектными цветами и листьями

У каллы, если помните, есть особенность: она не всходит, пока не сформирует подземную часть, так что, если вам повезет, вы увидите росточки недели через две, а если повезет не очень, то через месяц. Не отчаивайтесь и не пытайтесь раскопать лунку и посмотреть, на каком этапе процесс. Первые две недели каллы не поливайте: достаточно полива после посадки.

Есть способ подготовить каллу к посадке в открытый грунт: в конце марта или начале апреля высадите клубни каллы в небольшие горшочки на глубину 2-3 см в специальную землю для рассады или в прокаленную в течение сорока минут в духовке почву. Поливайте 1-2 раза в неделю, а за неделю до пересадки в грунт начинайте ненадолго открывать форточку для закаливания растения. Пересадка каллы в открытый грунт осуществляется вместе с земляным комом.

Посадка осенью

Посадка каллы осенью не осуществляется.

Уход за каллой садовой

Как ухаживать за каллой? Оказывается, очень просто. Полив каллы с последующим рыхлением – все, что нужно для ее нормального роста. Поливать растения нужно умеренно, но регулярно, увеличивая количество воды во время полива в знойное, засушливое лето.

После каждого полива следует слегка разрыхлить землю вокруг растений.

Если вы внесли в почву комплексные удобрения во время посадки, то дальнейшая подкормка каллы вам не понадобится, иногда только, если почва на участке с каллами недостаточно кислая, полейте ее водой, подкисленной лимонной кислотой или уксусом.

Калла в домашних условиях

Выгонка домашней каллы

Домашняя калла выращивается при температуре 22-25 ºC в летнее время, а в зимнее – при температуре не ниже 14 ºC. Место для растения должно быть хорошо освещенным, но притененным от прямых солнечных послеобеденных лучей и защищенным от сквозняков. Почва для домашней каллы должна иметь кислотность приблизительно ph 6-6, в питательный грунт неплохо бы добавить мох-сфагнум или торф с опилками. Клубень для выгонки каллы должен быть диаметром около 6 см, его высаживают выпуклой стороной вниз в емкость не менее 25 см диаметром, глубина посадки – 5 см. После посадки клубня грунт нужно пролить раствором фунгицида.

Как ухаживать

Уход за домашней каллой не сложнее, чем за садовой. Поливать посаженный клубень нужно осторожно, чтобы он не сгнил, так и не проросши. Если вы хотите получить раннее цветение каллы и максимально яркую окраску покрывала, то можно прибегнуть к такой хитрости: на ночь температуру для каллы понижают до 16 ºC, а днем обеспечивают максимально яркое освещение, но без прямых солнечных лучей, причем, если выгонка происходит в зимнее время, каллу придется досвечивать люминесцентными лампами таким образом, чтобы световой день для нее длился не менее 10 часов. Как ухаживать за гиппеаструмом, чтобы он обильно цвёл Удобряют каллу сбалансированным жидким удобрением, таким, например, как Кемира-люкс. Вносят подкормку в грунт вместе с водой при каждом пятом поливе растения.

Размножение

Размножается калла семенами (этот способ ненадежный, да и результата придется ждать очень долго), клубнями и делением куста. Размножение каллы делением куста производится так: осенью при выкопке отделяют отпрыск каллы с частью корневища и пересаживают его в горшок с земляной смеси, а весной пересаживают в открытый грунт. Если делением куста размножается только калла эфиопская и ее сорта, то остальные каллы размножаются клубнями: осенью клубни выкапываются, хранятся целую зиму, а весной высаживаются в открытый грунт.

Каллы после цветения

Уход за клубневыми каллами и каллами корневищными имеет различия. У каллы эфиопской, корневищной, период покоя наступает в самую жару – в это время рост замедляется, потом прекращается, калла желтеет. В это время полив следует уменьшить, а растение вынести на балкон или в сад на хорошо освещенное место, где его не достанут капли дождя. В первой половине июля растение достают из горшка, удаляют все старые листья и отпрыски и пересаживают в горшок с новой питательной смесью, помещают в светлое место и начинают поливать и подкармливать каллу, готовя ее к следующему цветению. Вот такой цикл у корневищной горшечной каллы. Садовая калла остается на участке до осени, в сентябре корневища выкапываются и хранятся с земляным комом в сухом прохладном помещении при умеренном нечастом поливе.

У клубневых калл после цветения покрывала постепенно зеленеют и поникают, листья желтеют и сохнут. Садовые клубневые каллы осторожно выкапывают в третьей декаде сентября, стараясь не повредить клубни, освобождают от почвы, промывают и держат пару недель при температуре 5-10 ºC, ожидая, пока полезные питательные вещества перейдут из листьев в клубни. После этого отмершие листья легко удаляются.

Хранение каллы зимой

В наших широтах каллы в грунте на зиму не оставляют. Когда листья отомрут, их удаляют, клубни хорошо промывают, держат 30 минут в растворе марганцовки, снова промывают и кладут в темное сухое место для сушки, затем хранят клубни, упакованные в бумажные пакеты, при температуре 5-7 ºC: в городской квартире для этого подходят овощные ящики в холодильнике.

Корневища эфиопской каллы, если у вас нет возможности после выкопки держать ее в прохладном помещении, слегка подсушивают и, обрезав листья, хранят так же, как и клубни.

Не забывайте еженедельно проверять, как чувствуют себя клубни и корневища каллы: не начали ли они подсыхать и морщиться от слишком теплой температурой или, наоборот, подгнивать от повышенной влажности.

Если вы выращивали каллу в горшке, то на период покоя ее можно из горшка не вынимать, а просто вынести на прохладную веранду или лоджию. Если вы, не дав вашей красавице пару месяцев отдохнуть, будете продолжать полив и всячески провоцировать дальнейший рост, вы можете истощить каллу и она не зацветет.

Виды и сорта

В роду всего восемь видов калл, но в культуре выращиваются только три, они же и послужили материалом для селекционеров в выведении разных сортов:

Калла эфиопская (Calla aethiopica)

Это высокие белые каллы (цветоносы – до метра и более в высоту), подземная часть представляет собой корневище, а не луковицу, как у других видов. Эфиопская кала влаголюбива, свои большие, блестящие зеленые листья она не сбрасывает даже в период покоя. Самые популярные сорта:

  • Nicolai – длина цветоноса – до полутора метров, листья темно-зеленые, стреловидные, черешки длинные. Покрывало снизу и снаружи зеленое, диаметр 8-12 см;
  • Жемчуг – низкорослый сорт, высота до полуметра, подходит для выращивания в горшках;
  • Schone Zweibruckerin – длина цветоноса до 1 м, листья сердцевидные, светлые, низ покрывала темно-зеленый, диаметр верхней части – 10-15 см;
  • Зеленая богиня – редкой красоты величественные зеленые каллы, достигающие в высоту 90см.

Калла Реманна (Calla rehmannii)

Это невысокая калла (до 70 см в высоту) с покрывалом розового цвета (сиренево-бордового или красно-розового) и узкими зелеными листьями. Подземная часть растения – клубень, похожий на клубень бегонии или глоксинии. Осенью теряет листья и требует покоя в зимнее время. Популярные сорта:

  • Хамелеон – невысокая калла, выращиваемая как в горшке, так и в саду, покрывало персикового цвета с золотыми переливами;
  • Вечерок – атласная черно-лиловая калла;
  • Индийское лето – калла красная, с гранатовым оттенком.

Калла Элиотта (Calla elliottiana)

Это калла с крупными зелеными крапчатыми листьями сердцевидной формы. Покрывало снаружи желто-зеленое, а изнутри – желтое. В высоту достигает 50 см. Сорта:

  • Желтый уголок – солнечно-желтые покрывала цветков, сочно-зеленые крупные листья в светло-желтую крапину.
  • Вермеер – слегка волнистое покрывало цветка мраморно-белое снаружи, а внутри сиренево-вишневое, переходящее в глубокий темно-фиолетовый цвет, листья темно-зеленые с белым крапом;
  • Черноглазая красавица – кремово-сливочное покрывало с легким лимонным оттенком, листья, как и у других сортов этого вида, пятнистые.

Другие виды каллы, растущие в природе: калла белопятнистая (Calla albomaculata), калла радостная (Calla jucunda), калла душистая(Calla odorata), (Calla pentlandii), калла мощная (Calla valida).

Калла – догляд

Калла – багаторічна трав’яниста рослина з великими листками і витонченими квітами білого, жовтого, червоного та інших кольорів з сімейства ароїдні. Зустрічається калла у природньому середовищі на Африканському континенті, де вона може вирости до 2,5 метрів, листя темно-зеленого кольору, хвилясті по краях. Квітка у калли незвична, нагадує качан, який ніжно обгортає тендітне покривало. Кімнатні квіти калли практично не пахнуть, а ось калли садові в теплу сонячну погоду виливають ніжний аромат.

Ці квіти передають господарям виключно позитивну енергетику радості і допомагають встановити гармонію в приміщені.

Увага!

Всі частини калли є отруйними і при попаданні всередину організму можуть викликати у людини гостру блювоту, пухлину горла і рота. Тримайте кімнатні калли подалі від дітей, а садити і пересаджувати цю рослину радимо в рукавичках.

Види калл

Зантедескі, ефіопська

(Zantedeschia aethiopica),у домашніх умовах в переважній більшості вирощують тільки Зантедескі ефіопську(Zantedeschia aethiopica). Це велика рослина з серцеподібним, витончено вигнутим листям і високими (до 1,5 м) квітконіжками, суцвіття загорнуті в білі покривала.

Калла Еліота

– низькорослі до 50 см «кольорові» кали з золотисто-жовтими суцвіттями.

Калла реманія

– низькорослі до 50 см з рожево-червоними і бузковими покривалами, окрас яких однотонний або з перехідними відтінками.

Як доглядати за каллами

Догляд за кімнатними калами нескладний, і створення якихось особливих умов не вимагає.

Яскравість світла для калли

Калла рослина тіньовитривала, добре росте на яскравому розсіяному світлі та у півтіні, але для росту їй потрібно достатньо світла і невелика кількість прямих вечірніх або ранкових сонячних променів.

Полив і вологість повітря для калл

Калла рослина вологолюбна, особливо ефіопська. У природному середовищі вона росте поблизу боліт, де дуже висока вологість грунту і повітря.

Кали низькорослі менш вимогливі до поливу. У період цвітіння поливати кімнатні калли потрібно часто, а в період спокою – по мірі висихання верхнього шару грунту. Пересушувати рослину не можна, це для неї згубно. Вологість повітря повинна бути достатньо високою( 70 – 80%), кали треба часто обприскувати.

Низькорослі кольорові кали менш вибагливі до вологості: їм потрібна вологість 50 – 60%. Обприскування потрібно проводити рідше і дуже акуратно, або взагалі замінити їх протиранням, щоб волога не стікала по пагонах листя і не викликала гниття бульби.

Температура повітря для калл

Найбільш сприятлива температура повітря для нормального розвитку калл – 19-25 градусів С. У зимовий період температура не повинна бути нижчою 8 градусів С.

А садові калли потрібно встигнути викопати до зниження температури.

Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

Коли підживляти калли

Для активного росту і довготривалого цвітіння каллу потрібно своєчасно підживляти.

Кімнатним калам необхідні органічні і комплексні мінеральні добрива для квітучих. Підживляємо, чергуючи органічні і мінеральні добрива, 1 раз на 12 днів. Кореневі підживлення корисно поєднувати з позакореневими, але при цьому не можна обприскувати покривала суцвіть, інакше вони покриються плямами і швидко зів’януть. Коли каллі бракує добрив, її листя втрачають блиск і опускаються( при нестачі азоту), піднімають вгору загострені кінці листя.

Який горщик вибрати, щоб посадити калли

Для калли горщик відіграє велике значення. Для кали ефіопської горщик не повинен бути малий, у такому горщику калла не зацвіте. Калла ефіопська любить рости на самоті. На одну квітку горщик повинен бути не менше 20 см в діаметрі. Краще вибирати горщик натуральний, щоб випаровувалася зайва волога і коріння рослини дихали. Для низькорослих бульбових кал ємність горщика не має такого вирішального значення. Горщика об’ємом 2,5 – 3 літри буде достатньо.

Грунт для калл

Грунт для калл підійде універсальний, для квітучих кімнатних рослин.А можна грунт приготувати і самостійно. Взяти у рівних частинах: компосту, листової землі і чистого річкового піску, і додати до них 1/4 частини глини, 2 частини грунту і суперфосфат(столова ложка добрива на 3 л суміші)

Як пересаджувати калли

Коли у калл закінчується період спокою, всі кімнатні калли потрібно пересадити у новий субстрат. Особливо це стосується ефіопської калли, при пересадці обов’язково потрібно відокремити дочірні поростки(які значно послаблюють рослину, і можуть стати причиною відсутності цвітіння) від материнської бульби. Якщо регулярно відрізати молоді бічні паростки і періодично замінювати верхній шар(до 5 см) грунту в горщику, то кали можна залишати без пересадки до 2-х років.

При пересаджуванні калл, дуже заглиблювати дорослі кореневища не рекомендується, садити треба так, щоб листя рослин не вилягали. Молоді бульби садимо на глибину, яка в 3 перевищує їх у діаметрі.

Розмноження калл

Калла ефіопська розмножується відростками.

При розподілі кореневища, на кожній відокремленій частині має бути присутня брунька. Розрізи обробляють деревним вугіллям і висаджують відростки у окремі горщики.

Кольорові низькорослі калли розмножують насінням і бульбами, які просто відокремлюються від материнської рослини. Якщо бульби відокремити важко, то не чіпайте їх . Ці бульби ще не готові до самостійного життя.

Хвороби та шкідники

Причиною появи шкідників і хвороб є помилки в догляді.

Недостатня вологість повітря може привести і до ураження калли павутиновими кліщами. Крім кліщів калли також можуть уражатися попелицями.

Догляд після цвітіння

Для того щоб продовжити цвітіння у калли, суцвіття зрізують, коли покривало зеленіє. У цьому випадку рослина не витрачає поживні речовини на утворення насіння, а виростають нові квіти.

Калла

Калла (Calla) — невисока рослина з серцеподібним зеленим листям 6-12 см завдовжки і до 11 см завширшки. На стеблі ростуть високі квітконоси, що переходять на вершині в однопелюсткову квітку у вигляді лійки з качаном посередині. Квіти бувають кольорові та сніжно-білі. Кольорові рослини виростають близько 50 см. Білі досягають метра і більше заввишки.

Батьківщиною цієї квітки є Південна Африка. Деякі види ростуть й у центральній частині африканського континенту (калла Ефіопська).

  1. Догляд за каллою в домашніх умовах
  2. Як поливати
  3. Освітлення
  4. Оптимальна температура
  5. Яка земля потрібна
  6. Пересадка домашньої калли
  7. Завершення циклу вегетації
  8. Як розмножити калли
  9. Розмноження бульбами
  10. Розмноження діленням куща
  11. Розмноження насінням
  12. Види та фото калли
  13. Калла Елліотта
  14. Калла ефіопська
  15. Калла зандерська
  16. Калла аметист
  17. Хвороби та труднощі у догляді калли
  18. Чому не квітне калла?
  19. Чому у калли жовтіє і сохне листя?

Догляд за каллою в домашніх умовах

В домашніх умовах калли почали культивувати відносно недавно. Знаючи особливості будови цієї культури та її походження, ми можем скоригувати догляд за нею, який має свої відмінності від інших кімнатних квітів.

Як поливати

Правильний полив є одним із головних етапів вирощування калли. Ці квіти дуже прихильно сприймають регулярний полив та вологий ґрунт. Сухий ґрунт призведе до припинення їх зростання. Особливо вимоглива до поливу біла калла, яка звикла зростати в болотистих місцевостях. Коли вона активно росте, її слід часто зволожувати. Робити це слід, коли верхній ґрунт просохне на 1 см.

Залишки води потрібно зливати через 15 хвилин.

Кольорові калли так рясно поливати не слід. Потрібно уникати застою води у піддоні, бо це може призвести до загнивання коріння. Полив здійснюють водою кімнатної температури у міру просихання ґрунту на 2-3 см.

Рослина почувається комфортно при вологості 70-80%, тому бажано її двічі на день обприскувати. Також протирати листя вологою ганчіркою і помістити на піддон вологий керамзит або мох.

Коли рослина відцвітає, регулярність поливів скорочується (для всіх видів). Кольорові калли через місяць чи два слід взагалі припинити поливати. Відразу переводити культуру у фазу відпочинку не можна, припиняючи полив чи обрізаючи листя. Потрібно, щоб бульби повністю дозріли. Період спокою зазвичай припадає з жовтня-листопада до кінця лютого. Але цей час може змінюватись залежно від умов утримання квітки.

Освітлення

Рослині необхідно також гарне освітлення цілий рік. Краще, щоб це було непряме сонячне світло. У зимовий період відчувається його дефіцит. При нестачі світла культура може не цвісти, пускаючи в зріст лише стебла. Білі калли потребують світла навіть у період відпочинку.

Краще всього рослина почуватиметься на вікні, яке виходить на південний або східний бік, де отримає достатньо світла.

Якщо у вас недостатньо освітлене приміщення, ви можете допомогти рослині зростати, використовуючи штучні лампи. Важливо також забезпечити достатню тривалість денного світла. Калла потребує приблизно 12-14 годин світла в день для нормального росту і розвитку.

Не забувайте також повертати вазон, щоб рівномірно освітлювати всі боки рослини.

Регулярно повертайте горщик на 180 градусів, щоб квітка могла одержувати достатню кількість світла з усіх боків.

Відстежуйте реакцію рослини на освітлення і змінюйте світловий режим, якщо квітка починає виглядати нездорово або забарвлення листя змінюється.

Оптимальна температура

Калли – це рослини, які вимагають досить специфічного режиму температури. З одного боку, вони не можуть рости в надто теплому середовищі, а з іншого боку, їм не сподобається пересушене і холодне повітря.

Зазвичай, оптимальна температура коливається від 18 до 25 °С. При цій температурі квіти краще ростуть і розвиваються. Важливо, щоб температура була стабільною, різкі перепади спричиняють припинення цвітіння.

І для білих, і для кольорових калл висока температура в поєднанні з низькою вологістю згубні – їх часто вражають шкідники.

У вегетативний період білі сорти потрібно утримувати за +18-20 градусів. Коли закінчиться цвітіння, поступово знижувати температуру до 10-12 градусів. Період відпочинку має тривати не менше 2 місяців. Кольорові калли почуваються комфортно за +20-24 градусів. Легкі коливання температурного режиму вдень і вночі добре позначаються на формуванні бульб та листків. Після цвітіння, для дозрівання, бульби 1 місяць утримують без поливу за +25-27 градусів. Коли вони дозріють, їх без листя укладають на суху зимівлю при +3-5 градусів, посипавши тирсою.

Яка земля потрібна

Для калл підходять підкислені грунти. Оптимальним буде наступний субстрат:

  • дернова земля (2 частини)
  • листова земля (1 частина)
  • торф (1 частина)
  • пісок (1 частина)

Для запобігання застою води у коріннях дуже важливо створити дренажний шар на дні контейнера. Дренаж можна зробити за допомогою гравію, керамзиту або каміння.

Щоб квітка розвивалася правильно, її потрібно своєчасно підгодовувати. Іноді влітку калли висаджують у відкритий ґрунт, де вони отримують нормальне підживлення. Але при постійному утриманні в горщику потрібні комплексні добрива. Вносити їх потрібно по черзі раз на 10-14 днів.

Не можна обприскувати добривами покривало квітки, воно може втратити декоративний вигляд.

Щоб рослина посилено не збільшувала листя, у вегетаційний період не варто перестаратися з азотними добривами.

Пересадка домашньої калли

Коли закінчується період спокою, проводиться пересадка калли у свіжий ґрунт. При регулярній прищипці свіжих пагонів та заміні верхнього шару землі у вазоні каллу можна не пересаджувати 2 роки.

Білі квіти потрібно висаджувати в горщики, які підходять за розмірами бульб (діаметром не менше 15 см), але не дуже глибокі. У горщик поміщають дренажний шар 5 см та субстрат. Можна придбати універсальну суміш для квітучих кімнатних культур.

Глибоко поміщати кореневище калли не потрібно, і дуже поверхнево теж. Щоб правильно вирахувати глибину, діаметр кореневища потрібно помножити на три. Коли рослина пересаджена, температуру слід потроху піднімати. Коли вона почне активно рости (через 2-3 тижні), можна розпочинати активний полив та підживлення.

Завершення циклу вегетації

Рослина продовжує зростання, поки перебуває у вологому ґрунті. Вегетаційний період закінчується у вересні–жовтні. Листя починає поступово відмирати. З початком появи жовтизни полив потрібно зменшувати. Через 2-3 тижні його слід повністю припинити. Листя повинно самостійно висохнути, давши можливість мікроелементам, що залишилися в них, потрапити в бульби.

Якщо калла росте у горщику, її можна не викопувати. Перенести рослину у прохолодне місце (балкон, веранда). Важливо, щоб період відпочинку тривав щонайменше 3 місяці. Інакше калла ризикує не зацвісти.

Як розмножити калли

Калли можна розмножувати декількома способами: бульбами, діленням куща та насінням. Розглянемо кожен спосіб детальніше.

Розмноження бульбами

По бульбі можна визначити, чи готова вона до поділу: спочатку маленькі бульбочки щільно приєднані до материнського куща. У міру розвитку рослини у дітей виникають перешийки. Дозріваючи, перешийки стають тоншими та легко відламуються, тільки в такій зрілості кущ можна розмножувати, і відділені частини вирощувати як самостійні. Якщо проводиться відділення дітей передчасно, шляхом відрізання, на цьому місці може початися загнивання.

Розмноження діленням куща

  1. Вийміть рослину з горщика та розділіть її на декілька частин, якщо коріння переплелися.
  2. Обріжте мертві корені та пересадіть кожну частину у свіжий грунт.
  3. Полийте рослину та тримайте її подалі від прямого сонячного світла, доки не з’являться нові листки.

Розмноження насінням

Зазвичай, таким розмноженням калли займаються селекціонери:

  1. Насіння замочіть на 6 годин у натуральному біостимуляторі – гуматі калію.
  2. Підготуйте підстилку з торфу та піску.
  3. Рівномірно розподіліть насіння на поверхні підстилки та засипте тонким шаром піску.
  4. Поставте контейнер на тиждень у тепле місце.
  5. Стежте, щоб насіння не пересихало.
  6. Коли насіння проросте, його потрібно посіяти в лотки з ґрунтом, і залишити в теплому місці, поки не з’являться паростки. Насіння, що не зійшло, викинути. Потім можна пересадити розсаду в горщик.

Види та фото калли

Завдяки селекційній роботі сьогодні виведено багато різноманітних сортів, серед яких можна виділити кілька найпопулярніших.

Калла Елліотта

Декоративна культура, яка рясно цвіте. Покривало квітки досягає 15 см. Забарвлення контрастне: зовнішня частина зеленувато-жовта, а внутрішня – жовта. Серцеподібне листя має білі плями. Цей сорт любить добре освітлені підвіконня та регулярний полив.

Калла ефіопська

Вважається найпоширенішим видом. Листя м’ясисте, щільне і виростає до 45 см у довжину. Стебло із квіткою може досягати 1 метра. Суцвіття лійкоподібне, білого кольору з жовтуватим качаном, яке розширене на вершині.

Калла зандерська

Характерні великі темно-зелені серцеподібні листки і великі квіти, які зазвичай мають яскраві жовті качани (спаденці) на кінцях. Рослина відома своїм декоративним виглядом і високою стійкістю до різних умов вирощування. Калла може рости як у грунті, так і у воді. Вона може досягати висоти до 1,5 метра і вимагає рясного зволоження. Ця рослина досить проста в догляді.

Калла аметист

Характеризується фіалковим відтінком та вишуканим запахом, схожим на морський бриз. Досягає висоти від 60 до 120 см. Все залежить від того, за яких умов вирощується квітка. Квітами «Аметиста» було прийнято прикрашати будуари королів та придворних дам.

Хвороби та труднощі у догляді калли

Більшість захворювань рослини викликаються бактеріями або грибками, серед яких:

  • Сіра гнилизна може поширитися на всі ділянки рослини. Виникає сірий наліт, спричинений грибком. Заразитися квітка може різними шляхами: через ґрунт, воду, вітер. При надмірній вологості повітря та ґрунту ризик ураження грибком зростає. Хвору рослину обробляють Вітароксом або іншими фунгіцидами. При цьому необхідно зробити провітрювання кімнати.
  • Антракноз характеризується наявністю на листі плям коричневого кольору. Листя з часом засихає і тріскається. Їх потрібно прибирати, а рослину обробити фунгіцидом.
  • Коренева гниль проявляється у вигляді в’янення калли. Якщо викопати рослину, то на бульбах можна побачити гниль. Виникає це захворювання внаслідок перезволоження ґрунту. Необхідно призупинити полив квітки або замінити грунт на менш вологий. Обробка фунгіцидом також потрібна.
  • Бактеріальна гниль виникає внаслідок ураження культури бактеріями. Засобів боротьби з нею немає, тому квітку бажано утилізувати.

Чому не квітне калла?

  1. Недостатнє освітлення. Квітка потребує достатньої кількості світла, якщо вона його не отримує, то можуть не розвинутись квіткові стебла.
  2. Погане зволоження. Якщо рослина отримує недостатньо води, це може призвести до зневоднення.
  3. Неправильний догляд. Наприклад, перевищення кількості добрива або замалий розмір горщика можуть призвести до затримки розвитку квіткових стебел.
  4. Сезонність. Калла є сезонною рослиною, тому вона може не квітнути поза сезоном, навіть якщо рослині надаються всі необхідні умови.
  5. Недостатня температура. Якщо температура надто низька, це може призвести до затримки розвитку.

Чому у калли жовтіє і сохне листя?

  • перемерзання бульби
  • нестача або надлишок поливу
  • дефіцит важливих мікроелементів
  • недостатньо вологе повітря у кімнаті

Догляд за каллами в домашніх умовах цілком доступний і не дуже трудомісткий. Дотримуючись нескладних правил вирощування, можна домогтися регулярного цвітіння, здорової зелені, і, як наслідок, прикраси будь-якого інтер’єру.