Аболіціонізм

АБОЛІЦІОНІЗМ (фр. abolitionisme, від лат. Abolitio — скасування) — громадський рух за скасування якогось закону. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у США рух за скасування рабства чорношкірого населення, у Великобританії, Франції та деяких інших країнах рух за ліквідацію рабства у колоніях.

Будинок Другої африканської безкоштовної школи, заснованої у 1822 р. Нью-йоркським гуманним антимісіонерським товариством, членом якого у ті часи був Джеремія Томпсон

Нью-йоркське гуманне антимісіонерське товариство (англ. New York Manumission Society) було створено задля визволення рабів. Це товариство було засновано у 1785 р. і припинило свою діялність у 1849 р. Одним із завдань цього товариства було відкриття африканських безкоштовних шкіл, в яких викладали вчителі не білої раси.

Членами товариства були білі люди, серед яких були квакери, підприємці. Одним із таких був Джеремія Томпсон — емігрант з Англії, підприємець з вовняно-виробничого сімейного бізнесу, один із засновників і голова першої трансатлантичної пароплавної лінії «Black Ball Line» у місті Нью-Йорк. Члени цього товариства були проти рабства і за освіченість робітників, бо це було вигідним для їхнього бізнесу.

Аболіціонізм у США мав підтримку робітничого класу, широких кіл фермерства (що боролося за землю, проти плантаторів), а також буржуазії, яка вбачала у рабстві перешкоду для капіталістичного розвитку країни. З появою щотижневика «Ліберейтор» (1831 – 1865 рр.) та заснуванням у 1833 р. «Американського товариства боротьби з рабством» аболіціонізм став організованим рухом, що об’єднував до 250 тисяч чоловік. У 1840 р. виникла «Партія свободи», яка рішуче виступила проти рабства. Більшість лідерів аболіціонізму на чолі з Вільямом Гаррісоном вважали, що з рабством слід боротися лише моральними засобами та переконанням, не застосовуючи силу.

Однак деякі аболіціоністи на чолі з діячем негритянського визвольного руху Фредериком Дугласом вважали озброєну боротьбу необхідною для скасування рабства. У 1859 р. аболіціоніст Джон Браун намагався підняти загальне повстання рабів.

Аболіціонізм відіграв важливу роль у підготовці громадянської війни у США 1861-1865 рр. і формальної ліквідації рабства. Активним супротивником аболіціонізму був католицький архієпископ Нью-Йорка Джон Х’юз (1797 – 1864 рр.).

Джерела:

Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974 – 1985.; Політичний словник. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. ст. 7.; Словник соціологічних і політологічних термінів. / За загальною редакцією В.І.Астахової., В.І.Даниленка., А.І.Панова. — К.: Вища школа, 1993.;

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Аболіціонізм (права тварин)

Аболіціонізм (фр. abolitionisme, від лат. abolitio — скасування) — громадський рух за права тварин, спрямований проти будь-якої експлуатації тварин людьми. Філософія аболіціонізму полягає в тому, що всі істоти, які здатні переживати відчуття, і люди, і тварини, мають основне право: не бути власністю. [1] [2] Аболіціоністи наголошують, що виробництво продуктів тваринного походження вимагає ставлення до тварин як до власності чи ресурсів і що продукти тваринного походження не є необхідними для людського здоров’я в сучасних суспільствах. [3] [4] Відповідно, аболіціоністи вважають, що кожний, хто може бути веганом, морально зобов’язаний вести веганський спосіб життя. [3] [4]

Загалом аболіціоністи виступають проти рухів за більш гуманну експлуатацію тварин або за скасування окремих форм експлуатації тварин, оскільки вони вважають, що це шкодить руху за скасування всіх форм експлуатації тварин. [1] [2] Мета аболіціоністів — забезпечити моральну і юридичну зміну парадигми, щоб тварини більше не сприймались як речі, якими володіють і користуються. Американський філософ Том Реган пише, що аболіціоністи прагнуть не просторіших, а порожніх кліток. [5] Це контрастує з велферизмом, який сповідує поступові реформи у покращенні умов утримання і забою експлуатованих тварин. [6]