Экологические законы Коммонера
Барри Коммонер стал известным экологом благодаря своим широко тиражируемым книгам. Ему удалось на научно-популярном языке объяснить американскому обществу опасность легкомысленного отношения к окружающей среде. Знаменитые законы Коммонера – это обобщение выводов, которые исследователь сделал за долгие годы своей профессиональной карьеры.
Биография Коммонера
Будущий ученый Барри Коммонер родился в 1917 году в Нью-Йорке, в семье эмигрантов из Российской империи. Он решил посвятить свою жизнь науке. Юноша поступил в Гарвардский университет, который окончил в 1941 году. Молодой специалист получил степень доктора по биологии. Еще в университете он увлекся изучением проблемы разрушения озонового слоя.
Исследования ученого легли в основу нескольких его книг, посвященных экологии. В них в том числе были опубликованы и законы Коммонера, которые стали визитной карточкой исследователя. Некоторые книги ученого были изданы даже в Советском Союзе. На первый взгляд это может показаться странным, но Коммонер отлично подходил для СССР. Дело было в том, что американский эколог придерживался социалистических взглядов. Сочетание левой идеологии и исследований окружающий среды стали фундаментом для его книг «Замыкающийся круг» и «Технология прибыли». В них есть и законы Коммонера.
Капитализм вредит экологии
Коммонер считал, что современные промышленные технологии, а также интенсивная добыча топлива являются угрозой для всего человечества. Загрязнение окружающей среды все нарастает из-за желания предпринимателей и государства извлекать максимальную прибыль. Законы экологии Коммонера критикуют капиталистическую систему, при которой больше всего страдает именно природа.
Также ученый старался донести до своих читателей мысль, что нанесенный ущерб уже невозможно возместить. У человека нет возможностей восстановить утраченную экосистему. Поэтому законы Коммонера основывались на том, что необходимо предотвращать возможный вред, а не лечить уже нанесенные обществом раны.
Альтернативные источники энергии
Американский эколог не только указывал на недостатки современного производства. Он также предлагал решения для выхода из сложившейся ситуации. Коммонер был активным сторонником использования источников энергии возобновляемого типа. В первую очередь это конечно солнечный свет.
Идеи Коммонера были высказаны в 70-е годы. Сегодня можно воочию наблюдать реализацию многих из его проектов. Солнечные батареи, ветряные мельницы – все это стало уже обыденными источниками энергии для богатых стран. Эти технологии используются не только на крупных предприятиях, но даже в домах обычных граждан. Рынок солнечных батарей в США и Европе сегодня растет самыми быстрыми темпами.
Перераспределение благ
Знаменитые законы экологии Коммонера также отсылают к социальным проблемам, которые стали причиной загрязнений окружающей среды. Двадцатый век еще больше увеличил пропасть между богатыми и бедными странами. В одних государствах идет стремительный технический прогресс, в других жизнь меняется крайне медленно.
Эти экономические явления породили термин «стран третьего мира». В основном это Африка. С другой стороны, в Азии существует огромная проблема, связанная с перенаселением. Гигантские китайские города являются мировыми лидерами по выбросу смога и других вредных веществ в атмосферу Земли.
Законы Барри Коммонера основываются на социалистических идеях. Ученый предлагал распределить мировые богатства. По его задумке, лишние средства зажиточных обществ должны были пойти на улучшение жизни стран с низким уровнем жизни. Это бы позволило избежать колоссальных экологических проблем в этих регионах. Из-за перенаселения мелеют реки, скудеют ресурсы недр, разрушаются устойчивые природные связи и цепочки.
«Все связано со всем»
Всего есть 4 закона Коммонера. Первый из них называется «Все связано со всем». В чем его логика? Коммонер в своих книгах пытался объяснить, что все, что происходит в природе, тесно взаимосвязано между собой. Если человек наносит вред одной части окружающей среды, то он закономерно бьет по остальным.
Закон Коммонера «Все связано со всем» также называется законом динамического внутреннего равновесия. Этот принцип гласит, что даже небольшие изменения, внесенные человеком в окружающий его мир, со временем перерастают в катастрофу.
Рассмотрим пример. Компания, специализирующаяся на продаже древесины, интенсивно вырубает лес. Как это может повлиять на всю остальную природу? С уменьшением количества деревьев также уменьшается и объем свободного кислорода. Кроме того, происходят дополнительные выбросы оксида азота в атмосферу, что истощает озоновый слой. Наконец, последним звеном в этой цепочке будет усиление ультрафиолетового излучения, вредоносного для всех живых организмов.
Дарвин и гречка
Следует отметить, что основные законы экологии Коммонера были сформулированы им благодаря знанию работ своих предшественников. Как известно, ученый по своему профильному образованию был биологом. Он много изучал дарвинскую теорию и был детально знаком с биографией своего знаменитого предшественника.
В одной из своих книг Коммонер пересказал любопытный факт из жизни основоположника идеи эволюции. Однажды к Дарвину обратились крестьяне с просьбой дать совет о том, как увеличить урожай гречки. Ученый ответил совершенно неожиданно. Он предложил крестьянам завести побольше кошек. Дарвин, как и Коммонер, прекрасно осознавал взаимосвязь всего, что происходит в природе. Он понимал, что новые кошки истребят полевых мышей, регулярно портивших урожай гречки у крестьян. Эта история является прекрасной иллюстрацией того, что хотел сказать Барри Коммонер. Законы экологии, как показывает данный пример, доказываются эмпирически.
«Все должно куда-то деваться»
Второй закон Коммонера затрагивает феномен перераспределения веществ в окружающей среде. Этот принцип, сформулированный американским ученым, называется «Все должно куда-то деваться». В естественном природном состоянии каждое вещество имеет собственный круговорот «жизни». В окружающей среде синтезируется только то, что в дальнейшем может исчезнуть.
Законы Барри Коммонера гласят, что это естественный процесс. И с этим сложно не согласиться. Однако с тех пор, как человечество вошло в современную эпоху, оно систематически производит искусственные вещества, которые уничтожить без последствий для природы крайне сложно. Например, это ДДТ, полиэтилен и т. д. В этот же список можно отнести ресурсы, добываемые из земных недр. Переработанная и использованная нефть оставляет в окружающей среде неизгладимый след. Законы Б. Коммонера и вся его теория критикуют такое производство. Нефть, руда и другие вещества преобразуются в новые соединения, которые не могут рассеяться в окружающей среде.
Борьба с отходами производства
Человек уже не может отказаться от современной промышленности. В то же время сделать ее совсем безотходной также не представляется возможным. Поэтому ученый предлагал хотя бы минимизировать ущерб, который производство причиняет природе.
Экологические законы Барри Коммонера гласят, что, во-первых, новые технологии должны быть как можно менее ресурсозатратными. Во-вторых, необходимо создать такое производство, в котором отходы человеческой деятельности можно было бы использовать в качестве сырья. Наконец, в-третьих, если выброс вредных продуктов неминуем, то общество обязано создать для них разумную систему захоронения и утилизации.
«Природа знает лучше»
Третий закон Коммонера касается сложности окружающего мира. Даже современный человек, со всеми его технологиями, не может знать всех взаимосвязей внутри природы. Биосфера состоит из миллионов разных существ. Она делится на множество зон. Флора и фауна мира развивались на протяжении миллиардов лет. Если человек будет вмешиваться в эти процессы, даже желая улучшить обстановку вокруг себя, он только нанесет дополнительный вред.
Экологические законы Коммонера призывают людей к осторожности. Активные преобразования природы могут привести к тому, что весь наш мир будет непригоден для нормальной жизни. Вмешательства человека представлены сотнями показательных случаев только за последнее время. Например, отстрел волков в некоторых северных лесах привел к тому, что эта природная зона лишилась своих естественных «санитаров». В Китае массово отстреливали воробьев. Жители страны считали, что огромные стаи этих птиц вредят посевам. Когда воробьи исчезли, на их место пришли насекомые, которых стало некому есть. Перемены в биологической цепочке привели к еще большим потерям урожая в Китае.
«Ничто не дается даром»
Это последний закон Коммонера. У него есть и другая трактовка, которая гласит, что «за все нужно платить». Закон основывается на принципе того что природная система всегда развивается за счет окружающей среды. Единая биосфера состоит из множества частей. Если в ней появляется что-то новое, то оно обязательно вытеснит что-то старое.
То же самое можно сказать о технических достижениях человечества. Если мы создаем что-то, что затрагивает природу, то это приведет к некоторым потерям в окружающей среде. Законы экологии Б. Коммонера связаны с принципом внутреннего динамического равновесия, о котором уже говорилось при описании первого закона.
Ученый сравнил преобразование природы с платежом по векселю. Человеку придется уничтожить что-то старое, чтобы получить новое. При этом он может отсрочить неизбежный платеж «по векселю», но рано или поздно платить все равно придется. У четвертого закона есть яркий пример. Это сельское хозяйство. При ежегодном выращивании овощей на одном и том же месте уровень полезных веществ в почве (фосфор, азот, калий и т. д.) снижается. С каждым разом урожай становится все меньше и меньше. В конце концов, человеку приходится или покинуть этот участок или обработать его удобрениями.
Экотехнологии
Коммонер предлагал создавать производства нового типа, которые работали бы в гармонии с природой. Это так называемые экотехнологии. Ученый считал, что такие проекты вполне можно реализовать, если они по своей логике будут совпадать с процессами, происходящими в биосфере или даже продолжать их. Поэтому человечеству следует выяснить те принципы, благодаря которым природа сохраняет свое равновесие. Уже опираясь на эти правила, общество сможет создать безвредное для окружающей среды производство.
Примером может послужить ситуация с переработкой веществ. В природе они разлагаются только с помощью микроорганизмов. Но некоторые отходы человеческой жизнедеятельности только вредят среде. Поэтому, согласно Коммонеру, человечеству следует выбрасывать в биосферу только то, что она сама сможет поглотить. Остальное необходимо перерабатывать искусственно с помощью современных технологий. Это вопрос экологической целесообразности.
Четыре закона экологии Барри Коммонера
В 1970-х годах биолог и эколог Барри Коммонер изложил в виде простых афоризмов четыре правила экологии, благодаря которым он приобрел широкую известность. Коммонеру удалось научно-популярным языком объяснить обществу опасности легкомысленного отношения к окружающей среде.
Будущий ученый появился на свет в 1917 году в Бруклине. Его отец и мать были еврейскими иммигрантами из Российской империи. После окончания университета со степенью бакалавра, в 1938 году Коммонер магистерскую степень получил, а в 1941 — докторскую. После Второй мировой войны больше 30 лет преподавал в университете Сент-Луиса физиологию растений. В пятидесятых годах XX века Барри Коммонер написал несколько книг о вреде ядерных испытаний для экосистемы планеты. В 1980-х года он переехал в Нью-Йорк, где получил должность главы Центра биологии и природных систем при городском колледже.
Его исследования в течении своей научной деятельности стали основой для написание нескольких научно-популярных трудов по экологии. В двух из них «Замыкающийся круг» (1974) и «Технология прибыли» (1976) ученый описал четыре экологических принципа. В своих законах Барри Коммонер опирается на принцип динамического равновесия.
Первый закон
Наиболее наглядной иллюстрацией принципа динамического равновесия выступает первый постулат, сформулированный Коммонером — «Все связано со всем».
В написанных работах ученый старался донести мысль о том, что в окружающем мире все компоненты связаны друг с другом. Если человечество портит что-то в одном месте биосферы, то это непременно влияет на другие. Любое воздействие, даже небольшое, влечет за собой последствия, в том числе и негативные.
Этот принцип иллюстрирует огромное количество связей между находящимися в экосистеме живыми существами и окружающей средой, биосферой и обществом, и компонентами множества систем.
В своей работе Коммонер опирался на научные труды своих предшественников. В одном из трудов для иллюстрации первого принципа он изложил историю из жизни Чарльза Дарвина. Как то раз к Дарвину за советом пришли сельские жители. Они просили ученого подсказать им, как поднять урожайность гречневой крупы. На что ученый посоветовал завести больше котов: они уничтожат грызунов, которые поедают крупу, в результате чего урожайность последней повысится.
Второй закон
Второй постулат гласит: «Все должно куда-то деваться». Он вытекает из фундаментального закона сохранения материи. В природе синтезируются только те вещества, которые могут впоследствии быть разрушены естественным образом. В соответствии с первым принципом, всякое загрязнение вернется к человеку обратно. Это позволяет по-новому рассматривать проблему отходов материальной промышленности. Синтезирование человечеством новых веществ, которые нельзя разрушить без вреда для окружающей среды, привело к проблеме накопления отходов, там где их не должно быть. Это же касается и добычи ископаемых: переработанная нефть приводит к загрязнению и ухудшению экологической обстановки.
Второй закон основывается на принципе перераспределения бытового мусора и безотходного экологического производства. При создании новых технологий стоит учитывать, чтобы они были менее ресурсозатратными, а также использовали продукты переработки. Кроме того стоит применять наиболее щадящий способ утилизации мусора.
Третий закон
Третий принцип сформулированный американским биологом гласит: «Природа знает лучше». Он основан на теории эволюции. Существующие в современном мире организмы и комбинации результат долгого процесса эволюции и естественного отбора. Из огромного количества веществ в результате процесса отбора остались те соединения, которые наиболее приемлемы для земных условий и имеют разлагающие их ферменты. Природа посредством конкурентной борьбы видов за существование оставляла только сильнейшие организмы устойчивые к конкретным климатическим условиям.
Активные преобразования человеком экологической среды (экоцида), биогеоценозов (ценозоцида), а также истребление растений и животных (геноцида) может привести к
необратимым последствиям, в результате которых мир перестанет быть пригодным для существования человечества. Без точного знания функционирования законов экосистем и биоценозов и последствий их изменения невозможны никакие «улучшения» природы. Необдуманное вмешательство человека с целью решения проблем может привести к еще большему урону. Массовый отстрел воробьев в Азии, наносящие, по мнению жителей, вред посевам культур, послужил причиной того, что их место заняли насекомые. Последние лишившись естественных врагов увеличили свою популяцию и нанесли еще больший вред посевам. Изменения в экологической цепи привели к большему сокращению урожайности.
Четвертый закон
Последний принцип, выведенный Коммонером, основывается на законе разумного природопользования и гласит: «Ничто не дается даром» или «За все приходится платить». Этот закон объединяет в себе три предыдущих. Биосфера, как всеобъемлющая экосистема, является единым целым. Победа в одном месте сопровождается поражением в другом.
Экономия средств на защите окружающей среды оборачивается для человека осложнением здоровья, природными катастрофами и снижением благоприятных условий для жизни. Все что было получено из нее в результате человеческого труда, в конечном итоге должно быть возмещено.
В своих законах Коммонер выносит на первый план всеобщую связь природных процессов. Прогресс любой природной системы возможен только при использование материальных, энергетических и информационных ресурсов окружающей ее среды.
Презентація “Дія законів Коммонера в соціумі або чому незнання закону не звільняє від відповідальності”
На прикладі біологічних законів дуже важливо сформувати у школярів розуміння єдності законів Природи та людського суспільства. Так, вивчаючи закони Коммонера, я пропоную учням розглянути приклади їх дії на різних рівнях: 1) глобальному, біосферному або екосистемному, 2) людської цивілізації або суспільства, 3) їхніх родин, 4) класного колективу. Це дозволяє більш наглядно зрозуміти принцип «Що зверху, то і знизу» та усвідомити власну відповідальність за все, що відбувається навкруги.
Дія Законів Коммонера в соціумі або чому незнання закону не звільняє від відповідальностічастина 3 Біологія та екологія, 10 – 11 клас. Кириченко Т. Г, вчитель біології КЗ «Ліцей № 19 Нікопольської міської ради
Роль біологічних законів в формуванні критичного мислення На прикладі біологічних законів дуже важливо сформувати у школярів розуміння єдності законів Природи та людського суспільства. Так, вивчаючи закони Коммонера, я пропоную учням розглянути приклади їх дії на різних рівнях: 1) глобальному, біосферному або екосистемному, 2) людської цивілізації або суспільства, 3) їхніх родин, 4) класного колективу. Це дозволяє більш наглядно зрозуміти принцип «Що зверху, то і знизу» та усвідомити власну відповідальність за все, що відбувається навкруги. Взаємозв’язок явищ об’єктивної реальностіУсе пов’язано з усім. Все повинно кудись діватися. За все треба платити. Природа знає кращеЗакони Коммонера. Приклади дії в ПриродіПриклади дії в суспільствіПриклади дії в родині Приклади дії в класі
Роль біологічних законів в формуванні критичного мислення У учнів було завдання розглянути дію законів Коммонера з позицій природи, суспільства та класу. Прояв цих законів в природі вони, як правило, розкривають достатньо об’єктивно і аргументовано. Але з усвідомленням їх дії в суспільстві та житті класу у школярів часто виникають проблеми. Тому на наступному уроці ми розбираємо це питання разом. Наводжу фрагменти цього уроку.
«Усе пов’язано з усім» Розглянемо перший закон – «Усе пов’язано з усім». Давайте почнемо зі школи. Класний розклад складається з 15 навчальних предметів. І ви для себе визначили, які предмети для вас головні, а якими можна знехтувати, якщо в цьому виникне потреба – наприклад, якщо необхідно підготуватися до змагання, олімпіади та ЗНО або взяти участь у шкільному заході, або вирішувати власні проблеми. Причини поважні, тут без заперечень. Давайте подивимося, як дія закону проявиться в цьому випадку. Не питаю, яким саме предметом ви знехтуєте, а хочу почути ваші пропозиції щодо того, як проявить свою дію закон «Усе пов’язано з усім». Ви ніколи не замислювалися над питанням, що саме дають вам такі різноманітні навчальні предмети, знання з яких вам, може так статися, ніколи в житті, (як ви вважаєте), не знадобляться? До чого вони вас привчають? Все знати неможливо, і будь який вчитель це розуміє. Але які властивості на цих уроках ви можете набути? Подумайте, як змінюється активність роботи ваших півкуль великого мозку при переключенні з точних наук на гуманітарні. Згадайте, які сенсорні системи будуть задіяні на різних уроках, як формуються нейронні зв’язки при отриманні нової інформації… Наша задача – навчити вас мислити різнобічно, глибоко, мати власну думку. Подивіться на шкільні предмети як на тренажери, за допомогою яких ви розвиваєте свої якості. Життя – це не тільки розваги та задоволення ваших потреб. Воно буде вимагати від вас і дисципліни, і терпіння, і вміння зосереджуватися над пошуком відповіді та виконувати монотонну роботу, вміти бути в колективі не тільки лідером, але і виконавцем. А для цього необхідно сформувати в себе навички швидко переключати свій мозковий комп’ютер в різні режими і виробити в собі стресостійкість та толерантність при знаходженні в колективі.
«Усе пов’язано з усім» Кожен навчальний предмет готує вас до цього через постановку перед вами певних завдань і необхідності реагувати на певні виклики. Тому, що навчання – це безперервний шлях розширення свого світогляду, а не накопичення певного набору знань. Тому що «усе пов’язано з усім». Не існує зайвих предметів, тому що кожен вчитель намагається показати вам маленьку стежку до тієї науки, яка близька саме йому. Як шлях ви оберете – це ваш вибір, але, як ви зможете щось обрати, а від чогось відмовитися, якщо не спробуєте? Кожен вчитель відкриває тільки один невеликий пазл в величній картині Всесвіту. Чим більше таких пазлів ви відкриєте, тим більше будете мати шансів побачити картину в цілому. Подумайте про це. Відомий психолог Карл Густав Юнг казав, що «…найбільшою вадою людства є невігластво. Невігластво веде до всіх бід, катастроф та страждань». Але ще більше бід приносить ілюзія знання, впевненість в особистій непогрішності. «Загальна перемога складається з особистих перемог кожного з нас. Всі ми щось можемо, але коли ми робимо більше, ніж можемо, НАДзусилля, то ми ПЕРЕмагаємо». Ці слова належать не мені, але вони дуже правильні по своїй суті. Прислухайтеся до них.
«Усе пов’язано з усім» Давайте подивимося на шкільне життя з самого початку: шкільний дзвоник сповіщає про початок уроку. За звичай – в школі цих дзвоників два: перший дзвоник для учнів і вчителя – про закінчення перерви, другий – для вчителя про початок роботи на уроці. Як на нього ми реагуємо? Своєчасна поява вчителя і учнів в класі, по перше, демонструє з боку учнів – повагу до вчителя, а з боку вчителя – повагу до учнів. По-друге, формує самоповагу до себе і привчає до дисципліни. Але, головне, – привчає цінувати самий важливий і самий цінний ресурс на цій планеті – час. Пам’ятаєте прислів’я – «Точність – ввічливість королів»? Тобто своєчасний початок уроку привчає нас цінувати свій та чужий час, не марнувати його даремно. Нехтування цим, по перше, збиває з розрахункового часу вчителя, і він або вимушений вас залишати після дзвоника з уроку, або просто виключити частину матеріалу, тому що тепер він не вкладеться в зменшений термін уроку.
«Усе пов’язано з усім» Для когось це – дрібниці життя (якщо предмет для вас непріоритетний), а для когось, для кого цей предмет важливий або цікавий – втрата можливостей. Можливостей почути та зрозуміти щось важливе для себе. Можливості бути самим собою, діяти у відповідності до власного почуття гідності, самоповаги і поваги до інших, можливості протидіяти обставинам, в які його поставили ті, для кого цей урок непріоритетний. Але, які вважають, що саме вони тут перша скрипка, і що вони тут можуть усім диктувати свої правила гри, під яких інші повинні підстроюватися всупереч власним бажанням і потребам. Це те, що ви переносите у своє теперішнє особисте і майбутнє доросле життя. У свою родину, у свій майбутній студентській або виробничий колектив. Туди, де життя може зняти з вас корону, яку ви не за правом крові самі вдягли на себе. Тому що «Точність – ввічливість королів», а ви не володієте цим дуже важливим життєвим навиком – не вмієте цінувати час, поважати інших людей, а, значить, і не маєте право на цю корону. Тому що «Усе пов’язано з усім». Дрібниць не буває. Як не буває і другосортних предметів, якими можна знехтувати. Знаєте, мені доводилось чути фразу «Кому вона потрібна, ця екологія або біологія». А для мене – це можливість на прикладі навчального матеріалу не тільки донести до вас закони Всесвіту, але і продемонструвати наглядно, як функціонують ці закони, які описують і регламентують наше з вами життя в цьому світі. «Усе пов’язано з усім». Головний закон, викарбований на Смарагдовій Скрижалі Величного бога єгипетських фараонів Тота, Гермеса Трисмегіста – «Що зверху, то і знизу». Закон динамічної рівноваги. Перенесіть його дію на наше місто, державу – ви побачите, що він діє всюди.
«Усе пов’язано з усім» До речі, дія цього закону добре продемонстрована в романі Джеймса Сваллоу «Ефект метелика» (англ. butterfly effect). За цим твором знятий у 2004 році сценаристами і режисерами Еріком Брессом і Дж. Мекі Грубером фільм – трилогія з такою же назвою. Існує декілька версій завершення стрічки: Режисерська версія: Еван вбиває себе в утробі матері, затягнувши навколо горла пуповину. Прокатна: головні герої по черзі озираються і розходяться в різні боки. Відкритий фінал: Еван розвертається та йде за Кейлі. Щасливе завершення: Еван і Кейлі обертаються і починають своє нове знайомство. Я не буду вам його переказувати. Прочитайте, або подивіться. Я рекомендую подивитися першу режисерську версію кінцівки. Скажу тільки, що цей термін метафорично відображає можливості серйозних наслідків незначних та непередбачуваних подій. Той самий пресловутий ефект метелика, описаний засновником «теорії хаосу» Эдвардом Лоренсом: «…помах крила метелика в Айове може викликати цілу лавину эфектів, які призведуть до дощового сезону в Індонезії…», тобто, будь яка незначна дія може викликати в майбутньому або в іншому місці серйозні наслідки для всієї системи або для її окремих учасників. Якщо ми маємо справу зі складними нелінійними розгалуженими системами, в тому числі, які мають відношення до психіки, поведінки, соціальним взаємодіям, (а розгалужені зв’язки біологічних систем теж мають таку будову), то ми повинні бути готові до зустрічі з «ефектом метелика». Сюди, до речі, ми можемо віднести і «принцип 100–ї мавпи», і «принцип матриці». Розгляньте це самостійно. До дії цього закону ми можемо віднести і нашу залежність від гайджетів і неможливість протидіяти цій «інформаційній» залежності, яка схожа на наркотичну.
«Усе пов’язано з усім» Я хочу, щоб ви запам’ятали: роботу необхідно виконувати професійно, або взагалі не братися за неї. Під професійністю я розумію також бажання вчитися, розвиватися в тій професії, на тій посаді, яку ви для себе обрали. Вміння прислухатися до порад і змінюватися, не боятися визнавати свої помилки і виправляти їх. Тому що завищені, не підкріпленні ділом амбіції, будуть дуже дорого коштувати тим, хто долею буде залежати від ваших рішень. Зверніть увагу, за ці роки дуже велика кількість людей закривала очі на очевидні речі та декларувала себе «поза політикою». Життя показало, що такого не існує. Тому що «Усе пов’язано з усім» і війна нікого не обійшла стороною. Під прес активної фази війни потрапили усі. І яку дорогу ціну нам прийдеться ще заплатити за такий вибір, знає тільки Бог. Тільки тому, що комусь в свій час не хотілося думати. У світі цей закон проявляється по різному, як зі знаком «+», так і зі знаком «-». Не можна бути на 10% трусом, а на 90% героєм. Не можна бути трохи хамом, всього на 1%, в певних обставинах, з конкретними людьми, на конкретному уроці, а в інших випадках, з іншими людьми на 99% – «рожевим та пухнастим», як не можна бути трохи хворим або трохи здоровим. Тут шкала у 100% не діє. Здоров’я або є, або його не має. «Все пов’язано з усім», тому як би ти собі не навіював «сон золотий» – внутрішня проблема все рівно виповзе назовні, як би ти її не маскував. Нічого з цим не подієш. Але можна чесно признатися собі, що у тебе є проблеми і рухатися в напрямку їх подолання.
«Все повинно кудись подітися » Соціальний аспект другого закону Коммонера «Все повинно кудись подітися» давайте розглянемо на прикладі родини. Батько п’є і піднімає руку на дітей або жінку. Куди подінеться увесь цей страх і біль, в якому живе родина? Можливо – в онкологію, тому що тіло дуже добре запам’ятовує усе, навіть те, що розум намагається витиснути за межі свідомості. Запам’ятовує і надійно капсулює у вигляді пухлини, добре, якщо тільки доброякісної, або у вигляді камінців в порожнинах тіла. Можливо – цей сценарій буде повторений в родинах дітей, тому що алгоритм «тиран – жертва» надійно викарбувався в патернах їх поведінки. Це може привести до прояву скритої немотивованої агресії в майбутньому у хлопчика, або підсвідомому пошуку такого ж тирана у вигляді свого майбутнього чоловіка у дівчинки.
«Все повинно кудись подітися » Хоча, людина може і вийти за межі цього сценарію. Але для цього треба мати щось більше, ніж просте бажання. Для цього треба мати внутрішній стрижень, який в момент морального вибору із звичайної людини робить героя. Це добре показано режисером Мелом Гібсоном в фільмі «З міркувань совісті», 2016 року. Сильний фільм, який оснований на реальних подіях періоду другої світової війни, війни між США та Японією. Там показано цей механізм: як військовий Десмонд Дос, якого судили за відмову брати в руки зброю, отримує від президента вищу військову нагороду США «за відвагу під вогнем» – медаль Пошани. Або у фільмі Павла Лунгіна «Острів», 2006 року, де теж наглядно демонструється, яких духовних сил вимагає від людини внутрішнє переродження. Багато інформації для роздумів дасть і перегляд фільму «Холодне літо п’ятьдесят третього…» Олександра Прошкіна. Рекомендую до перегляду.
«Все повинно кудись подітися »Ось простий приклад – з вашими мобільними телефонами. Я неодноразово наголошувала вам про небезпеку для здоров’я постійного, практично цілодобового включеного гайджету. Небезпеку не тільки для власника, але і для пасивних споживачів цього випромінювання у образі ваших однокласників та вчителів. Це не мої фантазії, це гірка реальність. Саме тому використання телефонів та смартфонів обмежено у школах на законодавчому рівні. А ваш вчитель інформатики отримує доплату за роботу у шкідливих умовах виробництва. Але деякі з вас з наполегливістю маніяків продовжують опромінюють себе і всю школу. А мої спроби достукатися до вас залишаються «гласом волающего у пустелі». Але «Усе повинно кудись подітися». Дуже хотілося, щоб не у наші майбутні хвороби…
«Природа знає краще»Третій закон – «Природа знає краще». Пропонує самим поміркувати, як проявляється дія цього закону у соціальних відносинах. Наприклад, бажання батьків направити дитину по своїм стопам при виборі професії всупереч бажанню, а, головне, можливостям самої дитини, поламало не одну судьбу. Ми з вами можемо спостерігати дію цього закону на прикладі наших можновладців, які пристроюють своїх дітей, родичів або приятелів на «теплі» грошові містечка в органах влади всупереч можливостям і розумовим здібностям самої людини. До чого це приводить – ми бачимо на прикладі нашої країни. Про ленінський лозунг, що «кухарка може керувати державою», я вже мовчу. Зараз виявляється, що не тільки кухарка. Але проти природи не підеш… Як тут не згадати « Чесну бідність» Роберта Бернса: «Король лакея свого призначив генералом. Але не може він його зробити добрим малим… Його хоч з лоба і до п’ят обшийте позументом, Дурний залишиться дурним – що в орденах, що в лентах»
«Природа знає краще»Ви на уроках історії чули про касти та варни. Найбільш ярко вони були представлені в Індії або Стародавньому Єгипті. В філософії каст та варн лежить дуже глибокий сакральний сенс: кожна каста – це свій спосіб мислення і спосіб співіснування зі світом. Почнемо з варни Контролю. В Індії сюди відносили кшатрієв (воїнів) и правителів. Тобто тих, хто покликаний забезпечувати дотримання законів, хто розглядає благо з позиції користі для всього суспільства, а не конкретної людини. На цьому рівні головне завдання – підтримання порядку та покарання зла. На цьому рівні ознаками благ являються права и свободи, тут оперують поняттями суспільної справедливості, тут створюються закони, за дотриманням яких повинна стежити аристократія (переводиться як «керування найкращих»). Це вершина піраміди, вона “вузька” для “свояків” та зачинена для охлоса. На цьому рівні цінується тільки мудрість та професіоналізм. На цьому рівні не створюються, а перерозподіляються блага, створені іншими, і щедрість за чужий рахунок може мати плачевні наслідки, ті які писані в прислів’ї «Благими намірами вислана дорога в ад».
«Природа знає краще»Допомогли, наприклад, людині зайняти посаду, що не відповідає його інтелектуальним та професійним можливостям – внесли хаос в функціонування системи, якою він керує. Тут недопустимі критерії вибору керівника – «простий, свій, з народу, такий як ми», тут немає місця дилетантству та тупості. Якщо таке відбувається – піраміда перегортається и руйнує державність. Природа дає нам добру підказку – тварини завжди обирають вожаком не саму сильну, а досвідчену, мудру і врівноважену тварину, яка демонструє не стільки фізичну, скільки психічну силу. Зоологами давно доказано: якщо субдомінантні особини, які знаходяться на самих нижніх сходинках ієрархічної драбини зграї, стають вожаком, кров’ю вмивається вся зграя. Так і в людському суспільстві… Доказано багатовіковою історією.
«Природа знає краще»Представники варни Творців – виробники матеріальних та нематеріальних благ, якими вони можуть поділитися з людьми. В першу чергу, це банкіри, бізнесмени та підприємці, люди які мають свій бізнес і вміють заробляти. Сюди можна віднести представників робітничого класу та селянства, духовний рівень яких дозволяє створювати матеріальні блага, майстри своєї справи. Це також люди творчої праці, художники, письменники, артисти, спортсмени. Но тільки ті, які передають людям високі вібраційні стани своєю творчістю. А не опускають їх до примітивних рефлексів. Їм не можна опустити себе до рівня обслуги, слуги, який не має своєї волі і виконує усі забаганки хазяїна. Тому що тоді вони переходять до найнижчого рівня – охлосу. Вони не вміють керувати, тому і тягнуть за собою на нижній рівень тих, хто обирає їх своїми керманичами. Але природу не перехитриш. Бо підняти себе до рівня керівника, представника варни Контроля зможе тільки той Творець, яких поставить інтереси держави вище своїх власних, стане воїном, кшатрієм, готовим вмерти за неї. Тільки так він зможе піднятися на вершину піраміди. Іншого шляху немає. Всі інші обхідні шляхи – від лукавого. Тому що «Природа знає краще», і рано чи пізно, все розставляє на свої місця, показуючи внутрішнє стан кожного, в які б одежі хтось не рядився.
«Природа знає краще»Для представників найнижчого рівня ієрархії найбільшу цінність має задоволення власних біологічних потреб – їжа, житло, статеві відносини і продовження роду – за ці цінності вони будуть служити кому завгодно. Заради задоволення своїх природних потреб. І вони будуть дуже пильно стежити за тим, щоб іншому не досталося з барського столу більше крихт. І мова йде зовсім не про представників робітничого класу або селянства. Подивіться на так званих «мажорів», на можновладців, для яких сенс їх життя – у «золотому батоні» або черговій віллі на узбережжі, або в черговому шматку чужої території. Подивіться на декларації суддів, прокурорів, представників влади – десятки квартир та мільйони готівки в тумбочці вдома або в сейфі робочого кабінету. Для чого? І ті, хто цього не має, але найбільш за все на світі мріє мати, щоб бути як всі… Усі вони – і перші, і другі – ті, ким можна маніпулювати. Це і є ознаки належності до самої найнижчої касти.
«Природа знає краще»Ця філософія дуже вдало вкарбовувалася в патерни поведінки «радянської людини» часів Радянського Союзу. І ці патерни можуть включитися як біологічні атавізми. Відмовою критично оцінювати людей та події, сліпою вірою в свого кумира. Бажанням постійно контролювати дії близької людини. Сліпою любов’ю, яка вбиває почуття. Бажанням батьків вирішувати в школі питання за своїх дітей, гальмуючі тим самим їх власний розвиток і потребу через стресові ситуації вчитися взаємодії зі світом. Або бажанням учня з калькулятором у руці довести, що хтось інший отримав вищу оцінку, ніж він вважаєте доцільним. Забуваючи, що природа знає краще, і що іноді людині судьбою просто дається шанс щось змінити в собі. Через випадкові, або зовсім невипадкові дії того ж самого вчителя. Шанс дається, а як людина його використає – залежить від неї самої. «Природа знає краще»… Але в цьому випадку проявляється дія четвертого закону.
«За все треба платити»Четвертий закон – «За все треба платити, або ніщо не дається задарма». Це, практично, другий закон термодинаміки, ще раз нагадаю його сутність: «Будь-який хімічний процес можна представити як сукупність двох явищ: по-перше, передачі енергії, а по-друге – її розсіювання внаслідок ентропії – міри невпорядкованості системи. При переході системи від більш впорядкованого до менш впорядкованого стану ентропія зростає». Іншими словами, ми не завжди можемо розраховувати саме на той результат, на який сподівалися. Чим більше ми порушуємо правила, тим більш неочікуваними може бути наслідки. Я не буду продовжувати на прикладі подій в країні. Ці аналогії очевидні, ви все бачите самі, як нехтування Армією, Мовою та Вірою поставило нас на межу виживання у власній країні. В прямому сенсі цього слова.
«За все треба платити»Продовжимо на ось такому прикладі. Уявіть, що в класі сформувалися певні уявлення про взаємодопомогу. Списування. Чому і не допомогти ближньому? Вважається, що вчитель не в курсі, що існує загально класний чат або група у Вайбері, куди можна під час контрольної роботи розмістити розрахунки та відповіді. Всі учні в класі в курсі, що існує такий механізм списування. Усіх учнів це влаштовує. І клас не реагує на постійні заклики вчителя припинити списування і убрати з парт мобільні пристрої. Добре. Тоді вчитель каже «О’кей, Гугл!» і дає змогу вступити в свої права біологічним законам та наочно проявитися причинно-наслідковим зв’язкам. І в цьому сенсі вчитель не розуміє, чому отримання 10 балів слабим учнем, який з вашою допомогою списав роботу, може викликати спротив. Відмінники оплатили по векселям цього учня своїми знаннями з власної волі, їх ніхто робити це не примушував. За власним бажанням задекларували у світ про знецінення самими своїх власних знань. «Вони не мають для мене цінності, я їх дарю всім!». Дуже добре. Світ вам віддзеркалив це у добрій оцінці учня, якому ви допомогли. Зрозумійте, що коли ви надавали йому можливість списати «по приколу», то відкрили «коридор можливостей», значить, повинні і розуміти, що у нього в атестаті може з’явиться ця оцінка.
«За все треба платити»Зрозумійте, що коли ви надавали йому можливість списати «по приколу», то відкрили «коридор можливостей», значить, повинні і розуміти, що у нього в атестаті може з’явиться ця оцінка. Вчитель повинен виставити оцінку за фактом викладеного в роботі матеріалу, а не за розумінням того, яке місце займає цей учень в табелі о рангах класу. І в даній ситуації з боку вчителя немає нічого особистого. Він тільки дає можливість спрацювати природним законам, щоб наочно продемонструвати класу, що: «За все треба платити в не залежності від того, на який результат ви розраховували. Тому що природа знає краще. І усе повинно кудись подітися. Тому, що усе пов’язано з усім». Поміркуйте над цим.