Чим править Єлизавета 2

Єлизавета II: високі обов’язки і служіння народу

Для багатьох вона стала символом стабільності в мінливому світі, де вплив Британії зменшувався, суспільство змінювалося до невпізнаваності, а роль самого інституту монархії виявилася під питанням.

Успіх, з яким їй вдалося провести монархію через такі бурхливі часи, тим більше значущий, що при народженні принцеси Єлизавети ніхто й не передбачав, що їй судитиметься сісти на престол.

Єлизавета Олександра Мері Віндзор – старша дочка Альберта, герцога Йоркського, другого сина Георга V, і його дружини леді Єлизавети Боуз-Лайон – народилася 21 квітня 1926 року в будинку, розташованому недалеко від Берклі-сквер у Лондоні.

Єлизавета і її сестра Маргарет Роуз, яка народилася в 1930 році, зростали в люблячій сім’ї та отримали домашню освіту. Єлизавета була дуже близька зі своїм батьком, а також з дідом, королем Георгом V.

У шість років Єлизавета заявила своєму тренерові з верхової їзди, що хоче жити в сільській садибі, “де багато собак і коней”.

Розповідають, що з раннього віку вона відрізнялася надзвичайно високим почуттям відповідальності. Як сказав тоді ще майбутній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль, вона випромінювала вражаючі для дитини гідність і авторитет.

Автор фото, Getty Images

Маленька принцеса Єлизавета зі своїми батьками в день свого хрещення

Єлизавета не ходила до школи, але в неї були хороші здібності до іноземних мов, і вона ґрунтовно вивчала історію британської держави і права.

Для того, щоб Єлизавета могла спілкуватися зі своїми однолітками, було створено товариство дівчаток-скаутів, що називалося “Букінгемський палац, будинок 1”.

Криза престолонаступництва

Після смерті діда Єлизавети Георга V його старший син Девід став королем Едуардом VIII.

Однак його кохана, двічі розлучена американка Волліс Сімпсон, була неприйнятною кандидатурою на роль королеви з політичних і релігійних міркувань. Наприкінці 1936 Едуард VIII зрікся трону.

Батько Єлизавети герцог Йоркський став королем без особливого ентузіазму. Але його коронація відкрила принцесі завісу над тим, що чекає її в майбутньому. Пізніше вона написала, що церемонія здалася їй “абсолютно, абсолютно чудовою”.

На тлі зростання напруженості в передвоєнній Європі новий король і його дружина королева Єлизавета поставили собі за мету відновити народну віру в монархію. Це прагнення стало прикладом для їхньої старшої дочки.

Автор фото, Getty Images

Принцеса Єлизавета з батьками та молодшою сестрою Маргарет на коронації батька

У 1939 році у віці 13 років разом з батьками принцеса Єлизавета приїхала в Королівський морський коледж у Дартмуті. Єлизавету і її сестру принцесу Маргарет супроводжував грецький принц Філіп, один з кадетів коледжу, який був їй далеким родичем.

Перешкоди

Філіпа вона зустрічала й раніше, але тут Єлизавета вперше звернула увагу на принца.

Принц Філіп, який під час війни служив на флоті, відвідував своїх вінценосних родичів, і в 1944 році, коли Єлизаветі виповнилося 18 років, вона вже була вочевидь закохана. В її кімнаті стояла фотографія Філіпа, з яким у неї було жваве листування.

У 1945 році Єлизавета почала службу в жіночому підрозділі Територіальної армії, де навчилася водити вантажівки. 8 травня 1945 року, коли в Європі святкували перемогу над нацистською Німеччиною, вона вийшла з Букінгемського палацу у військовій формі і, залишаючись невпізнаною, разом з усіма відзначала цю подію.

“Ми запитали батьків, чи можна вийти на вулицю. Я пам’ятаю, ми боялися, що нас упізнають. Пам’ятаю юрби незнайомих людей, які, взявшись за руки, йшли вулицями, і всіх нас охопила хвиля щастя і полегшення”, – згадувала пізніше Єлизавета.

Після війни Єлизаветі виявилося не так просто вийти заміж за Філіпа.

Принцеса Єлизавета (праворуч) у супроводі сестри Маргарет виступає зі зверненням до нації під час Другої світової війни (1940 рік)

Король не хотів втрачати доньку, яку він обожнював, а Філіпу доводилося долати забобони істеблішменту, який не бажав приймати принца через його іноземне походження.

Смерть батька

Але бажання молодої пари укласти шлюб взяло гору, і 20 листопада 1947 року їх повінчали у Вестмінстерському соборі.

Принц Філіп, що став герцогом Единбурзьким, продовжив військову службу. Його відрядили на Мальту, і подружня пара деякий час могла вести відносно спокійне життя.

У 1948 році народився їхній первісток Чарльз, а в 1950 році у Чарльза з’явилася сестра Анна.

Але король, який насилу пережив важкі воєнні роки, був невиліковно хворий. Він був затятим курцем і страждав від раку легенів.

Весілля принцеси Єлизавети і принца Філіпа Маунтбаттена стало яскравою подією в важкий повоєнний час

У січні 1952 року 25-річна Єлизавета і Філіп вирушили в зарубіжну поїздку. Король, усупереч порадам лікарів, поїхав в аеропорт проводити молоду пару.

Пізніше виявилося, що в аеропорту Єлизавета бачила свого батька востаннє. Вона дізналася про його смерть на сафарі в Кенії. Єлизавета негайно повернулася до Лондона вже як королева.

Пізніше вона згадувала про цей час: “В якомусь сенсі досвіду в мене не було. Мій батько помер дуже молодим, так що все відбувалося стрімко: треба було братися за роботу і виконувати її якнайкраще”.

Австралія і Нова Зеландія

Її коронацію в червні 1953 року транслювало телебачення, попри заперечення прем’єр-міністра Вінстона Черчилля. Мільйони глядачів зібралися біля екранів, багато хто вперше в житті, щоб побачити, як королева Єлизавета II складає присягу.

Для Британії, яка все ще переживала післявоєнні нестатки, ця коронація стала початком нової “Єлизаветинської епохи”.

Друга світова війна прискорила розпад Британської імперії, і до того моменту, коли в листопаді 1953 королева вирушила в тривалу поїздку по країнах Британської Співдружності націй, багато колишніх колоній, включно з Індією, вже отримали незалежність.

Автор фото, Reuters

Коронація Єлизавети II в 1953 році транслювалася по британському телебаченню

Єлизавета стала першим правлячим монархом, який відвідав Австралію і Нову Зеландію. За деякими оцінками, три чверті австралійців вийшли на вулиці, щоб побачити королеву.

Протягом 1950-х років до Співдружності ввійшли нові країни. Колишні колонії і домініони добровільно об’єднувалися в нову сім’ю націй.

Багато політиків вважали, що Співдружність може стати противагою Європейській економічній спільноті, яка формувалася в ті роки. Певною мірою британська політика відійшла тоді від справ континентальної Європи.

Особисті нападки

Але британський вплив сильно похитнулося в 1956 році після Суецької кризи, коли стало зрозуміло, що Співдружності бракує колективної волі, щоб діяти спільно.

Суец призвів до відставки прем’єр-міністра Ентоні Ідена, і ця подія втягнула королеву в політичну кризу.

У Консервативній партії був відсутній механізм обрання нового лідера, і після серії консультацій королева запросила сформувати уряд Гарольда Макміллана.

Королева також стала об’єктом нападок з боку лорда Олтрінгема, який в одній зі статей назвав її двір “занадто британським” і таким, який “представляє вищі класи”. Він звинуватив королеву в тому, що без папірця вона не здатна висловити просту промову.

Його зауваження викликали хвилю обурень. На лорда Олтрінгема навіть напав на вулиці один з членів “Ліги імперських лоялістів”.

Але цей епізод продемонстрував, що ставлення до монархії в Британії швидко змінювалося, і колишні непорушні істини почали піддаватися сумніву.

За підтримки чоловіка, який не терпів манірності двору, королева стала пристосовуватися до нового порядку.

Бали, які влаштовували з нагоди першого виходу в світ юних дівчат, скасували. Термін “монархія” поступово замінювався словосполученням “королівська сім’я”.

Автор фото, Getty Images

Візит до США в 1957 році був одним з багатьох зарубіжних візитів королеви

Королева знову опинилася в центрі політичної кризи, коли в 1963 році у відставку пішов Гарольд Макміллан.

У Консервативної партії, як і раніше, не було узгодженого порядку призначення нового лідера, і королева, послухавшись поради Макміллана, призначила на посаду прем’єра графа Олександра Фредеріка Дугласа-Х’юма.

Для Єлизавети II це був непростий час. Відмінною рисою її правління було дотримання негласних правил британської конституції і подальше відділення монархії від процесу управління державою.

Королева дуже серйозно ставилася до свого права бути в курсі найважливіших подій, давати поради і виступати із застереженнями. Але далі цього вона заходити не збиралася.

Відставка Макміллана стала останнім епізодом, коли вона була змушена втручатися в політичний процес. Після цього Консервативна партія відмовилася від традиції, згідно з якою її новий лідер просто “з’являвся”, і ввела систему партійних виборів.

У неформальній обстановці

До кінця 1960-х років у Букінгемському палаці вирішили, що потрібно показати королівську сім’ю в набагато неформальнішому світлі. Відтак було знято революційний для того часу документальний фільм “Королівська родина”.

ВВС отримала дозвіл знімати сім’ю Віндзорів у домашній обстановці. У фільмі показали сімейний пікнік, прикрашання різдвяної ялинки, поїздку з дітьми машиною. Цього повсякденного життя королівської сім’ї раніше в народі ніхто не бачив.

Критики заявляли, що цей фільм Річарда Коустона розвіяв містичну ауру навколо королівської родини, показавши простим людям повсякденні сцени, наприклад, як герцог Единбурзький смажить на пікніку сосиски.

Документальний фільм про королівську сім’ю показав подробиці сімейного життя

Цей фільм був співзвучний розслабленій атмосфері 1960-х, і значною мірою завдяки йому народ знову став підтримувати монархію.

У 1977 році срібний ювілей правління королеви по всій Британії святкували зі справжнім піднесенням – і просто на вулицях, і на офіційних заходах. Здавалося, монархія повернула собі прихильність підданих, і багато в чому це була особиста заслуга королеви.

Два роки по тому в Британії пост прем’єр-міністра вперше посіла жінка. Розповідають, що відносини між двома жінками, главою уряду Маргарет Тетчер і главою держави Єлизаветою II, часом складалися непросто.

Скандали і трагедії

Одним зі складних питань було ставлення королеви до Співдружності націй. Вона була її головою і ставилася до цієї організації дуже віддано. Єлизавета добре знала багатьох африканських лідерів і співчувала їм.

За деякими повідомленнями, вона вважала, що позиція Маргарет Тетчер і її конфронтаційний стиль спілкування ставлять багатьох у глухий кут. Особливо це стосувалося питання санкцій стосовно режиму апартеїду в Африці, проти яких виступала Тетчер.

Після війни в Перській затоці в 1991 році Єлизавета II стала першим британським монархом, який виступив на спільній сесії обох палат конгресу США. Президент Буш-старший сказав тоді: “Наскільки ми пам’ятаємо, вона завжди була другом свободи”.

Пожежа в Віндзорі стала однією з трагічних подій “жахливого року” в житті королеви

Але вже через рік у королівській родині почалися скандали.

Другий син королеви герцог Йоркський розійшовся зі своєю дружиною Сарою. До того ж з’ясувалося, що принц Чарльз і принцеса Діана глибоко нещасні в сімейному житті. Пізніше і вони перестали жити разом.

В улюбленій резиденції королеви, Віндзорському замку, трапилася руйнівна пожежа. Багатьом вона здалася похмурим символом того, що вдома у королеви не все йде гладко.

Олії у вогонь підлила суперечка навколо того, хто повинен платити за відновлення замку – сама королева чи британські платники податків.

Гідність на тлі суперечок про монархію

1992 рік королева назвала своїм “annus horribilis” (жахливий рік – лат.). У промові, виголошеній у лондонському Сіті, вона визнала необхідність того, що монархія повинна стати відкритішою. Натомість ЗМІ повинні бути менш ворожими до неї.

“Жоден інститут – Сіті, монархія або будь-який інший – не повинен сподіватися, що його не торкнеться пильна критична увага тих, хто йому відданий, не кажучи вже про тих, хто його не підтримує. Але всі ми – частина нашого суспільства, і ця увага може бути ефективною тією мірою, якою їй притаманні м’якість, прихильність і розуміння”.

Монархія в цей період активно захищала свої позиції. Букінгемський палац відкрили для відвідувачів, щоб зібрати гроші на відновлення Віндзорського замку. Було оголошено, що королева і принц Філіп платитимуть податки з доходів від своїх інвестицій.

Королева завжди була віддана ідеї британської співдружності

У зовнішній політиці великі надії, які спочатку покладалися на Співдружність націй, так і не виправдалися. В результаті Британія повернулася спиною до своїх старих партнерів, уклавши нові угоди в Європі.

Королева, як і раніше, цінувала Співдружність і була глибоко зворушена, коли в Південній Африці, куди вона приїжджала в молодості, впав режим апартеїду.

У 1995 році вона прибула в ПАР з офіційним візитом, щоб відзначити цю подію. У Британії, де тривали дебати про майбутнє монархії, королева робила все, щоб підтримати цей інститут.

Смерть Діани, принцеси Уельської

Британія шукала свого місця в світі, і королева намагалася залишатися фігурою, здатною повернути впевненість у власних силах і підтримати посмішкою в важкий момент. Найважливішою своєю роллю вона вважала роль символу нації.

Але трагічна смерть принцеси Діани в автокатастрофі в Парижі в 1997 році стала ще одним ударом для монархії. У цей час королева зазнала незвичної для неї критики.

Коли біля Букінгемського палацу, що потопав у траурних букетах і листах зі співчуттями, збиралися юрби вражених смутком британців, королева, здавалося, відсторонилася від спільного горя, чого ніколи не робила раніше у важкі для нації періоди.

Після смерті прицеси Діани королева зазнала незвичної для неї критики

Багато її критиків не розуміли, що королева була представником покоління, яке не сприймало прилюдного, майже істеричного вираження своїх почуттів.

Понад те, як турботлива бабуся, вона вважала своїм обов’язком утішити синів Діани у вузькому сімейному колі.

У підсумку вона виступила зі зверненням до нації, віддавши належне своїй невістці і пообіцявши, що монархія буде змінюватися відповідно до вимог часу.

Втрати і ювілеї

Смерть королеви-матері і принцеси Маргарет в 2002 році, у рік п’ятдесятиліття правління Єлизавети II, затьмарили святкування ювілею.

Проте у вечір ювілейних урочистостей в Лондоні перед Букінгемським палацом зібралися близько мільйона людей.

Ще дві важливі події в житті королеви дали можливість підданим продемонструвати повагу до монарха, яку багато хто зберігав.

У квітні 2006 року тисячі людей прийшли на вулиці перед Віндзорським замком, куди королева вийшла на прогулянку, щоб відзначити своє вісімдесятиріччя.

Королеву завжди відрізняло високе почуття обов’язку і прагнення служити народу

У листопаді 2007 року королева і принц Філіп відзначили діамантовий ювілей свого весілля. На службі у Вестмінстерському абатстві були присутні дві тисячі людей.

Діамантовий ювілей святкували на вулицях сотні тисяч британців, він завершився дводенними гуляннями в Лондоні.

У квітні 2011 року сталася ще одна радісна для королеви подія. Вона була присутня на весіллі свого внука принца Вільяма і його нареченої Кейт Міддлтон.

У травні того ж року королева стала першим британським монархом, який відвідав з офіційним візитом Ірландію, що стало історичною подією для двох країн.

У своїй промові, яку вона почала ірландською мовою, королева закликала сторони до поблажливості і примирення, згадавши при цьому про події, “які, нам хотілося б, щоб відбулися інакше, або щоб їх узагалі не було”.

Роком пізніше, під час свого візиту до Північної Ірландії в межах святкування свого діамантового ювілею, вона потиснула руку одному з лідерів ІРА Мартіну Макгіннессу.

Це був нелегкий момент для монарха, чий родич лорд Луїс Маунтбаттен був убитий в 1979 році під час вибуху бомби, закладеної ІРА.

Референдум

Референдум про незалежність Шотландії, який відбувся у 2014 році, став для Єлизавети II випробуванням.

Мало хто забув виголошену нею в 1977 році промову в парламенті, в якій вона говорила про свою відданість Сполученому Королівству.

Рукостискання королеви і Мартіна Макгіннесса мало допомогти залікувати старі рани

“Серед моїх предків – королі і королеви Англії і Шотландії, а також принци Уельсу. Тому я готова зрозуміти ці устремління. Але я не можу забути того, що була коронована королевою Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії”, – сказала вона.

Напередодні референдуму, перебуваючи в своїй резиденції Балморал, королева сказала репліку, явно призначену для того, щоб її почули. Вона висловила сподівання на те, що люди добре подумають про майбутнє.

Після оприлюднення результатів референдуму в заяві королеви звучало полегшення від того, що Сполучене Королівство залишилося єдиним, хоча вона визнала, що політичний ландшафт змінився.

“Нині, коли ми рухаємося вперед, ми повинні пам’ятати, що, незважаючи на всі висловлені точки зору, ми всі відчуваємо любов Шотландії, і це допомагає об’єднати нас усіх”, – підкреслила королева.

9 вересня 2015 року вона увійшла в історію країни як монарх, який найдовше перебував при владі, обійшовши за цим показником свою прапрабабусю королеву Вікторію. У характерному для себе стилі вона відмовилася робити з цього подію, сказавши, що звання першого довгожителя на троні – це “не те, до чого я прагнула”.

У квітні 2016 Єлизавета II відсвяткувала 90-річчя.

Вона продовжувала виконувати свої обов’язки, часто сама після відставки герцога Единбурзького в 2017 році.

Сім’я постійно відчувала напругу, включаючи автомобільну аварію її чоловіка, необдуману дружбу герцога Йоркського із засудженим американським бізнесменом Джеффрі Епштейном і зростаюче розчарування принца Гаррі життям у королівській родині.

Це були тривожні моменти, пережиті монархом, який продемонстрував, що все ще твердо контролює ситуацію. Також була смерть принца Філіпа в квітні 2021 року, в розпал пандемії коронавірусу, і її платиновий ювілей роком пізніше.

Хоча монархія могла бути не такою сильною наприкінці правління королеви, як на початку, вона була сповнена рішучості, що вона повинна й надалі залишатися місцем прихильності та поваги в серцях британського народу.

Під час святкувань срібного ювілею свого правління в 1977 році королева нагадала про обіцянку, яку дала під час візиту до Південної Африки в 1947 році.

“Коли мені був 21 рік, я пообіцяла присвятити моє життя служінню нашому народові і попросила Бога допомогти мені здійснити мою клятву. І хоча я дала цю клятву дні своєї юності, коли судження мої були незрілими, я не шкодую і не відмовляюся від жодного сказаного тоді слова “, – сказала королева.

Автор фото, Richard Stone

Портрет королеви Єлизавети ІІ роботи придворного художника Річарда Стоуна

Також на цю тему

Королева Єлизавета II: все життя у фото

Життя королеви Єлизавети II завжди було у центрі уваги публіки – від народження до коронації, а також дня, коли вона стала монархом, що правив найдовше у британській історії.

Автор фото, PA Media

Єлизавета Олександра Мері Віндзор народилася 21 квітня 1926 року в будинку, розташованому недалеко від Берклі-сквер у Лондоні. Вона була першою дитиною Альберта, герцога Йоркського, другого сина Георга V, і його дружини леді Єлизавети Боуз-Лайон

Автор фото, Getty Images

При народженні принцеси Єлизавети ніхто й не передбачав, що їй судитиметься сісти на престол

Автор фото, Getty Images

Розповідають, що з раннього віку вона відрізнялася надзвичайно високим почуттям відповідальності

Автор фото, Getty Images

Єлизавета і її сестра Маргарет Роуз, яка народилася в 1930 році, отримали домашню освіту

Автор фото, Getty Images

Після зречення престолу короля Едуарда VIII в 1936 році її батько став королем Георгом VI, а Єлизавета стала спадкоємицею престолу

Автор фото, Topical Press Agency / Getty Images

Під час Другої світової війни Єлизавету (праворуч) та її сестру Маргарет евакуювали до Віндзору. На цій фотографії вони виступають по радіо у програмі ВВС “Дитяча година”

У 1945 році Єлизавета почала службу в жіночому підрозділі Територіальної армії, де навчилася водити вантажівки

Автор фото, Bert Hardy / Getty Images

У 1947 році принцеса Єлизавета вийшла заміж за свого далекого родича Філіпа Маунтбаттена (на той момент принца Грецького і Данського), який отримав титул герцога Единбурзького

Автор фото, PA Media

У 1948 році у Єлизавети та Філіпа народився старший син Чарльз. А 1950 року у Чарльза з’явилася сестра Анна

Автор фото, PA Media

Єлизавета все життя була дуже близька зі своєю матір’ю. На цьому фото вони відвідують весілля, 1951 рік

Автор фото, PA Media

У січні 1952 року 25-річна Єлизавета і Філіп вирушили в закордонну поїздку замість її батька, який хворів. За кілька днів король помер

Автор фото, Getty Images

Єлизавета негайно повернулася до Англії. У 25 років вона стала королевою

Автор фото, PA Media

Похорон батька Єлизавети. На фото – королева Марія, його мати, спостерігає, як тіло Георга VI привезли до Вестмінстер-холу в Лондоні для прощання. Королева Єлизавета стоїть позаду бабусі, а королева мати ліворуч

Автор фото, Universal History Archive

Коронація Єлизавети відбулася у Вестмінстерському абатстві у червні 1953 року

Автор фото, PA Media

Після коронації королева Єлизавета II і герцог Единбурзький з’явилися на балконі Букінгемського палацу, щоб привітати присутніх

Автор фото, Getty Images

Хоча Британія все ще перебувала у післявоєнній кризі, деякі коментатори описали коронацію, як зародження нової Єлизаветинської доби. Тут королева Єлизавета II підіймається сходами Опери в Парижі, Франція

Автор фото, PA Media

Перше телевізійне звернення королеви з нагоди святкування Різдва, 1957 рік

Автор фото, PA Media

Британське суспільство і ставлення до монархії змінювалися, і термін “монархія” поступово замінив термін “королівська родина”. Тут королева є об’єктом пильної уваги сусідів під час візиту до будинку містера та місіс Едді Хаммонд у Кроулі-Нью-Таун, Сассекс, 1958 рік

Автор фото, PA Media

У перервах між офіційними заходами Єлизавета проводила час зі своєю сім’єю — тут із дочкою принцесою Анною у Фрогморі, Віндзорський замок

Автор фото, Mirrorpix / Getty Images

Кубок Жюля Римі переходить з рук Єлизавети II до капітана англійців Боббі Мура, який привів свою команду до фінальної перемоги на чемпіонаті світу з рахунком 4:2 над збірною Західної Німеччини

Автор фото, Getty Images

29 жовтня 1966 року королева відвідала шахтарське село Аберфан, де стався зсув, що забрав життя 144 людей, зокрема, 116 дітей. Королева була помітно зворушена, і це лишається одним з найбільш емоційних моментів її правління

Автор фото, Mirrorpix / Getty Images

До кінця 1960-х років у Букінгемському палаці вирішили, що потрібно показати королівську сім’ю в набагато неформальнішому світлі. Відтак було знято революційний для того часу документальний фільм “Королівська родина”. ВВС отримала дозвіл знімати сім’ю Віндзорів у домашній обстановці

Автор фото, PA Media

У 1969 році Королева Єлизавета церемоніально передала своєму сину принцу Чарльзу титул принца Уельського. Насправді він прийняв титул у віці дев’яти років, проте королева наполягла, щоб церемонію відклали до того часу, коли він повністю усвідомлюватиме її значення

Автор фото, PA Media

У Королеви мешкали до 30 собак коргі, які всі є нащадками коргі Сюзан. Останнім часом у королеви було всього дві собаки цієї породи – Холі і Вілоу

Автор фото, PA Media

У 1977 році королева відзначила 25 років правління великим туром

Автор фото, PA Media

Вона побувала у 36 країнах за десять тижнів

Автор фото, PA Media

Королева махає лайнеру “Конкорд”, що пролітає зовсім близько, з борту яхти “Британія” біля берегів Барбадосу

Автор фото, PA Media

Королева зустрічається з представниками племені маорі в турі Новою Зеландією, 1 січня 1977 року

Автор фото, PA Media

У серпні 1979 року дядько принца Філіпа і двоюрідний брат королеви лорд Маунтбеттен підірвався на своєму човні під час відпочинку у літньому будинку в Ірландії. Бомбу заклала Ірландська республіканська армія. Лорд помер від поранень. Його похорон відбувся у Вестмінстерському абатстві

Автор фото, Getty Images

У 1981 році старший син королеви Чарльз одружився з леді Діаною Спенсер. Чарльз і Діана мали двох синів – Вільяма і Гаррі. Однак згодом подружжя розлучилося

Автор фото, Getty Images

Королева Єлизавета II оглядає Віндзорський замок після пожежі 1992 року. Цей рік вона назвала “annus horribilis” (жахливий рік), тому що тоді ж розлучилися принцеса Анна, герцог та герцогиня Йоркські, а також принц та принцеса Уельські

Автор фото, David Cooper/Alamy

Королева під наглядом головного військового інструктора стріляє з SA 80

Автор фото, PA Media

Після загибелі Діани, принцеси Уельської, королівську родину критикували за стриманість офіційної реакції на її смерть. Королеву звинувачували у байдужості та відірваності від настроїв суспільства. Цей сплеск гніву вразив Єлизавету, і вона визнала, що “необхідно засвоїти уроки з її життя та надзвичайної реакції суспільства на її смерть”

Автор фото, PA Media

У 1999 році Королева зустрілась з Сюзан МакКерон у Глазго. Королівська родина почала шукати нові, більш неформальні способи спілкування з британцями

Автор фото, Getty Images

У 2000 році королева-мати відсвяткувала своє 100-річчя. Тут вона зі своїми доньками – принцесою Маргарет і королевою Єлизаветою

Автор фото, Getty Images

У 2002 році королева втратила матір та свою сестру принцесу Маргарет

Автор фото, Getty Images

У 2002 році Британія святкувала золотий ювілей правління Єлизавети II

Автор фото, PA Media

2005 рік. Принц Уельський біля Каплиці Святого Георгія у Віндзорі після вінчання з Каміллою Паркер-Боулз. Королева побувала на релігійній церемонії вінчання, але проігнорувала саме весілля

Автор фото, PA Media

Єлизавета, герцог Единбурзький, принц Уельський та герцогиня Корнуольська на іграх горян в Абердінширі

Автор фото, PA Media

У виступі з нагоди свого 80-річчя королева процитувала висловлювання американського коміка Граучо Маркса про старість: “Будь-хто може постаріти. Все, що для цього потрібно, – це прожити досить довго”. За рік королева відзначила 60-річчя весілля з принцом Единбурзьким

Автор фото, PA Media

Одна з найщасливіших подій у пізній період життя королеви – весілля у 2011 році її онука принца Вільяма та Кейт Міддлтон

Автор фото, PA Media

Королева ледь не загубила капелюх, коли прибула на базу Королівських ВПС на острові Англсі, Уельс, де вони з принцом Філіпом відвідували принца Вільяма, який там служив

Під час церемонії відкриття Олімпійських ігор у Лондоні до королеви приєднався Джеймс Бонд

Автор фото, PA Media

За 60 років після того, як кінь, що належав королеві, вперше переміг у перегонах Royal Ascot, інший її кінь, Естімейт, виграв 207-й Золотий кубок, чим неймовірно втішив і королеву, і її менеджера Джона Воррена

Автор фото, PA Media

На 17 годину 30 хвилин 9 вересня 2015 року Єлизавета правила 23 226 днів, 16 годин і приблизно 30 хвилин. Це більше ніж її давня попередниця Королева Вікторія

Автор фото, PA Media

Святкування 90-річного ювілею Єлизавети ІІ, 2016 рік

Автор фото, Chris Allerton / SussexRoyal

Королева Єлизавета і принц Філіп знайомляться з правнуком

Автор фото, PA Media

Принц Філіп, чоловік королеви, помер 9 квітня 2021 року у віці 99 років. Вони прожили разом понад 60 років. На цій фотографії королева Єлизавета на похороні Філіпа у Віндзорському замку 17 квітня 2021 року. Вона була змушена сидіти на самоті через ковідні обмеження, і багатьом цей знімок нагадав про втрату своїх близьких у пандемію

Усі фотографії захищені авторським правом.

Також на цю тему