Процедура зняття арешту з рахунку в Україні. Зняти арешт з рахунку.

У воєнний час проблема з боргами коштує ще гостріше, ніж раніше. При цьому до війни чи вже після початку повномасштабної збройної агресії РФ на територію України багато боржників стикалися і продовжують стикатися з такою вкрай неприємною ситуацією, як арешт банківських рахунків. Які особливості має процедура зняття арешту з рахунку в Україні під час воєнного стану Фахівці АО «Рябініна та Переверзєва» готові розповісти.

Якщо накладено арешт на рахунок у банку, чим це загрожує.

Арешт – це насамперед відсутність можливості користуватися своїми коштами на рахунку в банку. Наприклад, банківською картою стає неможливо розрахуватися за покупку в магазині або за обід у кафе, з неї не вдається зняти готівку в банкоматі.

До відома! Арешт може бути накладений на рахунок будь-якого типу картковий, депозитний, поточний (відповідно до Постанови НБУ No22 від 21.01.2004). Після арешту одного рахунку клієнт банку вже не може відкрити нові рахунки – будь-які рахунки, які будуть відкриті, підлягають блокуванню. Банк повинен повідомити їх у Відділ державної виконавчої служби (ВДВС).

Яка процедура зняття арешту з рахунку у банку в Україні

Стандартний алгоритм зняття арешту з рахунку передбачає:

Вирішення проблеми з боргом (оплата заборгованості, домовленість з виконавцем про погашення боргу частинами, угоду про реструктуризацію або списання з кредитором, рішення суду про відміну виконавчого напису, за яким провадиться стягнення боргу, і так далі);

Закриття виконавчого провадження (наприклад, на підставі відправки виконавцю квитанції про оплату боргу та виконавчого збору);

Передача виконавцем відповідної інформації до банку, та розблокування рахунку. У разі потреби – повторне звернення до виконавчої служби з нагадуванням вимоги про зняття арешту з рахунку;

Отримання від банку SMS-повідомлення про зняття арешту.

Увага! У період дії військового стану Україна пішла назустріч боржникам. Кабінет Міністрів 2 березня 2022 року прийняв Постанову No198-р, згідно з якою фізичні особи можуть використати кошти на рахунках, заарештованих органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями, за умови, що сума стягнення не перевищує 100 000 гривень.

Примітка Постанова Кабміну No198-р стосується лише фізичної особи. На юридичних і ФОП положення цього нормативного акта не поширюються.

У даному контексті, як можна зняти арешт із рахунку у банку Зняття арешту відбувається автоматично, якщо сума стягнення менше ніж 100 тисяч гривень. Деякі банки (наприклад, Ощадбанк) для зняття арешту проводить процедуру ідентифікації клієнта – перевіряє ще раз надані документи та суму стягнення, зазначену у виконавчому документі. Якщо після цього арешт не знято, причини можуть бути лише дві 1) сума заборгованості перевищує 100 тисяч гривень; 2) сталася помилка.

Якщо арешт з рахунку не знято, дії боржника можуть бути такими

1. звернутися до банку із запитом;
2. вимагати у виконавця уточнення суми боргу банку;
3. надіслати до банку відповідну довідку від виконавця.

Скільки часу займає зняття арешту з рахунку у банку?

Якщо зняття арешту здійснюється за ініціативою виконавця (у звичайній процедурі), це в ідеалі відбувається протягом одного робочого дня. Сьогодні всі великі банки (у тому числі Приватбанк) є учасником Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), а це означає – зняття арешту відбувається «шляхом натискання кількох клавіш».

У разі блокування рахунку державними або приватними виконавцями завертайтесь за послугами адвоката АО «Рябінін, Переверзєв та Патрнери»

Як зняти арешт з банківського рахунку: поради

З 6 травня в Україні змінилися умови користування арештованими рахунками для фізичних осіб-боржників. Юристи адвокатського бюро Jurconsult розповіли, як можна зняти арешт з банківського рахунку.

Читайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Зміст

Умови користування коштами з арештованих рахунків

З 6 травня набув чинності закон “Про внесення змін до деяких законів щодо особливостей примусового виконання судових рішень”.

До цієї дати фізичні особи на період дії воєнного стану мали право здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків, якщо сума стягнення за виконавчим документом (тобто сума боргу) не перевищувала 100 тис. грн.

Однак після цієї дати суму видаткових операцій за арештованими рахунками обмежили: з такого рахунку можна витрачати не більше двох мінімальних зарплат (6 700 х 2 = 13 400 грн) на місяць.

Така норма діє незалежно від розміру заборгованості за виконавчим документом.

Якщо арештовано декілька рахунків боржника, то йому потрібно обрати лише один рахунок в одному банку, з якого можна буде витрачати кошти. Щоб визначити один рахунок з усіх арештованих для здійснення витратних операцій, необхідно звернутися з відповідною заявою до виконавця, який наклав арешт.

Чи може накладатися арешт на зарплатний чи пенсійний рахунок

Державні та приватні виконавці нерідко накладають арешт на рахунки громадян, куди надходить заробітна плата, пенсія або певні соцвиплати.

У таких випадках клієнти повністю позбавляються можливості отримувати будь-які кошти для забезпечення життєвих потреб.

Важливо розуміти: якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні на цьому рахунку кошти (тому що немає технічної можливості розділити цільові кошти та “звичайні”).

Якщо ж банк відкрив фізичній особі окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень (зарплата, пенсія, стипендія чи соцвиплати), то у такому випадку банк має повернути без виконання отриману від державного чи приватного виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

А стягнення з цільових виплат боржника на підставі документів від виконавців здійснюватимуть підприємства, установи, організації, фізичні особи чи ФОПи, які нараховують боржнику зарплату, пенсію, стипендію чи соцвиплати. Це визначено статтею 69 закону “Про виконавче впровадження”.

Загальний розмір відрахувань із зарплати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20% до 50%. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.

Крім того, відповідно до статті 73 закону “Про виконавче провадження”, стягнення не може бути звернено на такі виплати:

• вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
• компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
• матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
• допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
• одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
• допомогу при усиновленні дитини;
• допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомогу на дітей одиноким матерям;
• допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю;
• допомогу на лікування;
• допомогу на поховання.

Як зняти арешт з рахунку

Щоб розблокувати кошти на рахунку, спочатку важливо зрозуміти, через який саме борг було накладено арешт. Отримати таку інформацію можна від державного чи приватного виконавця, який веде справу (про те, як знайти “свого” виконавця, читайте за посиланням).

Після того, як боржник з’ясує, у зв’язку з чим було накладено арешт, доцільно діяти наступним чином:

• сплатити борг у повному обсязі та виконавчий збір (усі реквізити можна отримати у виконавця);
• або оскаржити у судовому порядку виконавчий документ, за яким стягуються борги, та повідомити про це виконавця. Така процедура не буде швидкою, а боржник потребуватиме допомоги адвоката;
• або укласти мирову угоду з кредитором. Якщо боржник та кредитор укладають мирову угоду, то виконавець зобов’язаний завершити виконавче провадження та зняти арешт.

Якщо у боржника виникають питання щодо користування коштами з арештованих рахунків, він може звернутися до контактного центру Системи безоплатної правової допомоги за телефоном: 0 800 213 103.