Чи можна виростити ялицю вдома

Зміст:

Ялиця: вирощування в саду, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 15 хвилин 👀 38056 разів 💬 0 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за ялицею
  • Дерево ялиця – опис
  • Посадка ялиці
    • Коли саджати ялицю
    • Як посадити ялицю
    • Як виростити ялицю
    • Пересадка ялиці
    • Шкідники і хвороби ялиці
    • Як розмножити ялицю
    • Розмноження ялиці живцями
    • Вирощування ялиці з насіння
    • Ялиця восени
    • Зимівля ялиці на дачі
    • Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)
    • Ялиця корейська (Abies koreana)
    • Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)
    • Ялиця одноколірна (Abies concolor)
    • Ялиця сибірська (Abies sibirica)

    Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м.

    Нині декоративна ялиця неймовірно затребувана в озелененні як присадибних ділянок, так і громадських парків і скверів. Вона красива і невибаглива.

    З недоліків можна називати невисоку морозостійкість, а також незносність ялицею диму, газу і занадто сухого повітря.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за ялицею

    • Посадка: висадка чотирирічних саджанців у ґрунт – у кінці серпня або на початку вересня, але можна й у квітні.
    • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
    • Освітлення: затінок або притінок, бажано поблизу водойми.
    • Ґрунт: вологий, добре дренований, багатий, найкраще суглинний.
    • Мульчування: навесні шаром торфу, тріски або тирси завтовшки 5-6 см.
    • Полив: вологолюбні види поливають 2-3 рази за сезон у посушливий період, витрачаючи на кожну рослину 15-20 л води. Решта видів ялиці штучного поливу не потребують.
    • Підживлення: мінеральними комплексами, навесні, з третього або четвертого року після висадки в ґрунт.
    • Обрізування: переважно в санітарних цілях напровесні, до початку сокоруху.
    • Розмноження: видові ялиці можна розмножувати насінням, а культивари – тільки живцюванням, оскільки насіннєвий спосіб не зберігає сортових ознак батьківської рослини.
    • Шкідники: ялицево-смерековий хермес (різновид попелиці), павутинні кліщі, жуки-ковалики, ялицеві вусачі, хрущі.
    • Хвороби: іржа, коренева гниль.

    Дерево ялиця – опис

    Ялиця рослина однодомна, вічнозелена, теплолюбна і тіньовитривала. Коренева система у неї потужна, стрижнева, глибоко йде в землю. Кора ялиці в молоді роки тонка і гладка, з віком вона стає товстою і розтріскується. Крона конусоподібна, починається прямо біля основи стовбура – цим ялиця відрізняється від інших хвойних дерев. Гілки ялиці розташовані кільчасто-горизонтально, листя ялиці – плоскі, цілокраї м’які голки, звужені біля основи в короткий черешок. Голки ялиці не набувають узимку брудно-рудого відтінку, як це трапляється з багатьма іншими хвойними, знизу кожну хвоїнку ялиці прикрашають дві білі смужки. На репродуктивних гілках голки загострені, на вегетативних пагонах – зі слабко виїмчастою або заокругленою верхівкою. Чоловічі квітки виглядають як сережки із шишечок, а жіночі – яйцеподібні, циліндричні або яйцеподібно-циліндричні, шишки стирчать вгору (ще одна відмінність ялиці від інших хвойних, чиї шишки зазвичай висять). Жіночі шишки ялиці складаються зі стрижня, на якому сидять криючі луски, усередині котрих – плодові луски, що несуть дві сім’ябруньки. Запилюються ялиці вітром. Коли насіння ялиці дозріває, луски на шишках дерев’яніють і відпадають, звільняючи крилате насіння і залишаючи на дереві тільки стрижні. У культурі на одному місці ялиця здатна прожити до трьохсот років.

    Посадка ялиці

    Коли саджати ялицю

    Для посадки в ґрунт знадобляться саджанці ялиці не молодші чотирьох років. Висаджувати їх потрібно у квітні, а ще краще в кінці серпня або на початку вересня, і бажано вибрати для посадки дощовий або похмурий день. Місце для ялиці вибирають у затінку або притінку на ділянках із вологим, багатим, добре дренованим ґрунтом, в ідеалі це має бути суглинок. Чудово, якщо недалеко від місця, де ростиме ялиця, розташована водойма.

    Як посадити ялицю

    За два тижні до того, як висадити ялицю, викопайте яму розмірами приблизно 60х60х60, хоча габарити ями залежать від об’єму кореневої системи саджанця. Вилийте в яму 2-3 відра води, а коли вона вбереться, перекопайте дно на півштиха лопати і помістіть в яму шар щебеню або битої цеглини завтовшки 5-6 см. Потім заповніть яму до половини ретельно перемішаним ґрунтом такого складу: 3 частини перегною, 2 частини глини, по 1 частині торфу і піску, 10 кг тирси і 200-300 г нітрофоски. За два тижні, коли ґрунт в ямі осяде, опустіть у неї коріння саджанця таким чином, щоб коренева шийка була врівень із поверхнею ділянки – найзручніше встановлювати саджанець на горбок із ґрунтосуміші. Розправте коріння саджанця, заповніть яму вщерть поживним ґрунтом описаного вище складу і ретельно ущільніть його. Після посадки полийте ялицю. Якщо ви вирішили виростити ялицеву алею, розташовуйте саджанці на відстані 4-5 м один від одного. Групова посадка ялиць передбачає дистанцію між саджанцями 3-3,5 м для пухких груп і 2,5 м для щільних.

    Догляд за ялицею в саду

    Як виростити ялицю

    Доглядаючи за саджанцями, розпушуйте після поливання ґрунт на глибину 10-12 см і видаляйте бур’яни. Пристовбурне коло молодих рослин бажано замульчувати в діаметрі 50 см тріскою, тирсою або торфом, шар мульчі – 5-8 см, стежте тільки, щоб мульча не лежала впритул до кореневої шийки ялиці. Підживлювати ялицю після посадки потрібно буде тільки за 2-3 роки, вносячи навесні в пристовбурні кола 100-125 г Кеміри-універсал. Поливати ялицю доведеться тільки в тому випадку, якщо ви вирощуєте вологолюбний вид, наприклад, ялицю бальзамічну, яка вимагає поливання 2-3 рази за сезон у посушливий час. Кількість води за одне поливання – 15-20 л. Іншим видам штучне поливання не потрібне – ялиці не люблять перезволоження, їм досить природних опадів.

    Що ж до обрізування, то навесні, до початку сокоруху, видаляють сухі та пошкоджені гілки, а також формують крону ялиці, якщо в цьому є необхідність. Обрізування здійснюють садовими ножицями. За одну стрижку пагони вкорочують не більше ніж на третину довжини. Загалом у ялиці природна акуратна крона, яка не вимагає формування.

    Пересадка ялиці

    Порівняно з іншими рослинами хвойні дерева адаптуються після пересадки досить легко. Якщо ви вирішили пересадити молоду рослину, проштихуйте гострою лопатою на відстані 30-40 см від стовбура землю по колу, потім підчепіть лопатою це позначене коло на глибині штиха, вийміть його разом із корінням і земляною грудкою, перевезіть на тачці до нової ями й обережно перемістіть у неї. Більш доросле дерево потрібно до пересадки підготувати: проштихувати землю по колу слід за рік до пересадки, причому діаметр кола в цьому випадку повинен бути більшим. За рік ялиця наростить нові молоді корінці всередині позначеного кола і завдяки цьому легше витримає випробування пересадкою. Тільки витягувати ялицю із землі, перевозити і саджати на нове місце одній людині буде важко, тому шукайте собі помічника. Головне в цьому процесі – не дати земляній грудці розвалитися.

    Шкідники і хвороби ялиці

    Як ви могли переконатися, посадка і догляд за ялицею прості, і ніяких особливих навичок або зусиль рослина від вас не зажадає. Досить стійка ялиця і до таких неприємностей, як хвороби і шкідники, проте бувають випадки, коли ялиця втрачає декоративність через ялиново-ялицевого хермеса – різновид попелиці, від життєдіяльності якого ялиця жовтіє. Для боротьби із хермесом використовують препарати Рогор або Антіо: напровесні, коли прокидаються після зими самки попелиці, обробіть ялицю розчином одного з цих препаратів із розрахунку 20 г на 10 л води. Ці інсектициди врятують ваше дерево і від інших шкідливих комах – ялицевої пагонової молі та ялицевої шишкової листовійки.

    Іноді у красуні ялиці хвоя починає жовтіти, а на пагонах утворюються іржаві подушки, і причина цього – грибкова хвороба іржа. Уражені гілки обрізають і спалюють разом з опалою хвоєю, зрізи обробляють садовим варом, а крону обприскують двовідсотковим розчином бордоської рідини. І уважно огляньте ділянку: таких рослин, як ясколка або зірочник, там, де ростуть хвойні, бути не повинно.

    Розмноження ялиці

    Як розмножити ялицю

    Видову ялицю розмножують насінням, яке заготовляють на самому початку дозрівання шишок, а декоративні різновиди живцюють.

    Розмноження ялиці живцями

    Живці для вкорінення завдовжки 5-8 см потрібно брати тільки з молодих дерев, причому це повинні бути однорічні пагони з однією (не двома – це важливо) верхівковою брунькою й обов’язково з п’ятою. Якщо ви хочете отримати живець із п’ятою, то його краще не різати, а різким рухом відривати із фрагментами кори та деревини більш дорослого пагона. Заготовлювати живці потрібно навесні, до початку сокоруху, похмурого ранку з північного боку середньої частини крони. Перед посадкою з п’ятки обережно видаляють задирки. Прослідкуйте, щоб кора на п’яті не відшаровувалася від деревини. Щоб уникнути надалі розвитку грибкових захворювань, живці протягом 6 годин витримують у двовідсотковому розчині фундазолу, каптану або в розчині марганцівки темно-рожевого кольору. Потім живці висаджують у суміш піску, перегною і листової землі в рівних частинах і накривають прозорим ковпаком. Для того, щоб живці швидше пустили коріння, бажано влаштувати нижній підігрів субстрату на 2-3 ºC вище кімнатної температури. Тримати живці потрібно у світлому, але не сонячному місці, влаштовуючи щоденне провітрювання. На зиму контейнер із живцями можна перенести до підвалу, а навесні його вже можна винести на свіже повітря. Вкорінюватися живці будуть довго – у ялиці спочатку наросте каллюс, і тільки на другий рік з’являться корені.

    Вирощування ялиці з насіння

    Зібрати насіння ялиці нелегко, оскільки шишки у дорослих дерев зріють високо, а як тільки дозрівають, крилате насіння з них відразу розлітається. Але якщо вам пощастило добути злегка недостиглу шишку, підсушіть її, вийміть насіння і зберігайте його до посіву в холодильнику або у підвалі при високій вологості – перед посадкою насіння ялиці потребує стратифікації. У квітні насіння висівають у грядку на глибину 2 см у ґрунт із піску і дерну та без поливання накривають плівкою, щоб уникнути утворення на поверхні ґрунту кірки і прискорити появу сходів. Коли за 3-4 тижні зійдуть паростки, починайте поливати, розпушувати і прополювати грядки. У першу зиму сіянці вкривають ялиновим гіллям. Наступного року можна висаджувати сіянець на постійне місце. Ялиця з насіння спочатку росте дуже повільно: за чотири роки вона досягає у висоту 30-40 см, оскільки розвиває в основному кореневу систему. Але потім зростання помітно прискорюється.

    Ялиця взимку

    Ялиця восени

    Ялиці, рекомендовані до посадки в середній смузі, переживають наші зими добре, проте молоді рослини потрібно обов’язково вкривати ялиновим гіллям, а пристовбурні кола замульчувати торфом або сухим листям шаром 10-12 см.

    Зимівля ялиці на дачі

    Дорослі рослини зимують без укриття, проте в кінці зими потрібно вкрити ялиці нетканим матеріалом, щоб захистити їх від весняного сонця – вони можуть сильно постраждати від його занадто яскравих у цю пору променів.

    Види і сорти ялиці

    Серед великої кількості видів і різновидів ялиць є рослини більш і менш затребувані в культурі. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими з них.

    Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)

    у природі росте в Канаді та США, її ареал на півночі обмежується тундрою, а у гірській місцевості її можна зустріти на висоті від 1500 до 2000 м. Це тіньовитривала, морозостійка ялиця, яка, на жаль, не вирізняється довголіттям – живе вона не більше 200 років. Ялиця бальзамічна – дерево заввишки від 15 до 25 м із товщиною стовбура 50-70 см. Кора на молодих деревах гладка, попелясто-сірого кольору, на старших кора червонувато-коричнева, з тріщинками. Бруньки смолисті, зеленуваті з блідо-ліловим відтінком, яйцеподібні або кулясті. Хвоїнки, завдовжки від 15 до 30 мм, блискучі, темно-зелені з гирловими лініями уздовж усього листка, тупі або злегка виїмчасті на верхівці, не опадають протягом 4-7 років, при розтиранні вони виділяють приємний запах. Шишки овально-циліндричні, 5-10 см заввишки, 2-2,5 см завширшки, незрілі мають темно-фіолетовий відтінок, при дозріванні стають бурими, дуже смолистими. У культурі цей вид із 1697 року. Використовують ялицю бальзамічну в одиночних і невеликих групових посадках. Відомі форми:

    • Гудзон – карликова гірська ялиця з широкою кроною, дуже густими гілками і короткими численними пагонами. Хвоя теж коротка, широка і плоска, згори чорно-зелена, зі споду зеленувато-блакитна. У культурі з 1810 року;
    • Нана – висота ялиці не більше 50 см, крона заокруглена, діаметром до 2,5 м, гілки розлогі, горизонтальні, густі, хвоя коротка, густа, дуже темного зеленого кольору, зі споду жовто-зелена з двома біло-блакитними смугами. У культурі з 1850 року. Використовується для озеленення терас, дахів, кам’янистих садів.

    У культурі вирощуються ще такі форми ялиці бальзамічної, як сиза, срібляста, строката, колоноподібна, розпростерта і карликова.

    Ялиця корейська (Abies koreana)

    зростає в горах півдня Корейського півострова на висоті 1800 м, утворюючи чисті і змішані ліси. У молодому віці росте дуже повільно, зате з віком зростання прискорюється. Висота корейської ялиці близько 15 м, стовбур у діаметрі від 50 до 80 м, крона конусоподібна, кора у молодих дерев гладка, попеляста, іноді з пурпурним відтінком, у старих – каштанова з глибокими тріщинами. Бруньки трохи смолисті, майже круглі, хвоя густа, жорстка, хвоїнки шаблеподібно вигнуті, на верхівці з виїмкою, з верхнього боку темно-зелені, з нижнього начебто сріблясті від двох широких гирлових смужок. Шишки циліндричні, завдовжки 5-7 см, у діаметрі до 3 см, у молодому віці пурпурно-лілові. В Європу ялицю завезено в 1905 році. У декоративному відношенні цей красивий і зимостійкий вид із двоколірною хвоєю не має собі рівних. Саме посадку корейської ялиці було описано в цій статті, так само, як і догляд за корейською ялицею було покладено в основу підрозділу про догляд за рослинами роду ялиць. Різновиди ялиці корейської:

    • Блю Стандард – за характеристиками дуже схожий на вихідний вид, тільки шишки у нього темно-фіолетового кольору;
    • Бревіфолія – повільно зростаючий культивар з округлою щільною кроною, але з більш пухкою, ніж у вихідного виду, хвоєю, болотяно-зеленого кольору згори і білувато-сірою знизу. Шишки фіолетові, дрібні;
    • Пікколо – висота всього 30 см, крона розлога, горизонтальна, діаметром до півтора метрів у дорослої рослини. Хвоя, як у початкового виду.

    Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)

    є кавказьким ендеміком, оскільки зростає в природі тільки у Кавказьких горах. Це дерево заввишки до 60 м і з товщиною стовбура до 2 м, з густою, гіллястою низькоопущеною кроною вузько конічної форми з гострою верхівкою, яка у зрілому віці не так яскраво виражена. Кора гладка, блискуча, але з восьмидесятирічного віку на ній починають з’являтися глибокі тріщини. Бруньки яйцеподібні, майже без смоли. Хвоїнки завдовжки до 40 мм, завширшки до 2,5 мм, згори темно-зелені, зі споду з двома білими смугами, на вегетативних пагонах верхівки з виїмкою, на шишконосних м’яко загострені. Шишки, завдовжки до 20 см і діаметром до 5 см, зелені у молодому віці і темно-коричневі, смолисті в зрілому. Цей швидкозростаючий вид живе до 500 років. Відомі такі форми ялиці кавказької: прямостояча, плакуча, золотиста, золотистокінцева, білокінцева і сиза.

    Ялиця одноколірна (Abies concolor)

    – королева серед ялиць родом із півночі Мексики і південного заходу США, де її можна зустріти в каньйонах річок і на схилах гір на висоті від 2000 до 3000 м над рівнем моря. Це один з найбільш посухостійких видів, тривалість життя якого три з половиною сторіччя. Висота ялиці одноколірної від 40 до 60 м, товщина стовбура до 2 м, крона конусоподібної форми, замолоду досить густа, на старість стає набагато рідшою. Стара кора попелясто-сірого відтінку, груба, вся в тріщинах. Кулясті смолисті жовто-зелені бруньки досягають у діаметрі 5 см. Сизувато-зелені хвоїнки завдовжки до 7 см, завширшки до 3 мм, із виїмчастою заокругленою верхівкою мають гирлові лінії як згори, так і зі споду. Шишки овально-циліндричні, завдовжки до 14 і завширшки до 5 см, у незрілому віці пурпурові або зелені, у зрілому світло-коричневі. У культурі з 1831 року. Найефектніше виглядає ялиця восени на тлі жовтіючих модрин. Найбільш відомі декоративні форми:

    • ялиця Компакта – чагарниковий культивар карликових розмірів із розпростертими гілками і блакитною хвоєю. Іноді її називають Компакта Глаука;
    • Віолацеа – швидкозростаюче дерево заввишки до 8 м із широкою конусоподібною кроною і біло-блакитною довгою хвоєю. Вирізняється високою декоративністю і посухостійкістю.

    Ялиця сибірська (Abies sibirica)

    росте на північному сході Російської Федерації у нагір’ях і долинах річок. Цей тіньовитривалий зимостійкий вид охороняється державою. Ялиця сибірська є найвідомішим представником роду. Це дерево заввишки до 30 м із вузькою конусоподібною кроною. Гладка майже по всій довжині стовбура сіра кора в нижній частині розтріскується. Хвоїнки вузькі, м’які, блискучі, завдовжки до 3 см, темно-зеленого кольору зверху і з двома білими смужками знизу. Шишки прямостоячі, при дозріванні світло-бурі. Різновиди: блакитна, біла, строката, витончена та інші.

    Крім описаних нами, у культурі зустрічаються ялиці субальпійська, Фразера, цільнолиста, рівнолуската, Семенова, сахалінська, майра, витончена, кефаллінська чи грецька, висока, Віча, білокора (або бруньколуската), біла (або європейська) та арізонська.

    Властивості ялиці

    Ялиця – рослина особлива навіть серед хвойних. Її деревина не містить смолистих речовин, тому з неї роблять музичні інструменти і будують кораблі. Кора ялиці – сировина для цінного бальзаму, а хвоя і гілки – для ялицевої олії. З голок і кори готують відвар, що знижує кислотність шлунка, підвищує працездатність та імунітет, знімає зубний біль.

    Смола ялиці – гарний антисептик, застосовуваний у народній медицині для змащування ран, порізів, саден і виразок. Ранні переселенці до Америки і корінні її жителі широко використовували смолу ялиці, що має приємний смак, у лікувальних цілях: нею лікували бронхіти, кашель, біль у горлі і навіть сухоти, а також рак, дизентерію, отити, запалення слизової, деякі урогенітальні захворювання (наприклад, гонорею та вагінальні інфекції), цингу, ревматизм, болі в м’язах і суглобах.

    Медичні препарати із вмістом екстракту, в основі якого клітинний сік ялиці, використовують при лікуванні ревматизму, запальних процесів, інфекційних захворювань, хронічній та гострій серцевій недостатності. Вживання клітинного соку ялиці:

    • стимулює кровотворення;
    • зміцнює імунітет, відновлює захисну функцію організму;
    • має протизапальну дію при лікуванні легеневих хвороб;
    • служить профілактикою онкологічних і серцево-судинних захворювань;
    • перешкоджає розвитку гіпертонії;
    • покращує роботу видільних органів;
    • нормалізує роботу шлунка і кишківника;
    • поповнює нестачу вітамінів, мікро- і макроелементів в організмі;
    • захищає від впливу радіації;
    • знімає стрес, має антиоксидантну дію і підвищує опірність організму несприятливим факторам довкілля.

    У продаж сік ялиці надходить у вигляді фітококтейлів, які вже готові до вживання, і в натуральному вигляді – цю рідину можна вживати всередину тільки розведеною.

    Ефірна олія ялиці допомагає навіть у тих випадках, в яких безсилі різні хіміотерапевтичні препарати, наприклад, уповільнює і навіть призупиняє ріст ракових клітин. Олія потрапляє відразу в кров і збирається в осередку захворювання, минаючи органи травлення, а значить, не розкладаючись. Її бойовий компонент – камфора. Ялицева олія – універсальний засіб у медицині, що має бактерицидну, антисептичну, знеболюючу, протизапальну, загальнозміцнюючу, заспокійливу і тонізуючу дію. Її широко застосовують не тільки в медицині, а й у косметології для лікування вугрів, лишаїв, фурункульозу, зняття набряків, розгладження зморшок, усунення в’ялості шкіри, бородавок та інших шкірних проблем.

    Застосування ялиці й ліків із неї вимагає дотримання деяких правил: під час лікування необхідно відмовитися від вживання алкогольних напоїв, навіть слабких, оскільки алкоголь нівелює дію препаратів. Відмовтеся від прийому препаратів з ялиці, якщо ви виявили їхню незносність вашим організмом. Не можна лікуватися ялицею хворим на епілепсію, гастрит чи виразкову хворобу шлунка, які мають патологію нирок. Протипоказано це вагітним і годуючим жінкам, а також дітям. Неправильне застосування препаратів або порушення дозування може викликати алергічну реакцію. Якщо у вас виник свербіж, з’явилися набряки і червоні плями на шкірі, краще припинити прийом препарату. Якщо ви не знаєте, як відреагує організм на ялицю, проведіть тест: крапніть 10-15 крапель олії або соку на тильну сторону руки або ноги і ретельно втирайте в шкіру. Якщо протягом наступних двох-трьох днів алергія не проявиться, можете приймати препарат, проте обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо дозування.

    Як виростити ялинку в домашніх умовах з шишки

    Замість того, щоб рубати до Нового року молоді ялинки, які засохнуть через пару тижнів після свята, краще самому виростити справжню ялинку в себе вдома. Для вирощування цього дерева не потрібні особливі умови, достатньо лише слідувати нескладним правилам, і тоді все вийде, інформує Ukr.Media.

    Обираємо шишки

    Шишки найкраще збирати в лісі в період з жовтня по січень. Для висадки підходять молоді, щільно закриті шишки. Зелені шишки для цієї мети не підходять. Зверніть увагу, що найкраще підійдуть шишки не з лісу, а з міського парку. Там ростуть дерева, які більш пристосовані для вирощування в мегаполісі.

    Встановіть шишку в горщик із землею вертикально. Велика частина шишки повинна знаходитися над поверхнею ґрунту.

    Підтримуємо вологу

    Поливайте шишку щодня маленькими порціями. Надлишок води призведе до того, що шишка запліснявіє і згниє. Через деякий час на шишці з’являться перші паростки. Воду для поливу необхідно відстоювати протягом доби. Так з неї вийде хлор, а солі металів осядуть на дно і не зашкодять молодій рослині.

    Тримаємо в сухому приміщенні

    Якщо в приміщенні сухе повітря, постарайтеся підвищити вологість. Паростки ялинки погано переносять сухе квартирний клімат. Поставте неподалік від саджанця зволожувач, або спорудіть щось на зразок невеликого парника: можна накрити шишку поліетиленом або іншим подібним матеріалом. Повітря в ньому буде зволожуватися за рахунок випарів від ґрунту в горщику. Головне не робіть парник повністю герметичним — залиште у ньому невеликі отвори.

    Привчаємо до вуличного клімату

    Догляд за ялиною — процес кропіткий і тривалий. У квартирі вона зросте до 30-50 см приблизно за 4 роки. До цього часу коренева система зміцніє, і деревце можна буде висаджувати на ділянку.

    Перш ніж висадити дерево у відкритий ґрунт, потрібно провести загартовування молодих саджанців. Для цього виносьте горщик з ялиною на балкон або у двір. Починайте з 20-30 хвилин, поступово збільшуючи час перебування на вулиці до 4-5 годин. Найкраще такі процедури починати навесні або восени, коли температура повітря не занадто висока або низька. Поступово рослина звикне до вуличного повітря і легше перенесе пересаджування у відкритий ґрунт.

    Пересаджуємо на ділянку

    Оптимальний час для висадки саджанців у відкритий ґрунт — кінець березня або квітня. В цей час сніг вже зійшов, а земля трохи прогрілася.

    В лунку обов’язково додайте трохи землі з лісу. Опустіть рослину в лунку разом з грудкою землі з горщика. Присипте коріння ґрунтом, полийте та утрамбуйте ґрунт. Після висадки потроху поливайте ялинку кожен день. Це допоможе кореневій системі швидше адаптуватися. Коли деревце приживеться, частий полив вже не буде потрібен.

    Якщо за ялинкою стежити та правильно доглядати, через декілька років ви прикрасите у дворі до Нового року ялинку, власноруч вирощену зі звичайної шишки.

    Як виростити ялицю з насіння в домашніх умовах: підготовка, посадка, догляд

    Незважаючи на невибагливість хвойних рослин у природному середовищі, культивування будинку на підвіконні можливе не завжди. Порода вимагає створення сприятливого мікроклімату, здійснення належного догляду. Важливо знати, як правильно в домашніх умовах виростити ялицю з насіння, забезпечити саджанець усім необхідним для подальшого зростання та розвитку. Посаджене деревце не виростає великим, як у природному середовищі, кімнатна рослина рідко перевищує 1,5 м заввишки.

    1. Підготовка до посадки
    2. Освітлення, вологість та температура
    3. Вибір ємності
    4. Підготовка ґрунту
    5. Схема посадки
    6. Догляд після посадки
    7. Полив
    8. Підживлення
    9. Обрізка
    10. Догляд за ґрунтом
    11. Хвороби та шкідники

    Підготовка до посадки

    Культура розмножується насіннєвим матеріалом та живцями. Перший спосіб поширений більше, але гібридні сорти втрачають характерні риси, тому посадка насіння використовується тільки для розведення видових ялиць. Живцювання проводиться для декоративних форм хвойного багаторічника.

    Потрібно правильно вибрати та підготувати посадковий матеріал. Шишки розкриваються, перебуваючи високо на дереві, насіння розноситься вітром по всій окрузі, тому рекомендується зібрати недозрілими, залишити в теплому приміщенні для висихання та розкриття. Іноді шишечки падають на землю, для збору достатньо прогулятися ялицевим лісом у вересні. Отримане насіння ялиці бажано зберігати до весни в холодильнику або провести стратифікацію холодом. Останній варіант кращий, оскільки швидше відбувається проростання.

    Ялицеве насіння помістити у вологу суміш торфу та річкового піску, залишити при температурі 1-5°C на кілька місяців, сіяти у березні. Нестратифікований матеріал замочують на 2 доби в теплій воді. Незалежно від проведеної підготовки насіння, продезінфікувати розчин марганцівки протягом 20 хвилин.

    Рекомендується зібрати насіння недозрілими, залишити в теплому приміщенні для висихання та розкриття.

    Живці з п’ята зрізати навесні з верхніх однорічних пагонів ялиці. При цьому на них повинні бути ростові нирки, а самі гілочки спрямовані вгору. Зрізаючи нижні або бічні лапки можна отримати слабкий посадковий матеріал, який погано вкорінюється, особливо в порівнянні з насінням, виростить вигнуту крону, що стелиться. Ця особливість ялиці використовується при створенні декоративного прикраси для квартири в стилі бонсай.

    На замітку! Живці, посаджені навесні, укоріняться цього ж року, а після осінньої операції утворюють каллус, а коренева система розвинеться тільки на 2 рік. Насіння може пролежати без попередньої підготовки у ґрунті 1-3 роки, після цього зійти.

    Освітлення, вологість та температура

    Ялиця розвине красиву декоративну крону тільки за умови рівномірного і достатнього освітлення. Молоду розсаду при вирощуванні з насіння притіняти від прямого сонячного проміння, але розташовувати на світлому підвіконні. Це справедливо для саджанців, вирощених з живців. Для отримання кущиком рівномірного освітлення рекомендується повертати ємність на 90 ° в одному напрямку щодня.

    Ялиця вимагає рівномірного і достатнього освітлення.

    Кімнатна температура підходить для розведення ялиці, але різкий перепад здатний нашкодити. Якщо рослина, куплена взимку або навесні в магазині, утримувалася при нижчій температурі, перш ніж поставити горщик на постійне місце вирощування, необхідно дозволити звикнути до умов, що змінилися в неопалюваному приміщенні. Потім контейнер переноситься в кімнату, де далі зростатиме. Після адаптації саджанець пересадити за допомогою перевалки у нову ємність.

    На замітку! Культурі потрібна зимівля протягом 2-3 місяців при температурі 5-10°C.

    Ялиця любить вологий грунт, погано переносить зайву сухість повітря. Цей показник рекомендується підтримувати на тому самому рівні, що на вулиці. Потрібно зберігати підвищену вологість при вирощуванні насіння молодої розсади. Влітку ємність з деревцем виносити на вулицю або відкритий балкон. У спекотні та сухі дні вечорами бажано проводити дощування крони. При нестачі вологи молоді пагони стають більш уразливими перед посухою. Культуру потрібно захищати від протягу та сильного вітру. Перший несприятливий фактор викликає пошкодження хвої, від другої рослина не може захиститися самостійно, оскільки квітковий горщик не дозволяє розвивати стрижневе коріння та бічні відгалуження.

    На замітку! Ялиця в контейнері схильна до вимерзання сильніше, ніж зростаюча у відкритому грунті.

    Ялиця любить вологий грунт, погано переносить зайву сухість повітря.

    Вибір ємності

    Матеріал контейнера для культивування хвойної рослини потрібно вибирати такий, щоб добре мився, швидко висихав, легко піддавався дезінфекції. Ємності із пластмаси підходять для посіву насіння, важкі керамічні горщики надають стійкості дорослим екземплярам. Дерев’яні діжки складно обробити від збудників захворювань, тому краще не використовувати їх для багаторічника.

    Форма та розмір контейнера залежать від особливостей сорту та цілей вирощування ялиці. У домашніх умовах садять декоративні карликові різновиди. Параметри горщика повинні дозволяти насипати шар дренажу, прошарок живильного грунтусуміші і земляний ком з кореневою системою. При пересадці розміри збільшуються лише на 2-4 см за висотою та шириною. Насіння можна розміщувати у маленьких індивідуальних стаканчиках, а бонсай росте у низьких, майже плоских чашках.

    Підготовка ґрунту

    Ялиця загине без симбіозу зі спеціальними грибками – мікоризою.

    Не можна купувати саджанці у спеціальному субстраті. Ялиця загине без симбіозу зі спеціальними грибками – мікоризою, саме тому при складанні грунтосуміші рекомендується додавати хвойний осад з-під ялинки або сосни. З цієї причини не можна оголювати коріння під час пересадки. Порода віддає перевагу вологі, легкі, добре дреновані, поживні ґрунти. Обов’язково на дно горщика насипати дренажний шар із керамзиту або щебеню навіть при посіві насіння. Бажано купувати готову суміш для хвойних рослин. При необхідності змішати суглинок, сухий перегній, торф та річковий пісок. Для надання пухкості внести невелику кількість тирси.

    Схема посадки

    Кожне насіння бажано відразу садити в індивідуальну ємність. Якщо використовується загальний контейнер, потім доведеться пересаджувати молоді саджанці. Заглиблювати на 2-3 см у вологий поживний субстрат, зволожити поверхню з пульверизатора, зверху накрити склом або прозорим пакетом. Живці вкорінювати в горщиках, заповнених шарами – дренаж, дернова земля, пісок. В обох випадках потрібно створювати тепличні умови до тих пір, поки насіння дасть перші паростки, а живці випустять молоді листочки. Підрослі ялиці пересаджувати в невеликі контейнери, що трохи перевищують за розміром кореневу систему, що сформувалася. Великі ємності брати не рекомендується, оскільки це сповільнить зростання деревця.

    Кожне насіння бажано відразу садити в індивідуальну ємність.

    Догляд після посадки

    Ялиця в горщику більш вимоглива, ніж зростаюча у відкритому грунті. Кореневій системі нема де взяти необхідні поживні речовини та вологу, тому потрібно регулярно доставляти ззовні. Рекомендації щодо догляду трохи різняться залежно від сортової приналежності, але при вирощуванні хвойної породи в домашніх умовах потрібно:

    • поливати;
    • розпушувати;
    • підгодовувати;
    • проводити санітарну обрізку;
    • за необхідності пересаджувати;
    • захищати від хвороб та шкідників;
    • забезпечувати період зимівлі;
    • по можливості виносити на свіже повітря;
    • підтримувати оптимальний мікроклімат.

    Пересадка ялице потрібно перші 5-6 років щороку. Рослина методом перевалки переноситься в новий горщик, при цьому поживний грунт досипається на денце і з боків земляної грудки. Кореневу шию заглиблювати заборонено. Якщо коріння повністю не заповнять ємність, процедуру відкласти. Рослина погано переносить пересадку, може довго відновлюватись, зупинити зростання. Дорослі потужні деревця залишити в тому ж контейнері, достатньо замінити верхній шар ґрунту.

    Рослина погано переносить пересадку, може довго відновлюватись, зупинити зростання.

    На замітку! Ялиця рідко плодоносить при вирощуванні будинку. Якщо шишки утворюються, насіння не встигає розвинутися і визріти для подальшого розмноження культури.

    Полив

    Ялиця віддає перевагу вологому грунту, але не переносить заболочування. При вирощуванні в горщику не можна доводити до повного висихання ґрунту, особливо якщо це бонсай. Нестачу води можна помітити надто пізно. Хвоя залишатиметься зеленою, а коренева система загине. Полив бажано проводити 1-2 рази на тиждень. Під час літньої спеки надземну частину обприскувати із пульверизатора. Не можна цього робити серед дня, щоб уникнути опіку ялицевого лапника сонячним промінням. Вода використовується дощова, тала, водопровідна, відстояна протягом 2 діб. Температура рідини повинна дорівнювати кімнатній. Холодна призведе до зниження імунітету, затримки росту та розвитку, може спровокувати гниль корінців.

    Полив бажано проводити 1-2 рази на тиждень.

    Підживлення

    Рослина висаджується в поживний субстрат, але періодичне внесення добрив захистить ялицю від нестачі поживних елементів. Перші 2 тижні після пересадки рослину підгодовувати заборонено. Потім дозволяється полити під корінь розчином комплексного універсального складу для хвойних. Подібні домішки містять фосфати, калій, магній. Азот потрібен у мізерній кількості, тому добрива, рекомендовані для інших культур, ялицю не підходять. Обприскування живильною сумішшю проводиться при симптомах нестачі будь-якого нутрієнта. При цьому важливо не перевищувати рекомендованих дозувань, щоб не обпекти ніжні листочки.

    На замітку! Хвойні породи заборонено підгодовувати гноєм чи його розчином. Допускається при посадці внести невелику кількість перегною, але краще замінити біогумусом.

    Дозволені добрива для ялиці:

    • Хвоїнка;
    • Фертіко-люкс;
    • Зелена голка;
    • Акварін;
    • Здравень турбо;
    • звичайний та подвійний суперфосфат;
    • компост, що перепрів;
    • біогумус;
    • деревний попел.

    Періодичне внесення добрив захистить ялицю від нестачі поживних елементів.

    Обрізка

    Ялиця має декоративну крону, яка не вимагає формування. При необхідності проводиться санітарне обрізування, при якому видаляються усі пошкоджені гілочки. Лапки можуть сохнути через невідповідні умови вирощування, підмерзання, ураження хворобами або шкідниками. Обрізка мініатюрного деревця бонсай проводиться регулярно, інакше хвоя може вирости великою, що значно погіршить зовнішній вигляд. Щорічно до початку руху соку видаляються непотрібні, занадто великі пагони відповідно до схеми майбутнього декоративного елемента. Інші гілки трохи прищипуються.

    Обрізка мініатюрного деревця Бонсай проводиться регулярно.

    Догляд за ґрунтом

    Кореневої системи необхідно забезпечити доступ кисню. З цієї причини при утворенні земляної кірки її необхідно розпушувати. Не менш важливо проводити цю процедуру після посіву насіння, оскільки ніжним паросткам складно пробитися крізь щільний ґрунт. Розпушування краще робити після поливу. Мульчування ґрунту полегшує догляд, оскільки перешкоджає випаровуванню вологи, формуванню щільного ґрунтового шару.

    Бур’яни рідко ростуть при вирощуванні в кімнатних умовах, але при появі піддаються видаленню з горщика. Насіння бур’янів можуть потрапити при використанні для посадки садової землі, винесенні контейнерів на вулицю влітку, підживленні компостом, що перепрів. Товстий шар мульчі перешкоджає зростанню бур’янів.

    Розпушування краще робити після поливу.

    Хвороби та шкідники

    У домашніх умовах ялиця захищена від несприятливих факторів навколишнього середовища, але культура потребує постійного надходження свіжого повітря. Місткості виносяться на вулицю, балкон, в результаті можлива поява шкідливих комах, зараження інфекціями. Личинки також можуть потрапити в горщик з неякісним ґрунтосумішенням.

    Основну небезпеку для ялиці становлять:

    • гнилі;
    • листовійка;
    • пабігова міль;
    • попелиця;
    • павутинний кліщ;
    • ялицевий хермес.

    Для лікування грибкових захворювань обробити хімічними чи біопрепаратами, зменшити полив, забезпечити доступ свіжого повітря, освітлення. Можна обприскати деревце і поверхню ґрунту 1%-ним розчином мідного купоросу, пересадити в новий горщик. Помітивши комах потрібно змити їхньою водою, провести обробку пестицидами. Останню операцію робити для профілактики 1 раз на рік.

    Для лікування грибкових захворювань обробити хімічними чи біопрепаратами, зменшити полив, забезпечити доступ свіжого повітря, освітлення.

    Ялицю можна розводити посадкою насіння і живцюванням. Кімнатній рослині потрібно більше догляду, ніж у відкритому ґрунті. Культура зростає у природному середовищі, тому умови будинку для неї – стресовий фактор. Вибирати для посадки спеціально виведені карликові різновиди. Розмноження гібридів проводиться живцюванням, тому що при посіві насіння дорослі рослини не зберігають сортових особливостей. Ялиця застосовується для створення деревця в стилі бонсай.