Чому Меркель востаннє їде в Україну

За два дні до зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським Ангела Меркель також відвідає Москву.

Водночас канцлерка не залишиться на організований українською владою саміт Кримської платформи.

Чого ж очікувати Україні від візиту Ангели Меркель?

Орден для Меркель

Автор фото, УНІАН

Свого часу такий Орден Свободи отримав Джозеф Байден, коли завершувалася його каденція на посаді віцепрезидента США

Українська влада не очікує якихось серйозних домовленостей від приїзду Ангели Меркель.

Вона піде з посади вже восени й до вересневих виборів у Німеччині навіть невідомо, чи залишиться її політсила ХДС/ХСС при владі, щоб укладати якісь угоди з можливими наступниками.

Тож візит Ангели Меркель буде своєрідним “прощальним турне” після її 16 років при владі.

Відомо, що канцлерка отримає від Володимира Зеленського Орден Свободи – це найвища українська нагорода для іноземців.

Свого часу цей орден отримали колишній президент Франції Франсуа Олланд, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте, Вселенський патріарх Варфоломій, а у 2017 році – тоді ще віцепрезидент США Джозеф Байден.

Також Ангела Меркель зустрінеться з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Водночас канцлерка Німеччини не побуває на саміті Кримської платформи, який пройде у Києві 23 серпня – на наступний день після її візиту.

Тож Німеччина на платформі не буде представлена на найвищому рівні – від неї там буде міністр закордонних справ Гайко Маас.

Церемонія і “Північний потік-2”

Автор фото, Getty Images

Володимир Зеленський не так давно зустрічався з Ангелою Меркель у Німеччині. Тоді на спільний пресконференції лідери говорили про різні пріоритети: Меркель – про “формулу Штайнмаєра” на Донбасі, Зеленський – про “Північний потік-2”

Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук вважає, що нинішній приїзд Ангели Меркель буде поєднанням “церемоній” з обговоренням “Північного потоку-2” та інших практичних питань, як війна на Донбасі.

“Це церемоніальний візит, тому що Меркель вкладала багато сил в український напрямок за свого канцлерства і не могла піти з посади, без такого фінального візиту”, – пояснює експерт.

“З іншого боку, говоритимуть про “Північний потік-2″ у кількох контекстах: відносин України з Росією, відносин України з Німеччиною та відносин України зі Сполученими Штатами”, – додає він.

На його думку, Ангела Меркель викладе українській владі своє бачення домовленостей, досягнутих у Вашингтоні.

У липні США і Німеччина домовилися про те, що американці не накладатимуть санкції на компанію Nord Stream 2 AG, яка володіє російським газопроводом “Північний потік-2”.

Це фактично відкрило можливість росіянам добудувати газогін до Німеччини – попри всі протести України.

Автор фото, Getty Images

“ФРН зобов’язалася вживати заходів на національному рівні, а також домагатися заходів на рівні ЄС, в тому числі санкцій, якщо Росія буде використовувати енергетику як зброю або буде вдаватися до агресивних дій проти України”, – розповіла про угоду між Берліном і Вашингтоном заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд

“Меркель проінформує Зеленського про те, яких гарантій вона вимагає від Москви і як вона намагатиметься їх втілити”, – додає експерт.

Після Москви

Сергій Герасимчук каже, що не бачить серйозної проблеми в тому, що Ангела Меркель спочатку їде до Москви, а потім до Києва.

“Катастрофи в цьому немає. Катастрофа полягала в тому, що відбулося у Вашингтоні, де досягли домовленостей без участі України”, – пояснює він.

“Зараз Москву просто поінформують про що домовилися у Вашингтоні. Думаю, що Меркель хоче повідомити Путіну про всю серйозність домовленостей між Байденом і німецькою владою та нагадати, що у випадку надмірного використання Росією “Північного потоку” у геополітичному контексті на це буде реакція ЄС та США”, – говорить аналітик.

“А у Київ вона хоче приїхати, щоб якоюсь мірою заспокоїти Зеленського, вказавши, що ці домовленості донесені до Путіна і певні гарантії, принаймні на рівні декларацій, є”, – додає він.

Сам приїзд Ангели Меркель у столицю Росії збігається з річницею отруєння Олексія Навального, про що, ймовірно, згадає канцлерка.

А у німецькому уряді розповіли, що очікують на “напружену атмосферу” в Москві.

Що з Кримською платформою

Кримська платформа – дипломатична ініціатива української влади, щоб повернути питання українського Криму на міжнародний порядок денний.

За словами Володимира Зеленського, вона буде першим майданчиком, що “працюватиме не раз на рік, а щодня в офісі Кримської платформи”.

Участь Ангели Меркель у першому, установчому саміті Кримської платформи 23 серпня до останнього була під питанням.

Те, що у канцлерки все ж відмовилися залишитися на день, щоб долучитися до заходу, навряд чи позитивно сприйняли у Києві.

“Це поганий сигнал для нас. Це означає, що Меркель не хоче надсилати Росії сигнал підвищення рівня “Кримської платформи”, вона хоче залишати “Кримську платформу” на рівні привернення уваги до ситуації з окупованим Кримом – і це фактично означає, що, так би мовити, “освячення” на найвищому політичному рівні з боку Меркель не буде”, – розповів у розмові з “Радіо Свобода” колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

У пропрезидентській партії “Слуга народу”, втім, ситуацію не драматизують.

Депутатка від цієї сили Ірина Верещук так пояснила “24 каналу” відсутність Меркель на саміті: “У неї все розписано по годинах. Вона не може залишатися так, як вона хоче”.

А Сергій Герасимчук вважає, що і рівень міністра закордонних справ Німеччини – достатньо високий для Кримської платформи й не виключає, що у майбутньому на іншому саміті побуває і новий канцлер.

Майбутнє і компенсація за “Північний потік-2”

Автор фото, УНІАН

Меркель і Зеленський під час зустрічі в Берліні у 2019 року

Вочевидь, Ангела Меркель буде говорити з українською владою про перспективи нового кабінету міністрів у Німеччині після виборів.

На Україну може вплинути можливий союз ХДС/ХСС з “Зеленими” в контексті Європейського зеленого курсу – політики ЄС щодо кліматичних змін до 2050 року.

“Вже зараз говорять, що Німеччина зацікавлена у тому, щоб зробити внесок у розвиток водневої енергетики в Україні. І це може бути основним компенсатором втілення угоди по “Північному потоку”, – каже Сергій Герасимчук.

Воднева енергетика вважається більш екологічною.

Водночас експерт не думає, що зараз може йти мова про якісь повноцінні угоди з лідеркою Німеччини, яка залишить посаду за кілька місяців.

“Але вона може окреслити те, як бачить свою спадщину і які вказівники щодо України передасть своїм наступниками”, – резюмує аналітик.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Прощання залізної фрау. Ким була Ангела Меркель для Німеччини і Європи

Ангела Меркель йде у відставку. Формально вона ще залишиться канцлером до формування нового уряду після виборів 26 вересня, але її рішення – остаточне. Кому і як вдасться її замінити – поки що абсолютно незрозуміло.

Меркель за майже 16 років на чолі уряду своєї країни провела Німеччину і Євросоюз через ухвалення Лісабонського договору – конституції ЄС, грецьку кризу, міграційну кризу, брекзит, президентство Трампа і, нарешті, пандемію.

Насправді вона піде не відразу: на формування нового уряду можуть знадобитись місяці. Але жодних стратегічних рішень старий кабінет міністрів за традицією ухвалювати не буде – щоб не залишати небажаний спадок новому.

Провідні світові видання називали Меркель найвпливовішою жінкою у світі й навіть – за часів президентства Дональда Трампа в США – “новим лідером вільного світу”.

При всій зрозумілій суб’єктивності й умовності цих оцінок, частка правди в них очевидна.

Неяскрава зірка

Меркель – перша жінка на чолі уряду Німеччини. За тривалістю на посаді вона давно обійшла Конрада Аденауера та трохи не дотягнула до Гельмута Коля – канцлерів, з іменами яких до Меркель асоціювалася історія післявоєнної Німеччини. Довше за них канцлером був лише Отто фон Бісмарк.

При цьому Меркель, на відміну від Аденауера і Коля, йде добровільно.

Хоч Меркель оголосила про майбутню відставку ще три роки тому, вона – зовсім не “кульгава качка”. “Мутті” – “матуся, матінка” – як називає її німецька преса, залишається найпопулярнішим політиком країни.

Автор фото, Getty Images

Молоду Ангелу Меркель просував зубр німецької політики, канцлер Гельмут Коль. Він називав її “моя дівчинка”. У 1990 Меркель стала депутатом бундестагу об’єднаної Німеччини, в 1991 – міністром

Багато німців просто не уявляють, як Німеччина житиме без Меркель, а нинішні претенденти на посаду канцлера – лідер соціал-демократів і віцеканцлер Олаф Шольц, лідер партії Меркель, ХДС, Армін Лашет та лідерка зелених Анналена Бербок – усю виборчу кампанію тією чи іншою мірою намагалися подати себе як продовження Меркель. Судячи з опитувань, поки найкраще виходить у Шольца.

Меркель ніколи не заманювала людей гучними гаслами, не потурала миттєвим настроям мас, не ініціювала сміливі радикальні реформи. Вона майже завжди нудно шукала компроміси, вмовляла, тиснула, відступала. Чим жахливо дратувала прихильників рішучих кроків (наприклад, радикальних зелених у своїй країні чи східноєвропейців, що побоюються Росії), але незмінно перетягувала на свій бік більшість провідних політиків та більшість німецьких виборців.

За найбільшим рахунком, Меркель лише двічі силою протиснула конкретні рішення, яких спочатку не хотіла більшість. Це було під час краху грецької економіки та кризи єврозони і – майже одночасно – міграційної кризи.

Від цих двох криз в історії залишаться дві фрази, два стриманих афоризми Меркель.

Wo ein Wille ist, da ist auch ein Weg

“Де є бажання, там буде й вихід”, – цю фразу Меркель повторювала кілька разів під час грецької боргової кризи, що стала проблемою для всієї зони євро, і подоланням якої вона – разом з Євросоюзом, Світовим банком та МВФ – займалася кілька років.

Греків обурював режим жорсткої економії, в 2015-му вони обрали лівого прем’єра Алексіса Ципраса і потім проголосували на референдумі проти рятування своєї економіки, і Афіни оголосили дефолт. Дуже багато німецьких фінансистів і бізнесменів хотіли викинути Грецію із зони євро, розуміючи, що своїми десятками мільярдів вливань вони євро, можливо, врятують, але вкладених грошей вже не побачать.

Меркель, яка вважала, що найважливіше врятувати загальноєвропейську валюту, вмовила їх усіх.

“Якби в Берліні був слабший лідер, він майже напевно проігнорував би геополітичні наслідки і піддався б вимогам викинути Грецію з єврозони”, – вважає Алексіс Папачелас, редактор грецького видання Ekatimerini.

Рятуючи економіку Греції та єврозони, Ангела Меркель і міністр фінансів в її уряді Вольфганг Шойбле (на плакаті) стали одними з найбільш ненависних в Греції людей

“Канцлерка єдина в останні роки правила відносно твердою рукою і Євросоюзом, і Німеччиною, і мине чимало часу, поки їй знайдуть заміну. Можливо, вона – зразок нехаризматичного лідера, але всі, хто коли-небудь побував з нею у переговорній кімнаті, знали, що, попри зволікання і компроміси, рішення буде знайдене”, – згадує Папачелас.

Підсумок: Греція, що жила не по кишені, тепер виявилась статистично біднішою за кілька колишніх країн соцтабору, що вступили в Євросоюз на двадцять років пізніше греків, але єврозона врятована, а дії Меркель у підсумку схвалили більшість німців.

На щотижневі мітинги PEGIDA у Дрездені збиралися противники міграції та євроінтеграції, а також прихильники путінської Росії

Wir schaffen das

“Ми зробимо це”, чи “ми зможемо”. Меркель запозичила це гасло у Барака Обами, вмовляючи у 2015 році співгромадян прийняти сотні тисяч біженців із Сирії та сусідніх країн.

Чимало німців були в цьому, м’яко кажучи, не впевнені. Наплив біженців породив ксенофобський рух PEGIDA (від Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes, “патріотичні європейці проти ісламізації Заходу”) і додав сил партії євроскептиків “Альтернатива для Німеччини”.

“Якщо нам зараз доведеться вибачатися за те, що ми у надзвичайній ситуації проявили доброту, то це – не моя країна”, – відповідала 2015 року на всі претензії Ангела Меркель.

Важливо пам’ятати, що тоді Меркель, головна захисниця європейського проєкту, пішла не лише проти волі мільйонів співгромадян, а й проти правил Євросоюзу, за якими розбиратися з біженцями і нелегальними мігрантами повинна перша країна ЄС, до якої вони потрапили.

Звичайно, не можна сказати, що проблема нелегальної міграції в ЄС вирішена, але принаймні ту гостру фазу Меркель і Німеччина минули відносно успішно. Меркель переконала провідних політиків, паралельно (і спільно з Брюсселем) домовилася з Туреччиною про фінансування таборів біженців на її території, і хвиля нелегалів спала.

Біженці 2015-2016 року доволі успішно поповнюють собою німецький ринок праці, PEGIDA після коронавірусної перерви продовжує похмуро мітингувати у Дрездені, збираючи все менше й менше людей; “Альтернатива” відібрала частину електорату, зокрема у ХДС, увійшла до бундестагу й усіх регіональних парламентів, але вже давно вперлася, вочевидь, у свою стелю, маючи 10-12 відсотків по всій Німеччині та до 25% в деяких землях колишньої НДР.

Ілюзії брекзитерів

Деякі британські політики-брекзитери до і відразу після референдуму 2016 року про вихід Британії з ЄС запевняли, що Євросоюз ні на що не здатен, і про всі важливі угоди треба домовлятися сепаратно з Берліном і Парижем.

Але тут ані Меркель, ані президентам Франції Франсуа Олланду й Еммануелю Макрону навіть не знадобилося змінювати свої погляди чи вмовляти інших політиків. Усі погодилися, що Євросоюз у перемовинах з Лондоном має бути єдиний. Він повинен захищати інтереси маленької Ірландії й водночас спільні інтереси усіх країн ЄС.

Якби Німеччину очолювала менш проєвропейськи налаштована людина, вона цілком могла б якщо не почати сепаратні переговори, як мріяли брекзитери, то хоча б домогтися, щоб позиція делегації ЄС відбивала інтереси найбільшої економіки Європи.

Підсумок: ЄС отримав від Британії все, що хотів від самого початку. З-поміж іншого, завдяки Меркель.

Автор фото, Reuters

Стільки, скільки Меркель, з Путіним не говорив жоден західний лідер

Меркель, Путін і Росія

У Східній Європі обережний – для багатьох нестерпно обережний – спосіб Меркель вести справи знають передусім за її відносинами з путінською Росією.

У 2005 році, коли Меркель стала канцлеркою, преса давала два прогнози щодо її відносин з Москвою.

Перший: Ангела виросла і більшу частину дорослого життя провела в НДР, зневажає соціалістичні порядки і не довіряє Росії. Тому дружби з Путіним, як у канцлера-соціаліста Герхарда Шредера, який називав Росію “повноцінною демократією”, а потім перейшов на газпромівську зарплатню, більше не буде.

Другий: і Меркель, і Путін говорять і німецькою, і російською, тому їм буде легко спілкуватися.

Більш-менш справдилися обидва прогнози.

Один з апокрифів свідчить, що у 2002 році, коли Путін виступав у бундестазі з промовою про новий світ після холодної війни, Ангела Меркель, тоді – лідер опозиції, прошепотіла сусіду: “Типова промова кагебешника. Вірити цьому хлопцю не можна”.

Ще один відомий напівміфічний момент: на початку 2014 року, коли Росія анексувала Крим, Меркель після розмови з Путіним нібито сказала Бараку Обамі телефоном, що “не впевнена, чи зберіг пан Путін зв’язок з реальністю”.

Про це 2 березня 2014 року розповіла з посиланням на свої джерела в американській адміністрації газета New York Times, ця новина розлетілася світом й дотепер багатьма сприймається як факт, але німецькі посадовці потім запевняли, що Меркель такого не казала.

Так чи інак, Меркель продовжувала спілкування з Путіним – аж до прощального візиту в Москву в серпні 2021 року.

Що Ангела Меркель насправді думає про російського президента і Росію, невідомо, але тим, хто сварить її за зайву м’якість, варто пам’ятати, що усі важливі рішення (як, наприклад, останнє на російському напрямку – рішення про газопровід “Північний потік – 2”) канцлерка Німеччини змушена погоджувати з провідними політиками своєї партії, з партнерами у коаліції, з прем’єр-міністрами земель, з бізнесом, з партнерами у Євросоюзі й з Брюсселем.

З іншого боку, з огляду на вічне прагнення Меркель до компромісів і стабільності, до “помірного прогресу в межах законності”, легко уявити, що вона без проблем вела б з Путіним business as usual, коли б не еволюція зовнішньої політики Москви.

За часів канцлерства Меркель сталася російсько-грузинська війна; отруєння Олександра Литвиненка, Сергія і Юлії Скрипалів у Британії; анексія Криму; війна на сході України; злам пошти бундестагу (“Я кожного дня намагаюся покращити відносини з Росією, але, з іншого боку, є ось такі очевидні докази того, що це роблять російські сили”, – казала Меркель); вбивство у центрі Берліна Зелімхана Хангошвілі. Нарешті, отруєння Олексія Навального, до розслідування якого долучилась Німеччина. І Меркель відвідувала головного російського опозиціонера в клініці.

У підсумку змінилося ставлення до путінської Росії у багатьох німецьких виборців і політиків – змінилося і поле для маневру у Меркель.

“Німеччина вже давно не “головний лобіст” Росії у Європі. Часи “адвокатської функції” ФРН за канцлера (Герхарда) Шредера змінилися спочатку спільним нерозумінням, а потім й поготів – напруженістю. Якщо оцінювати Німеччину за шкалою “тих, що розуміють Росію” в Євросоюзі, то вона вже давно не очолює цей список, а розмістилась десь посередині”, – розповів Російській службі ВВС політолог Дмитро Стратієвський.

Підсумки: Німеччина разом з усім Євросоюзом зберігає санкції проти російських посадовців і силовиків, але вони не дуже болісні; німецький бізнес продовжує працювати в Росії, а російський газ – текти до Німеччини. Меркель відмодерувала усіх: і прихильників жорсткої лінії, і тих, хто хотів заробляти гроші на Росії, закривши очі на все інше.

Підсумки епохи

Зараз усі розмірковують, чи знайдеться в Німеччині та Європі адекватна заміна такому лідеру, як Ангела Меркель.

З одного боку, будь-який канцлер Німеччини, як найбільшої й економічно найпотужнішої країни ЄС, певною мірою приречений бути лідером всієї Європи.

З іншого – хто ще зможе так поєднувати в собі навмисну непоказність, нехаризматичність з таким авторитетом у своїй країні, Європі та світі, такою популярністю і такою стабільністю результатів? Меркель йде – а за нею вже розбіглася майже половина виборців її партії, ХДС.

Зараз десятки провідних світових видань та аналітиків підводять підсумки епохи Меркель – і всі пишуть приблизно одне й те саме.

“У Німеччині її часто критикували за те, що вона керувала начебто без будь-якої великої мети, загальної картини майбутнього, – написав автор одного з цих видань, Conversation. – Але в Німеччині та за її межами не забудуть її здатність вчитися й домагатися успіху, долати труднощі, зберігаючи чесність, стабільність і відповідальне ставлення”.

Ангела Меркель. Короткий життєпис

Автор фото, Reuters

• 17липня1954 – у Гамбурзі, в родині Хорста Казнера, лютеранського пастора польсько-німецького походження (прізвище діда майбутньої канцлерки Німеччини було Казмержчак) народилася Ангела Доротея Казнер
• Осінь1954 – Казнери переїздять до НДР, в містечко Перлеберг, де батько Хорст отримав парафію
• 1986 – Ангела – вже 11 років як Меркель, а не Казнер – отримала науковий ступінь з квантової хімії й продовжує займатися наукою
• 1989-1990 – на хвилі демократичного руху Меркель приходить в політику, приєднується до партії “Демократичне пробудження” і стає заступником прессекретаря першого й останнього демократично обраного уряду НДР
• 2 декабря 1990 – на перших виборах бундестагу об’єднаної Німеччини Меркель стає депутатом від ХДС
• 1991-1994 – Меркель – міністр у справах жінок і молоді в уряді Гельмута Коля
• 1994-1998 – Меркель – міністр з питань довкілля і ядерної безпеки в уряді Гельмута Коля
• 1998 – ХДС, програвши вибори соціалістам, обирає Меркель своїм генеральним секретарем, тобто керівником апарату партії
• 2000 – Меркель очолює ХДС і стає першою в історії жінкою на чолі німецької партії
• 30травня2005 – ХДС/ХСС на чолі з Меркель перемагає соціалістів Герхарда Шредера і повертається у владу
• 22листопада2005 -після тривалих перемовин про коаліцію бундестаг затверджує уряд на чолі з Меркель, яка стає першою жінкою-канцлером в історії Німеччини
• 2009, 2013, 2017рр – ХДС/ХСС на чолі з Меркель продовжує перемагати на виборах
• 29жовтня2018 – Меркель оголосила, що не поведе партію на наступні вибори і вже найближчим часом залишить посаду керівника ХДС
• 7грудня2018 – головою ХДС обрано протеже Меркель Аннегрет Крамп-Карренбауер (пізніше її змінить Армін Лашет)
• 26вересня2021 – чергові вибори бундестагу, після яких Ангела Меркель залишить посаду канцлера Німеччини.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

“Епоха Меркель” і Україна: як рішення канцлерки Німеччини впливали на долю нашої держави

Поки що Ангела Меркель залишається виконувати свої обов’язки, бо попереду тривалі напружені переговори про коаліційну угоду. Що означають вибори в Німеччині для Києва і як ставляться основні претенденти на посаду канцлера до України і російського газогону “Північний потік-2” і якою була “епоха Меркель” для нашої держави.

Про це йдеться 27 вересня у сюжеті ТСН.19:30.

Як би не виглядала майбутня німецька коаліція, хто б її не очолив — чи то соціал-демократи, чи знову ХДС, а новому канцлерові надзвичайно бракуватиме, принаймні в перші місяці, зовнішньо-політичного досвіду Ангели Меркель. Це тривожно для Європи і украй тривожно для України, адже як би ми не ставилися до підтримки німцями “Північного потоку-2”, без Німеччини в ЄС не ухвалюють жодного принципового рішення. Саме сьогодні соціал-демократ Олаф Шольц, поки що найімовірніший кандидат на посаду канцлера, окреслив свою позицію щодо російського газогону і гарантій для України.

Також читайте

Потенційний наступник Меркель у канцлери Німеччини висловив підтримку Україні щодо “Північного потоку-2”

“Щодо газогону — він уже побудований, однак зараз важливо, щоби були дотримані всі гарантії, які пов’язані з його початком роботи. Одна з цих гарантій, щоб Україна залишається транзитною державою. Ми будемо цього дотримуватися, на це всі можуть покластися, для нас це серйозно”, — запевняє Шольц.

Ця позиція, принаймні на словах, фактично збігається з позицією наступника Меркель Арміна Лашета, висловленою на останніх дебатах.

“Нам потрібен цей економічний проєкт, бо країні потрібен газ. Але що важливо для мене — це засади, на яких Німеччина зголосилася на цей проєкт, і це геополітичні гарантії, що Україна не постраждає від цього. Якщо Росія поставить угоду під питання — ми негайно зупинимо співпрацю”, — зазначив Лашет.

У минуле йде ціла німецька епоха. Незмінна від 2005 року канцлерка Ангела Меркель — одна з небагатьох західних політиків, що дійсно переймався долею України, хоча б тому, що розуміння “совка” і бажання втечі від нього якнайдалі знайоме їй з власного досвіду. Але таке ставлення до нас виникло не одразу.

За майже 16 років на посаді канцлерки Німеччини Ангела Меркель бачила чотирьох українських президентів. Різні стосунки, різні погляди, різні покоління і можливості. І одна тінь, що залишилася нам і їй у спадок від ранніх пострадянських часів — Кремль і його погляди на сусідні території.

Новини світу: кінець епохи Меркель – чого Україні очікувати від Німеччини з новим обличчям

Знайомство з Україною

З Україною Ангела Меркель познайомилася задовго до того, як стала канцлеркою Німеччини наприкінці 2005-го.

“Ще за часів СРСР вона тут була на практиці. Багато хто цього не знає. На Донбасі навіть в шахті була”, — розповідає міністр закордонних справ України (2019-2019 роки) Павло Клімкін.

Газова війна

Але 1 січня 2006 року її перший канцлерський новий рік починається з російської газової війни. Росія вперше зупиняє постачання газу до України. І починає несанкціонований відбір європейського газу, в якому звинувачує нас.

“Ми сподіваємось на здоровий глузд у відносинах України з Росією”, — зазначала новопризначена канцлерка.

“Бо так було подано росіянами: це українці крадуть газ з труби, це українці створюють проблеми”, — розповідає дипломат Роман Безсмертний.

Меркель вже добре знайома з Путіним. Як і інші європейці, Україні вона тоді не вірить.

“Вона не зрозуміла значення першої газової кризи, це я можу на 100% сказати”, — переконаний Клімкін.

На посаді канцлерки Меркель послідовно захищає інтереси великих німецьких компаній . І коаліції, половина якої прихильна до Кремля і путінських грошей. Відтак за “Північним потоком” незважаючи ні на що з’явиться “Північний потік-2”.

На Україну Меркель доволі довго дивиться як на свою гірку спадщину. Формальні і неформальні угоди з росіянами в 1990-х укладала не вона, але змушена їх виконувати.

Меркель, Україна і НАТО

Також читайте

Ющенко розповів, як Меркель завадила Україні отримати ПДЧ в НАТО

Саме через небажання ображати Росію, голос Меркель був одним з ключових на саміті НАТО в Бухаресті 2008-го. Тоді, незважаючи на Помаранчеву революцію та помітний потяг українців на Захід, Україну і Грузію так і не запрошують до Альянсу. Нарада за зачиненими дверима триває більше семи годин. В кулуарах Буш-молодший розмовляє з Меркель доволі жорстко, але вона стоїть на своєму.

Стосунки Ющенка з Меркель відтоді зіпсовані. На Грузію Росія рівно за чотири місяці нападе. В Україні за два роки – оберуть Януковича президентом. Щойно з’являється перспектива реальної угоди про євроінтеграцію, Кремль помітно напружується.

Вільнюс, 2013-й

У Вільнюсі мали підписати документ про асоціацію з Євросоюзом. Але Янукович, як потім розповідає сама Меркель, всіх шокував.

“Янукович з’явився нетверезий на зустріч, він виглядав перелякано і просто на емоціях сказав фразу: “якщо я це зроблю, він мене знищить”, — розповідає Безсмертний.

Ні в кого не було сумнівів, хто цей — “він”. Але мало хто розумів, як далеко Путін готовий зайти, аби завадити Україні. Адже це — пряма загроза його власній авторитарній корупції.

Агресія Росії проти України

З Вільнюса починається зворотній відлік до російсько-української війни. На початку 2014-го Меркель з’являється в Бундестазі на милицях, бо зламала ногу, катаючись на лижах під час різдвяної відпустки. Свій виступ вона починає з України.

Також читайте

“Важко дивитися на брехню Росії”: мати дитини, загиблої в рейсі МН17 над Донбасом, вимагає покарання за злочин

Німці, і Меркель, як їхня канцлерка, реагують занадто обережно на окупації Криму і війну на Сході. В тому, що в Україні не громадянська війна, а війна з Росією, їх переконують збитий у небі над Донбасом Боїнг, та Іловайськ.

“До цього вона кілька місяців не могла уявити, що Путін може їй прямо брехати про присутність російських сил, про те що робиться на Донбасі і в Криму”, — згадує Клімкін.

Меркель стає одним з наріжних каменів Нормандської четвірки, формату переговорів у складі лідерів України, Росії, Франції та Німеччини, який зберігається дотепер.

“Президент Порошенко зробив все що міг аби покласти край кровопролиттю в своїй країні і зарадити жахливим стражданням цивільних громадян і військових в своїй країні. Наприкінці переговорів президент Путін натиснув на сепаратистів, аби вони погодилися на припинення вогню”, — розповідала Меркель після 17-годинних переговорів у Мінську, в результаті яких були підписані Мінські угоди.

Відтоді і дотепер канцлерка стає провідною захисницею України в Європі. Це не заважає їй захищати разом із тим і німецькі інтереси. Але від початку Майдану і війни вона — у цьому сходяться всі співрозмовники ТСН — побачила в Україні не об’єкт, а суб’єкт. Окрему від Росії територію, з самостійними бажаннями і своїм майбутнім.

Меркель і Зеленський

Один з її останніх візитів на посаді канцлерки відбувся місяць тому — до Києва. Між Меркель та шостим президентом України Зеленським не виникло теплих стосунків. Між Києвом і Берліном – болюче газове питання: Німеччина знову активно підтримує російський газовий проєкт, хоча і шукає для України шляхів компенсації. Утім Зеленський вручає їй найвищу державну нагороду України, Орден свободи. І дякує за підтримку в ключових питаннях, без якої наша реальність зараз могла б виглядати зовсім інакше.

Хто є потенційним наступним канцлером Німеччини, читайте за цим посиланням.

Нагадаємо, що в неділю, 26 вересня, у Німеччині відбулися парламентські вибори, після яких країна отримає нового канцлера.

Читайте також:

• Вибори в Німеччині: стали відомі результати екзитполів
• Стало відомо, яку пенсію отримуватиме Меркель після відходу з посади канцлерки
• Кінець “епохи Меркель”: чим запам’ятається перша жінка-канцлер ФРН і як їй вдалося змінити Німеччину